Справа № 541/1146/20
Провадження № 1-кс/541/515/2020
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Полтавська область, Україна, 37600
22 червня 2020 рокум.Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12020170260000482 від 19.06.2020,
19 червня 2020 року прокурор Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене в ході проведення огляду місця події в приймальному та травматологічному відділеннях Миргородської ЦРЛ під час яких було оглянуто та вилучено особисті речі потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання вказував, що у провадженні СВ Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.06.2020 за № 12020170260000482 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 червня 2020 року близько 13 години 16 хвилин до Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що в їхньому домогосподарстві відбувся вибух невідомого предмету, внаслідок чого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримали тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких встановлюється та були доставлені до Миргородської ЦРЛ для надання медичної допомоги.
В ході проведення досудового розслідування слідчим Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області в приміщенні Миргородської ЦРЛ що розташована за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, 172, 18 червня 2020 року, проведено огляд місця події в ході якого було оглянуто особисті речі потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Під час проведення огляду в приймальному приміщенні Миргородської ЦРЛ виявлено та вилучено сорочку білого кольору з чорними смужками під назвою «KHAN EXCLUSIVE» XXL, на якій виявлено речовину бурого кольору схожу на кров. Дана чоловіча сорочка належна ОСОБА_5 . Після огляду сорочку «KHAN EXCLUSIVE» поміщено до поліетиленового пакету синього кольору. Крім того, виявлено та вилучено джинсові шорти синього кольору «Jeans Viman», на правому кармані внизу яких виявлено пляму червоно-бурого кольору площею 5 см2 та в правій частині внизу вище описаних чоловічих шортів наявна пляма червоно-бурого кольору, площею близько 10-15 см2, які належать ОСОБА_5 . Після огляду, джинсові шорти вилучено та поміщено до поліетиленового пакету синього кольору.
Під час проведення огляду в травматологічному відділенні Миргородської ЦРЛ виявлено та вилучено джинсові штани синього кольору «Diesel Industry» з паском чорного кольору. В ході огляду на джинсових штанах на правому коліні виявлено залишки речовини бурого кольору. Дані штани належні ОСОБА_4 , які після їх огляду вилучено та поміщено до поліетиленового пакету синього кольору.
Постановою слідчого вищезазначені речі визнані речовими доказами по кримінальному провадженню № 12020170260000482 від 18.06.2020.
В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені в ході огляду місця події особисті речі потерпілого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки дані речові докази мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні.
Арешт вказаних речей є необхідним для забезпечення їхнього зберігання до закінчення проведення відповідних слідчих дій, в тому числі проведення судово-цитологічної та судово-імунологічної експертиз, а їх повернення може перешкоджати всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначене клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в клопотанні. Вказував, що вилучене майно є речовими доказами по кримінальному провадженню та є необхідним для проведення експертних досліджень.
Власники майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Заслухавши прокурора, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що СВ Миргородського ВП проводиться досудове розслідування кримінального провадження за № 12020170260000482 від 18.06.2020 року за ч. 2 ст. 15, п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
18.06.2020 в приміщенні Миргородської ЦРЛ проведено огляд місця події в ході якого було оглянуто та вилучено зазначені у клопотанні особисті речі потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Вилучене майно слідчим визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, про що винесено відповідну постанову.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вказаний прокурором захід забезпечення кримінального провадження, на думку слідчого судді, є в даному випадку співрозмірним з тими обмеженнями, які існують під час згаданого досудового розслідування, необхідними для всебічного, повного встановлення обставин кримінального правопорушення. Незастосування арешту згаданих речей може призвести до знищення, відчуження або настання інших наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню, оскільки відносно даних речей є необхідність у проведенні слідчих дій та експертних досліджень.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 86, 89, 94, 170, 171-173 КПК України, -
Клопотання прокурора Миргородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, задовольнити.
Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування власниками та користувачами тимчасово вилученого майна під час проведення огляду місця події 18.06.2020:
- Чоловічу сорочку білого кольору з чорними смужками під назвою «KHAN EXCLUSIVE» з залишками речовини бурого кольору, належну ОСОБА_5 ;
- Чоловічі джинсові шорти синього кольору «Jeans Viman» з залишками речовини бурого кольору, належні ОСОБА_5 ;
- Чоловічі джинсові штани синього кольору «Diesel Industry» з залишками речовини бурого кольору, належні ОСОБА_4 .
Після проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень визначити місце зберігання вказаних речових доказів, кімната зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області (м. Миргород вул. Я. Усика,34).
Копію цієї ухвали для виконання вручити прокурору, який звернувся з даним клопотанням.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Слідчий суддяОСОБА_1