Провадження № 1-в/537/91/2020
Справа № 537/1935/20
25.06.2020 р.Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
представника Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
особа, відносно якої вирішується питання щодо продовження амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за заявою лікаря - психіатра Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 про продовження ОСОБА_6 амбулаторної психіатричної примусової допомоги, -
Лікар - психіатр Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 звернулась до суду із заявою, згідно якої просила суд продовжити ОСОБА_6 амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_6 психічно хворіє з 2004 року, діагноз: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, з помірно вираженим дефектом особистості змішаного типу (апато - абулічний, психопатоподібний). ОСОБА_8 багаторазово лікувався в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері, ПОКПЛ ім. О.Ф. Мальцева. Останнє лікування в Кременчуцькому обласному психоневрологічному диспансері з 29.03.2016 року по 02.04.2019 року, та в умовах ПОКПЛ ім. О.Ф. Мальцева з 02.04.2019 року по 26.05.2020 року.
Згідно змісту заяви представника медичного закладу, в період загострення хвороби ОСОБА_6 агресивний до оточуючих, поводиться неадекватно, відмовляється від підтримуючого лікування в амбулаторних умовах. В разі непродовження амбулаторної психіатричної допомоги, психічний стан хворого різко погіршиться, що завдасть значної шкоди його здоров'ю та може негативно вплинути на оточуючих, у зв'язку із чим лікар - психіатр і звернулась до суду із даною заявою.
Представник Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру в судовому засіданні зазначила, що у зв'язку із тими обставинами, що ОСОБА_6 потребує продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги прохала задовольнити заяву .
Прокурор Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні не вбачає підстав для задоволення заяви, оскільки відсутня інформація щодо призначення ПЗМХ, а саме рішення суду відсутнє.
Захисник особи, щодо якої вирішується питання про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги, ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечувала проти продовження ОСОБА_6 амбулаторної психіатричної примусової допомоги.
Особа, відносно якої вирішується питання щодо продовження амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 суду пояснив: що він не заперечує проти примусового продовження амбулаторної психіатричної допомоги та не ухиляється від лікування.
Суд, вислухавши думку представника закладу охорони здоров'я, думку прокурора, адвоката, особи, що потребує примусового лікування, вивчивши та дослідивши матеріали заяви, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 страждає психічним захворюванням: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу, з помірно вираженим дефектом особистості змішаного типу (апато - абулічний, психопатоподібний).
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 28 жовтня 2016 року, яка набрала законної сили 05 листопада 2016 року, продовжено ОСОБА_6 призначене ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області у 2010 році покарання у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Згідно змісту виписного епікризу №3439, ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в КП «ПОКПЛ ім. О.Ф. Мальцева ПОР» з 22 листопада 2016 року по 30 січня 2019 року.
Згідно висновку ЛКК від 05.06.2020 року ОСОБА_6 був оглянутий лікарями ЛКК Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру, та згідно висновку, в психічному стані домінують: неадекватна поведінка, галюцинаторно - параноїдні розлади, які обумовлюють його поведінку, скоєння протиправних вчинків, відмова від підтримуючого лікування, що може кваліфікуватись як тяжкий психічний розлад, внаслідок чого хворий ОСОБА_6 може вчиняти чи виявляти реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередньо небезпеку для себе та оточуючих, у зв'язку із чим ОСОБА_6 потребує продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги.
Відповідно до положень частини 3 статті 514 Кримінально - процесуального кодексу України та частини 1 статті 95 Кримінального кодексу України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа.
Згідно ч.ч. 2, 5 ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога може надаватися без усвідомленої згоди особи або без згоди її законного представника у разі встановлення у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Амбулаторна психіатрична допомога особі без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника надається лікарем-психіатром в примусовому порядку за рішенням суду. У разі необхідності продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку понад 6 місяців лікар-психіатр повинен надіслати до суду за місцем проживання особи заяву про продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави надання особі амбулаторної психіатричної допомоги без її усвідомленої згоди та без згоди її законного представника, передбачені частиною другою цієї статті, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої допомоги. В подальшому продовження надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Однак, як вбачається із заяви, підписаної лікарем - психіатром Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 , останній раз ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні ПОКПЛ ім.Мальцева з 02.04.2019 року по 26.05. 2020 року.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» амбулаторна психіатрична допомога може надаватися примусовому порядку в разі відсутності усвідомленої згоди хворого. Але в судовому засіданні і лікар і хворий повідомили,що ОСОБА_9 надає згоду та не ухиляється від лікування. Поряд з цим, в заяві та наданих матеріалах суду, відсутні дані про призначення хворому ОСОБА_6 . ПЗМХ.
За викладених обставин, приймаючи до уваги встановлений в судовому засіданні факт останнього перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в КП «ПОКПЛ ім. О.Ф. Мальцева», враховуючи думку всіх учасників справи, суд приходить до висновку, що заява лікаря - психіатра Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 про продовження ОСОБА_6 амбулаторної психіатричної примусової допомоги задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 372, 514, 537, 539 Кримінально - процесуального кодексу України, статтею 95 Кримінального кодексу України, ст.12 Закону України «Про примусову психіатричну допомогу» № 1489-III від 22 лютого 2000 року, суд,-
В задоволенні заяви лікаря - психіатра Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру ОСОБА_7 про продовження ОСОБА_6 амбулаторної психіатричної примусової допомоги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляійного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1