23.06.2020
єдиний унікальний номер справи 531/244/20
номер провадження 2/531/190/20
23 червня 2020 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участі секретаря - Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Попівської сільської ради Карлівського району про зобов'язання виділити внатурі (на місцевості) із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку,
Позивач звернулася до суду із позовною заявою у якій просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області виділити внатурі (на місцевості) із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку площею 2,53 га на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області.
У позові посилається на те, що рішенням Карлівського районного суду від 21.06.2019 за позивачем визнано право на земельну частку (пай) розміром 2,53 га, що розташована та території Попівської сільської ради Карлівського району. Після набрання рішенням законної сили, позивач звернулася до Попівської сільради з заявою щодо надання інформації про нерозподілені земельні часки (паї) колишнього КСП ім.Котляревського, в тому числі землі запасу чи то резервного фонду за рахунок яких, за рішенням суду можливо б було виділити позивачу земельну частку (пай). Листом від 06.09.2019 сільрадою було повідомлено позивача про відсутність на їх території нерозподілених земельних часток (паїв) колишнього КСП ім.Котляревського. У листі зазначено, що повноваженням щодо розпорядження землями резервного фонду, наділене ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. З даних публічної кадастрової карти, на території Попівської сільради значиться земельна ділянка, яка не надана у власність або користування громадянам площею 3,29 га. Після звернення до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачу було відмовлено у відведенні їй бажаної земельної ділянки з підстав невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам ч.7 ст.118 ЗК України. Роз'яснено, що бажана позивачем земельна ділянка входить в межі сформованої земельної ділянки. 19.02.2020 позивач повторно звернулася до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з заявою про виділення із земель запасу державної власності на території Попівської сільради (за межами населеного пункту) в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 2,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно рішення суду від 21.06.2019. Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.02.2020 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Позивачка до суду не з'явилася та надала письмову заяву у якій просить справу розглянути за її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача Попівської сільської ради до суду не з'явився, надавши письмову заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.
Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області до суду не з'явився, причина неявки не відома, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Карлівського районного суду від 21.06.2019 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право на земельну частку (пай) розміром 2,53 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області. Рішення набрало законної сили 23.07.2019 (а.с.8-9).
Листом Попівської сільської ради від 06.09.2019, у відповідь на звернення позивача, повідомлено, що земельні частки (паї) (колишнього КСП ім..Котляревського) Попівської сільради були розподілені між громадянами - власниками сертифікатів, які мали право на земельну частку (пай), нерозподілених земельних ділянок не залишилося. Також роз'яснено, що повноваженням щодо розпорядження землями резервного фонду, наділене ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. (а.с.10).
Після звернення до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачу було відмовлено у відведенні їй бажаної земельної ділянки з підстав невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам ч.7 ст.118 ЗК України. Роз'яснено, що бажана позивачем земельна ділянка входить в межі сформованої земельної ділянки (а.с.12,14). Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.02.2020 позивачу повторно відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав невідповідності поданого на розгляд клопотання вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (а.с.16).
Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року N 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Оскільки, ріллі землі колективної власності колишнього КСП ім.Котляревського вже розподілені між громадянами-власниками сертифікатів, які мали право на земельну частку (пай), позивач має право на отримання земельної ділянки із земель резерву (запасу).
В абзаці десятому пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-VI внесено зміни до ЗК України, які набрали чинності з 01 січня 2013 року, цим Законом змінено суб'єктів розпорядження землями сільськогосподарського призначення та визначено, що такі повноваження перейшли до Держземагентства України, а згодом - до Держгеокадастру України.
Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Тобто законодавцем змінено компетенцію органів щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та передано такі функції Держгеокадастру України замість державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
З огляду на викладене належним суб'єктом, який наділений правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення, є ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.
Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права.
Як зазначалося вище, неодноразові звернення позивача до органів влади та органів місцевого самоврядування щодо виділення їй земельної ділянки на підставі рішення суду на право на земельну частку залишені без задоволення.
Відповідно до частини одинадцятої статті 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Беручи до уваги викладене вище, оскільки рішення суду, яке набрало законної сили та за яким позивачка має право на земельну частку (пай) розміром 2,53 в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області, суд вбачає за можливе задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та виділити гр. ОСОБА_1 із земель резервного фонду державної власності на території Попівської сільради в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 2,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В порядку положення ст.141 ЦПК України, оскільки позов задовольняється у повному обсязі, з урахуванням тієї обставини, що правом розпорядження державними землями запасу сільськогосподарського призначення є відповідач по даній справі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, а Попівська сільська рада Карлівського району (інший відповідач) не наділена зазначеними повноваженнями, суд вважає за доцільне стягнути з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на користь позивачки суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.118,122 Земельного кодексу України, п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» , Указом Президента України від 08.08.1995 року за №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст.141,263,265,273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Попівської сільської ради Карлівського району про зобов'язання виділити внатурі (на місцевості) із резервного фонду земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку, задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП2312021426, із земель резервного фонду державної власності на території Попівської сільської ради Карлівського району Полтавської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку площею 2,53 га в умовних кадастрових одиницях для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 21.06.2019 по справі №531/677/19.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ:39767930, адреса: м.Полтава, вул.Уютна,23) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , суму сплаченого нею судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Попов