Справа № 526/94/14-к
Провадження № 1/526/2/2020
іменем України
22 червня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
з участю при секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалі Чорнухинського р-ну Полтавської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, проживає АДРЕСА_1 , інвалід 2 групи, раніше не судимого,
за ст.ст. 3641 ч.1, 190 ч.2, 1971ч.1, 122 ч.1 КК України,
встановив:
20 жовтня 2008 року близько 16 год. 30 хв. в приміщенні Лохвицької філії ВАТ «Полтаваобленерго», яке знаходиться по вул. Радянській № 4 в м. Лохвиці Полтавської області, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_5 один удар правою ногою по кисті лівої руки останнього.
В результаті удару згідно висновку експерта № 15 від 12.03.2015 року у ОСОБА_5 виявлено тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому серединної фаланги 5-го пальця лівої кисті, який кваліфікований як тілесне ушкодження середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
Окрім цього, відповідно до протоколу загальних зборів акціонерів №1 від 19.04.06р. ОСОБА_4 призначений директором відкритого акціонерного товариства ім. Мічуріна, на якого покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, зокрема по здійсненню керівництва поточною діяльністю товариства, відповідно до Статуту ВАТ ім. Мічуріна, тобто є службовою особою юридичної особи приватного права.
Перебуваючи на посаді директора, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, у березні 2008 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, зловживаючи повноваженнями директора ВАТ ім. Мічуріна, достовірно знаючи про наявність у підприємства простроченої більш як півроку заборгованості по платежу до Пенсійного фонду України зі сплати витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка відповідно до даних Управління Пенсійного фонду в Лохвицькому районі в період з 01.03.08р. по 01.04.08р. складала 15 283, 53 грн., подав до Управління агропромислового розвитку Лохвицької районної державної адміністрації заявку на відшкодування коштів за посів озимих культур озимої пшениці площею 165 га, озимого жита 173 га на суму 33 800,00 грн.
Внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог п.6 порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року за №256, відповідно до якого заявку на отримання бюджетних коштів не мають права подавати підприємства, які мають прострочену більш як півроку заборгованість перед Пенсійним фондом України, ВАТ ім. Мічуріна отримало на рахунок товариства №26000786958 відкритого в ПОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» кошти державного бюджету України в розмірі 33 800, 00 грн., які використало на потреби товариства, в результаті чого, відповідно до акту Лохвицької міжрайонної державної фінансової інспекції від 31 травня 2012 року за №01-21/41 державі завдано матеріальної шкоди на суму 33 800, 00 грн., чим спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.
В цей же час, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, що полягав у наданні до Управління агропромислового розвитку Лохвицької районної державної адміністрації довідки про відсутність станом на 14.03.2008 року заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та приховування таким чином відомостей про наявність заборгованості зі сплати платежів по пільгових пенсіях, достовірно знаючи, що наявність вищевказаної заборгованості по платежу позбавляє товариство права на отримання бюджетних коштів, шляхом введення в оману членів районної комісії з питань визначення переліку сільськогосподарських підприємств для надання підтримки виробництва продукції рослинництва зі створення видимості правомірності та повноти поданих відомостей та документів для прийняття комісією відповідного рішення про отримання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 року за №256, заволодів чужим майном, а саме бюджетними коштами, на загальну суму 33 800, 00 грн.
Внаслідок шахрайських дій ОСОБА_4 ВАТ ім. Мічуріна незаконно отримало дотації з державного бюджету на посів озимих культур на загальну суму 33 800 грн., чим спричинено значну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, тобто таку, що більше ніж в сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Упродовж 2011 року ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про наявність у ВАТ ім. Мічуріна права користування земельною ділянкою площею лише 1 га, що розташована на території с. Криниця Лохвицького району відповідно до договору оренди землі від 04 грудня 2007 року, в порушення вимог ст.ст.123,125,126 Земельного кодексу України, тобто при відсутності документів, що посвідчують право власності чи користування на земельні ділянки та їх державної реєстрації, відповідно до актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.11.11р. та 30.01.12р., складених державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель Лохвицького району, самовільно зайняв земельні ділянки смуги відводу автомобільної дороги загального користування державного значення Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин площею 4,0341 га., яка знаходиться на праві постійного користування Служби автомобільних доріг України в Полтавській області та земельну ділянку площею 8,2671 га, що належить до земель запасу Лохвицької міської ради та розташовані відповідно в адміністративному підпорядкуванні Харківецької сільської ради та Лохвицької міської ради і частково межують з орендованою ВАТ ім. Мічуріна земельною ділянкою площею 1 га.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №528 від 14.06.12 загальна сума збитків, спричинених державі внаслідок самовільного зайняття земель запасу Лохвицької міської ради загальною площею 8,2671 га та самовільного зайняття земельних ділянок земель транспорту площею 4,0341 га складає 75 330,30 грн., що являється значною шкодою, тобто такою, що у сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
В цей же період ОСОБА_4 , з метою одержання неправомірної вигоди, зловживаючи повноваженнями директора ВАТ ім. Мічуріна, всупереч інтересам юридичної особи приватного права, використовуючи свої повноваження та пов'язані з ним права, надав незаконні вказівки працівникам ВАТ ім. Мічуріна, виконувати роботи по обробітку земельних ділянок на території Харківецької сільської ради вздовж лівої сторони смуги відводу автомобільної дороги загального користування державного значення Р-60 Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин на відрізку шляху від м. Лохвиця до с. Пестичевське, на техніці, що належала ВАТ ім. Мічуріна, внаслідок чого земельні ділянки земель транспорту загальною площею 4,0341 га та земель запасу Лохвицької міської ради загальною площею 8,2671 га., незаконно використовувались товариством для вирощування сільськогосподарських культур з метою отримання додаткового прибутку.
Внаслідок незаконних вказівок ОСОБА_4 , як директора ВАТ ім. Мічуріна щодо використання вищезазначених земель для сільськогосподарських потреб товариства, державним інтересам відповідно до висновку судово-економічної експертизи №528 від 14.06.12р. спричинено істотну шкоду на загальну суму 75 330,30 грн., тобто таку що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та безпосередньо нанесена державним інтересам внаслідок його незаконних дій.
В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, але надав до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи, в якому свою вину у скоєнні злочинів не визнав, але просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ст.ст. 3641 ч.1, 190 ч.2, 1971ч.1, 122 ч.1 КК України зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальну справу № 526/94/14-к та розглянути дане клопотання без його участі.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання підсудного ОСОБА_4 не заперечувала посилаючись на те, що вчиненні діяння мали місце більше 9 років назад і зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 провадження може бути закрите.
Згідно п.2 ч.2 ст.262 КПК України (в редакції 1960 року) розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках, коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути у його відсутності.
Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі та п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Згідно ст.7-1 КПК України (в редакції 1960 року) провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.
Відповідно до ст.11-1 КПК України (в редакції 1960 року) суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.
Згідно ст.248 КПК України (в редакції 1960 року) при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Таким чином, за змістом ст. 248 КПК України (в редакції 1960 року) підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності та згода підсудного на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Частина 1 ст. 364-1 КК України передбачає покарання за зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді штрафу від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
Частина 2 ст. 190 КК України передбачає покарання за заволодіння чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди державним інтересам у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Частина 1 ст. 197-1 КК України передбачає покарання за самовільне зайняття земельної ділянки, що завдало значної шкоди її власнику у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
Частина 1 ст. 122 КК України передбачає покарання за умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Отже, вчинені протягом 2008-2011 років ОСОБА_4 злочини є злочинами невеликої та середньої тяжкості, строк давності за якими сплинув.
Таким чином, на момент розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_4 передбачені законом строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ці злочини сплинули, тому підсудного можливо звільнити від кримінальної відповідальності, а провадження - закрити.
Цивільний позов прокурора Лохвицького району в інтересах держави на суму 109 130,30 грн. підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із звільненням підсудного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 28 КПК України (в редакції 1960 року) особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 12, 49 КК України, ст.7-1 КПК України 1960 року суд, -
постановив:
звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122,ч.1 ст. 3641,ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 1971 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, кримінальну справу закрити.
Цивільний позов прокурора Лохвицького району в інтересах держави на суму 109 130,30 грн., залишити без розгляду, роз'яснивши право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд - скасувати.
Речові докази: зразки поживних решток рослин (відповідно до протоколу огляду від 13.04.12) та зразки рослин (відповідно до протоколу огляду від 22.05.12) - знищити.
Арешт, накладений на транспортні засоби - автомобіль марки ВАЗ 21053 ЗНГ д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіль ЗИЛ д.н.з. НОМЕР_2 - скасувати.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя: ОСОБА_1