Справа № 524/3709/20
Провадження 1-кп/524/367/20
26.06.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі колегії судді : головуючого судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170090001371 від 21.04.2020 року відносно вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України,-
22.06.2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020170090001371 від 21.04.2020 року відносно вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України, який був розподілений головуючому судді ОСОБА_1 .
Цього ж дня відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень зазначений обвинувальний акт отриманий головуючим суддею.
23.06.2020 року ухвалою суду кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити справу до судового розгляду, і заявив клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , оскільки є ризики , передбачені ст.. 177 КПК України , що обвинувачений може ухилитись від явки до суду, так як вчинив особливо тяжкий злочин проти власності , також може знищити або спотворити будь-які речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілу та свідків .Також прокурором було заявлено клопотання про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , яке судом було задоволено. Потерпіла ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_6 обвинувачений ОСОБА_7 підтримали думку прокурора, щодо необхідності призначення справи до судового розгляду . Відносно застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник ОСОБА_6 просить суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 інший запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі,оскільки прокурором ризики , передбачені ст. 177 КПК України не доведені , обвинуваченого ОСОБА_7 , який також заперечує проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить суд застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, для того, щоб він міг працювати і відшкодувати шкоду потерпілій.
Суд заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, розглянувши клопотання учасників підготовчого судового засідання, приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає. Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду. Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом у судове засідання.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
У підготовчому судовому засіданні визначено коло осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом , який застосовується виключно у разі , якщо прокурор доведе , що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам , передбаченим ст.. 177 КПК України.
Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 де зазначено , що у підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Статтею 29 Конституції України передбачено , що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім, зокрема, законного арешту або затримання особи для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом, і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Отже , право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене , але тільки на підставах та в порядку , які чітко визначені в законі.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 , згідно з вимогами ст.178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_7 , висунуте обвинувачення у вчиненні злочину проти власності , який відповідно до вимог ст.. 12 КК України є особливо тяжким злочином, при обранні відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведено відповідно до ст.194 КПК України наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст.177 ч.1 п. 1,3,4,5 КПК України ризики, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, оскільки обвинувачений знаходячись на волі може продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, ухилятися від явки до суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків,він офіційно не працює.
З урахуванням викладенного , суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 4, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на потерпілу , свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо доводів захисника ОСОБА_6 про відсутність вказаних ризиків, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , у разі визнання його винним , з огляду на вірогідність переховування від суду , незаконний вплив на потерпілу, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання прокурора судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працює, не одружений., 30.04.2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України , кримінальне провадження знаходиться на розгляді в Октябрьському районному суді м. Полтави , до теперішнього часу не розглянуто .
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_7 в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого йому висунуте обвинувачення , ті обставини, що ОСОБА_7 висунуте обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності , знаходячись на волі він може здійснювати незаконний вплив на потерпілу та свідків ,немає міцних соціальних зв,язків , він не одружений , на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає , офіційно не працює , тому застосування більш м'яких запобіжних заходів вважає суд є неможливим та у зв,язку з цим для запобігання вказаних ризиків, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів , а саме з 26.06.2020 року по 24.08.2020 року.
Згідно положень ст. 183 ч.4 п.1 КПК України , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування .
Оскільки злочин у якому висунуте органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_7 вчинений із погрозою застосування насильства , то суд вважає не визначати у даному кримінальному провадженні при розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заставу.
Клопотання заявлене захисником ОСОБА_6 про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу не пов,язаного з позбавленням волі, суд вважає не підлягає задоволенню , оскільки відповідно до вимог ст.315 ч.3 КПК України де зазначено , що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу, але стороною захисту вищевказане положення закону не було виконане .
Керуючись ст.ст.177,178 ,194, 314-316,369, 392 КПК України, суд,-
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області на 03липня 2020 року о 10 год. 00 хв.
Клопотання , заявлене прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у виді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів , а саме з 26.06.2020 року по 24.08.2020 року включно .
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу не пов,язаного з позбавленням волі відмовити.
У судове засідання викликати прокурора, потерпілу ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ..
Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок чи інше судове рішення, яким закінчилось провадження у суді першої інстанції.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Судді : ОСОБА_2
ОСОБА_3