Справа № 524/2897/20
Провадження 1-в/524/127/20
26.06.2020 року . Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , лікаря - психіатра - ОСОБА_5 , засудженого - ОСОБА_6 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву лікаря - психіатра Кременчуцької міської медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області ОСОБА_5 про припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку стосовно засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ганнівка Добропільського району, Донецької області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого: 18.05.2017 року Селидівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 02.07.2018 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Засудженого 14.11.2019 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 20 КК України застосовані примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку медичною службою кримінально-виконавчої установи за місцем відбуття покарання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Лікар-психіатр Кременчуцької міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку відносно ОСОБА_6 . Крім цього, надав висновок комісії лікарів-психіатрів від 15.05.2020 року.
В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_6 хворіє психічним захворюванням у формі: легкої розумової відсталості, з поведінковими розладами. Перебуває на обліку з 25.09.2018 р. У психічному статусі превалюють ознаки легкого недорозвинення інтелекту, із конкретно - предметним мисленням, труднощами у засвоєнні нового матеріалу. З часу надходження до установи, за вироком суду, отримує примусову амбулаторну психіатричну допомогу. На фоні проведених лікувальних заходів, досягнуто стійкої адаптації до умов проживання, гармонійно поведінки у відношеннях з адміністрацією, та іншими вихованцями. Покращились загальна обізнаність у сфері загальновживаних побутових навиків.
У судовому засіданні лікар-психіатр Кременчуцької міської медичної частини філії ДУ «Центру охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області ОСОБА_5 підтримав заяву про припинення застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 , пояснивши, що на фоні проведених лікувальних заходів, досягнуто стійкої адаптації та ОСОБА_6 не потребує подальшого лікування. Просив припинити застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні подану заяву підтримав, просив припинити примусові заходи медичного характеру стосовно ОСОБА_6 .
Особа, стосовно якої розглядається питання про припинення примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 у судовому засіданні проти припинення примусових заходів медичного характеру не заперечував.
Прокурор не заперечував проти задоволення заяви лікаря-психіатра про припинення застосування стосовно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги, оскільки заявником доведено що у процесі лікування стан ОСОБА_6 покращився та згідно висновку комісії лікарів-психіатрів він не потребує подальшого надання амбулаторної психіатричної допомоги.
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши думку сторін судового провадження, які підтримали заяву про припинення застосування стосовно ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру, суд приходить до наступних висновків.
Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 14.11.2019 року ОСОБА_6 засуджено за за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 20 КК України, вироком суду застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.
Засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в Державній установі «Кременчуцька виховна колонія».
Згідно висновку комісії лікарів Кременчуцької міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області №1 від 15.05.2020 року, ОСОБА_6 хворіє психічним захворюванням у формі: легкої розумової відсталості, з поведінковими розладами. Перебуває на обліку з 25.09.2018 р. У психічному статусі домінують ознаки легкого недорозвинення інтелекту, із конкретно - предметним мисленням, труднощами у засвоєнні нового матеріалу. З часу надходження до установи, за вироком суду, отримує примусову амбулаторну психіатричну допомогу. На фоні проведених лікувальних заходів, досягнуто стійкої позитивної динаміки у вигляді: стійкої адаптації до умов проживання, гармонійної поведінки у відношеннях з адміністрацією, та іншими вихованцями. Покращились загальна обізнаність у сфері загальновживаних побутових навиків. За час спостереження порушень поведінки не допускав, у зв'язку з чим потребує припинення надання амбулаторної психіатричної примусової допомоги.
Відповідно до вимог ч.1,3 ст. 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану на краще, суд може передати її під піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
Згідно з ч.4-ч.5 ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу медичного характеру. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців. Питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров'я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру.
Згідно з ч.2 ст.514 КПК України зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Згідно з ч.7 ст.12 Закону України «Про психіатричну допомогу», надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров'я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Враховуючи, що заява лікаря - психіатра Кременчуцької міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області ОСОБА_5 відповідає вимогам діючого законодавства і на даний час відпала необхідність у застосуванні примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 , що підтверджено висновком комісії лікарів-психіатрів №1 від 15.05.2020 року, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Керуючись ст. 95 КК України, ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. ст. 512-514 КПК України, суд, -
Клопотання лікаря - психіатра Кременчуцької міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області ОСОБА_5 про припинення амбулаторної психіатричної примусової допомоги - задовольнити.
Припинити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Кременчуцька виховна колонія».
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1