ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
15 грудня 2009 р. Справа № 12/133
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2,76000
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1,76000
про стягнення коштів в сумі 27138,38грн.
Представники:
Від відповідача: ОСОБА_3, (довіреність №26/10-1 від 26.10.09р. - представник)
Від позивача: ОСОБА_1, - приватний підприємець
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 27138 грн.38коп. заборгованості .
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 17000 грн. основного боргу та 867 грн. втрат від інфляції.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо уточнених позовних вимог не заперечив.
Розглянувши матеріали справи , оцінивши зібрані в справі докази та надавши їм належної правової оцінки , суд встановив наступне .
На підставі наклданих №01/5 від 30.08.05 та №02/05 від 21.11.05 , копії яких знаходяться в матеріалах справи , позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 передано відповідачу- фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 товаро-матеріальні цінності на загальну суму 17 000 грн. , проте на момент розгляду справи судом відповідачем не здійснено розрахунку за отриманий товар .
Таким чином , заборгованість відповідача становить 17 000 грн.
17.04.09 та 05.08.09 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу щодо оплати продукції , яка останнім залишена без відповіді .
Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано , доводи позивача відповідачем не спростовано.
Суд вважає позов таким , що підлягає до задоволення частково , з огляду на наступне .
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини .
Відповідно до ст. 509 Цивільного коедксу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає , що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст.642 цього ж кодексу якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином , позивач , передавши відповідачу товаро-матеріальні цінності , здійснив пропозицію відповідачу укласти договір , яка прийнята відповідачем , про що свідчить факт їх отримання .
Системний аналіз глав 54 та 63 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку суду про те , що відносини між сторонами по справі за своєю правовою природою є правочином з приводу поставки товару .
Стаття 712 Цивільного кодексу України визначає , що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно приписів ст. 691 цього ж кодексу встановлено , що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. А частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено , що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом ст.ст.526 , 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк . Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.625 цього ж кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В контексті викладеного , позовні вимоги (уточнені) щодо стягнення 17 867 грн. (17000 грн. основного боргу + 867 грн. втрат від інфляції) суд вважає обгрунтованими , тому позов підлягає задоволенню частково .
В решті провадження у справі слід припинити з огляду на відмову позивача від позову в цій частині позовних вимог на підставі п.4ст.80 ГПК України .
Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог .
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 526 , 530 , 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 49, п.4ст.80 , ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково .
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1) 17867 грн. боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції , 178грн.67коп. державного мита та 155грн.37коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , інд.код НОМЕР_2) .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили .
В решті провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
рішення підписане 17.12.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"