Запорізької області
30.11.09 Справа № 27/266/09
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Екологічна корпорація “Абсолют Корона”, Запоріжжя
до: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжвогнетрив”, м. Запоріжжя
про стягнення 123 725 грн. 00 коп.
Суддя Дроздова С.С.
Представники:
Від позивача: Яма Д.М., дов. № б/н від 08.09.09 р.
Від відповідача: Берегова С.М., дов. № 18-2 від 01.01.09 р.
У судовому засіданні, відкритому 15.09.2009 р. оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України, для надання сторонами додаткових доказів та документів.
Ухвалою суду від 06.10.09 р. строк розгляду справи продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 30.11.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Екологічна корпорація “Абсолют Корона”, Запоріжжя звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжвогнетрив”, м. Запоріжжя 123 725 грн. 00 коп., в тому числі 100 000 грн. 00 коп. заборгованості за договором № 18/06-2007 від 27.06.2007 р. та 23 725 грн. 00 коп. пені за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі № 27/266/09 та призначено судове засідання на 15.09.2009 р.
У судовому засіданні 15.09.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи, судом оголошувалась перерва до 06.10.2009 р.
Ухвалою суду від 06.10.09 р., строк розгляду справи продовжено, на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 30.11.09 р.
30.11.2009 р. продовжено слухання справи № 27/266/09.
30.11.2009 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 30.11.2009 р. підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та надав письмові заперечення на пояснення відповідача від 06.10.09 р.
Представник відповідача підтримав свої заперечення, викладені у відзиві наданому у судовому засіданні, відкритому 15.09.09 р. та письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні, відкритому 06.10.09 р. (містяться у матеріалах справи).
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути -визнання права.
27.06.2007 р. між ТОВ “Екологічна корпорація “Абсолют Корона”, Запоріжжя та ВАТ “Запоріжвогнетрив”, м. Запоріжжя укладено договір підряду № 18/06-2007.
Відповідно п. 1.1. договору замовник (приймає), а виконавець приймає (передає): розробку та впровадження науково-технічних рішень по модернізації електрофільтру ГПК-42х3Н за обертовою піччю № 3 шамотовипалювального цеху ВАТ «Запоріжвогнетрив»шляхом заміни третіх полів традиційної схеми на комбіновану електронно-іонну схему (ВУ-3а, рег. № 3003230).
Згідно із п. 1.5 договору строк закінчення робіт - 31.12.07 р.
Відповідно до п. 2.1 договору за виконану науково-технічну продукцію відповідно даного договору замовник перераховує виконавцю аванс на виготовлення механічного обладнання -295 200 грн., в тому числі ПДВ -49 200 грн. Залишок оплати здійснюється по мірі виконання робіт після підписання актів приймання-передачі.
Пунктом 2.2 договору сторони узгодили, що оплата здійснюється за виконану та прийняту замовником роботу на підставі двосторонніх актів приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.3 договору рахунки виконавця сплачуються замовником на протязі 30 банківських днів.
Згідно із п. 3.2 договору замовник на протязі 10 днів з дня отримання акту приймання-передачі робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.
25.12.07 р. сторонами був підписаний акт № 4, відповідно до якого відповідач прийняв виконані позивачем роботи на суму 100 000 грн. 00 коп. без зауважень.
Будь-яких заперечень до виконаних робіт відповідач не надав.
Акт № 4 від 25.12.07 р. підписаний генеральним директором ТОВ “Екологічна корпорація “Абсолют Корона” Влади В.А., заступником генерального директора ВАТ «Запоріжвогнетрив»Вовнянко А.В., та засвідчений скріплений печатками підприємств.
Відповідач не сплатив вартість виконаних робіт у сумі 100 000 грн. 00 коп.
11.08.08 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист з вимогою здійснити оплату за виконані роботи до 16.08.08 р., на підставі договору № 18/06-2007 від 27.06.07 р.
15.08.08 р. відповідач надіслав лист, в якому відмовився від оплати, мотивуючи це недоліками виконаної роботи.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що наказом генерального директора ВАТ “Запоріжвогнетрив” від 20.09.06р. № 515 “Про приймання виконаних робіт з реконструкції і технічного переустаткування” зобов'язано заступника генерального директора Вовнянко А.В. забезпечити приймання виконаних робіт з реконструкції і технічного переустаткування за формами № КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” та № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних робіт”, затвердженими наказом Держкомстату України та Держбуду України від 21.06.02р. № 237/5 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві”. Зазначеним наказом від 20.09.06р. № 515 встановлено перелік осіб, без підпису яких роботи не можуть бути прийнятими. Такими особами є: заступник генерального директора; інженер по над зору за реконструкцією і будівництвом; провідний економіст з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності; начальник цеху-замовника робіт, що виконуються; заступник начальника цеха по устаткуванню (механік цеха) або старший електрик (залежно від профілю робіт, що виконуються); начальник юридичного відділу.
Акти №№ 1,2,3 містять підписи, серед інших, начальника шамотовипалювального цеху, заступника технічного директора з екології, то спірний акт від 25.12.07р. № 4 таких підписів не містить.
За таких обставин ВАТ “Запоріжвогнетрив” не могло здійснити оплату на підставі акту від 25.12.07р. № 4 про виконання робіт на суму 100 000грн.00коп.
Суд вважає твердження відповідача безпідставними, оскільки керівництво ВАТ “Запоріжвогнетрив” з дня підписання даного акту ніяких заходів щодо відкликання Акту № 4 від 25.12.07р. не здійснило, претензій до ТОВ “Екологічна Корпорація “Абсолют Корона” щодо якості виконаних робіт у встановленому законом порядку не заявлено.
Прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування, відповідач стверджує, що на момент складання акту позитивних результатів не було, проте відповідач посилається на акти випробування датовані 25.11.07р. та 24.12.07р.
Навіть якщо ці випробування не дали позитивного результату у відповідача було 10 днів для пред'явлення відповідних претензій щодо якості робіт (п.3.2 договору).
Пункт 2.2 договору передбачає, який саме документ є підставою для здійснення оплати робіт.
Це акт прийому-передачі.
Також відповідачем у справі не заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, яка могла б встановити наявність або відсутність факту виконання робіт.
Відповідач посилається на наказ Держкомстату і Держбуду № 237/5 від 21.06.02р., яким затверджено форму № КБ-3 “Довідка про вартість виконаних підрядних робіт”.
Всупереч, положенням п.2 Указу Президента України № 493/92 від 03.10.1992р. даний наказ не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, а отже наказ № 237/5 від 21.06.02р. не обов'язків до виконання.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором підряду № 18/06-2007.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонту речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу. Таким чином, вимога позивача про стягнення суми 100 000 грн. 00 коп. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з позивача 23 725 грн. 00 коп. пені за несвоєчасну оплату наданих послуг.
Відповідно до п. 4.2 договору, що у разі порушення замовником строків оплати технічної продукції замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на день прострочення.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеню потрібно розраховувати, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 23 725 грн. 00 коп. пені за 365 днів, що суперечить вимогам діючого законодавства України.
Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.
Пеня за порушення строків оплати повинна нараховуватися за шість місяців, а не за рік.
Разом з тим, відповідно до норм ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як свідчать матеріали справи останнім строком оплати робіт є 11.02.08 р., граничним строком пред'явлення позову є 12.02.09 р. Позов заявлено позивачем 13.08.09 р., тобто після спливу позовної давності для звернення до суду про стягнення суми пені.
Відповідач у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення 23 725 грн. 00 коп. пені.
Заява відповідача про застосування позовної давності прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України та ч. 3,4 ст. 267 ЦК України
Таким чином, на момент звернення позивача до суду вже був пропущений строк позовної давності для пред'явлення позову до відповідача щодо стягнення пені.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 267, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в частині нарахування пені.
За таких обставин, в частині стягнення 23 725 грн. 00 коп. суми пені слід відмовити.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.
Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 -85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запоріжвогнетрив” (69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191885, п/р 26005056170001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екологічна корпорація “Абсолют Корона” (юридична адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 247, фактична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 13 кв. 10, код ЄДРПОУ 31157621, р/р 26007044457600 АКИБ “УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 311005) 100 000 (сто тисяч) основного боргу за договором підряду, 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп. державного мита 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 58 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 07.12.2009р.)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.С. Дроздова