Запорізької області
26.11.09 Справа № 8/259/09
Суддя
ПозивачТериторіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 168
Відповідач-1
Відповідач-2Виконавчий комітет Бердянської міської ради, Запорізька область, м.Бердянськ
Бердянська міська рада, Запорізька область, м.Бердянськ
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Головне управління юстиції Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164)
2. Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації (71112, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Мазіна, 21)
Суддя І.А. Попова
Представники
Позивача:Сарвазян А.Ю., дов. вд 29.10.2008 р.
Відповідача-1:
Відповідача-2:
Третьої особи-1:
Третьої особи-2:Огуз І.А., дов. від 13.05.2009 р. (в засіданні 03.09.2009 р.)
Огуз І.А., дов. від 13.05.2009 р. (в засіданні 03.09.2009 р.)
Котькорло О.А., дов. від 26.05.2009 р.
Не з'явився
Заявлено позовні вимоги про визнання за Державою Україна в особі Державної судової адміністрації права власності на будівлю, загальною площею 214,5 кв.м., по вул. Свободи, 39 в м.Бердянську, зобов'язання БТІ м.Бердянська здійснити реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно.
Розгляд справи відкладався, в засіданні оголошувалися перерви. Строк вирішення спору продовжувався відповідно до п 3. ст. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 26.11.2009 р.
Позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Зазначене клопотання своєчасно направлено відповідачам, про що надано відповідні докази. У відповідності до ст.. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.
Розглядаються позовні вимоги про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради № 311 від 08.06.2000 р. з змінами, внесеними в п. 2 рішенням № 393 від 20.07.2000 р. щодо оформлення права власності за територіальною громадою м. Бердянськ на 214,5 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою вул. Свободи, 39, та визнання за Державою Україна в особі Державної судової адміністрації України права власності на частину основної будівлі літ. А загальною площею 203,4 кв.м. по вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заяві від 26.11.2009 р., відповідно до ст. ст. 326, 328, 329 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що з метою вирішення питань правового статусу майна, яке використовувалося Запорізьким обласним управлінням юстиції для забезпечення діяльності місцевих загальних судів, 10.09.2003 р. Міністерство юстиції України та Державна судова адміністрація України ухвалили спільний наказ № 393;105/5 про передачу зі сфери управління Міністерства юстиції України до сфери управління Державної судової адміністрації України будівель (приміщень) місцевих загальних судів, в тому числі Запорізької області, до числа яких ввійшла частина будівлі по вул.. Свободи, 39 в м.Бердянськ. На виконання зазначеного наказу Запорізьке обласне управління юстиції передало на баланс ТУ ДСА в Запорізькій області вказане вище майно, що підтверджено актом приймання-передачі від 12.01.2004 р. Рішенням № 197 Виконавчого комітету Бердянської міської ради 17.04.1997 року зобов'язано Виробниче житлово-ремонтно-експлуатаційне об'єднання передати на баланс Управління юстиції по Запорізькій області приміщення за адресою вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ площею 214,5 кв.м., в якому на той час розміщувався Бердянський районний суд. Так відповідачі своїми діями фактично визнали право власності на спірну будівлю за Запорізьким обласним управлінням юстиції. Протягом всього строку розміщення Бердянського суду у спірній будівлі міська рада не заявляла вимог про повернення майна із чужого незаконного володіння, не зверталася з пропозиціями укласти договір на право володіння згаданим майном. Таким чином, частина будівлі за адресою вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ, в якій на цей час розміщується Бердянський міськрайонний суд, набула статусу державної власності в особі обласного управління юстиції по Запорізькій області, однак належним чином це право не було зареєстровано. 08 червня 2000 р. Виконавчим комітетом Бердянської міської ради ухвалено рішення щодо оформлення права власності за територіальною громадою м. Бердянська на спірне майно. Дане рішення не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки Бердянська міська рада фактично розпорядилася державною власністю. Позивач просить визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради № 311 від 08.06.2000 р. із змінами, внесеними в п. 2 рішенням № 393 від 20.07.2000 р. щодо оформлення права власності за територіальною громадою м. Бердянськ на 214,5 кв.м., що знаходиться в будівлі за адресою вул. Свободи, 39, та визнати за Державою Україна в особі Державної судової адміністрації право власності на частину основної будівлі літ. А загальною площею 203,4 кв.м. по вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ.
Відповідач-1 та відповідач-2 письмовий відзив на позову суду не надали в судовому засідання пояснили, що оспорювань рішення виконкому Бердянської міської ради відповідає чинному законодавству, оскільки при розмежуванні державного та комунального майна усі не житлові приміщення, що перебували на балансі ВОЖКГ, залишилися у комунальній власності.
В судове засідання 26.11.2009 р. відповідачі свого представника не направили, про причини неявки суд не сповістили.
Третя особа -1 Головне управління юстиції Запорізької області позовні вимоги вважає обґрунтованими.
Третя особа-2 - Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації - свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки суд не сповістила.
У відповідності до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Заслухавши представників, дослідивши додані матеріали, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню внаслідок наступного:
Згідно до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 господарські суди на загальних підставах вирішують спори, пов'язані, зокрема з захистом права власності, в тому числі з визнанням цього права.
В обґрунтування заявлених вимог Територіальне управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області зазначає про порушення оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування права власності на державне нерухоме майно - будівлю по вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ, в якій розташований Бердянський місьрайонний суд.
Як свідчать вивчені матеріали, 5 листопада 1991 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 311 у зв'язку із введенням в дію Закону Української РСР “Про місцеві ради народних депутатів”, Закону України “Про власність”, якою визначено: затвердити перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається; установити, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю; Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном, здійснити до 1 січня 1992 р. передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком. На виконання зазначеної постанови КМУ рішенням № 3 Бердянської міської ради народних депутатів від 06.02.1992 р. затверджено перелік майна комунальної власності, до складу якого увійшло майно житлово-комунального господарства.
Розпорядженням № 230 від 14.12.1995 р. Запорізької обласної державної адміністрації затверджено Положення “Про порядок відчуження засобів виробництва та інших матеріальних цінностей, що є обласною комунальною власністю та закріплені за підприємствами, організаціями, установами на праві повного господарського відання, оперативного управління або на умовах оренди”, у відповідності до якого нерухоме майно (будівлі, споруди), яке є окремими інвентарними об'єктами, відчужуються шляхом продажу, передачі з балансу на баланс тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України № 197 від 12.02.1996 р. затверджено Положення про порядок передачі судам службових приміщень, яким визначено порядок передачі на баланс судів будинків з допоміжними будівлями, інших нежилих приміщень, у яких розташовані суди. Згідно положення службові приміщення передаються на баланс судів безоплатно, закріплюються за судами та належать їм на праві оперативного управління.
На виконання розпорядження № 223 голови Запорізької обласної державної адміністрації від 02.04.1996 р. “Про передачу судам області службових приміщень” та керуючись положенням “Про порядок відчуження майна, що знаходиться в комунальній власності Бердянської міської ради народних депутатів” рішенням № 197 Виконавчого комітету Бердянської міської ради від 17.04.1997 р. зобов'язано житлове ремонтно-експлуатаційне об'єднання передати на баланс Управлінню юстиції по Запорізькій області приміщення по вул. Свободи, 39 площею 214,5 кв.м., яке зайняте Бердянським районним судом.
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання. Таким чином, відповідно до нормативно-правових актів, що діяли на час передачі спірного приміщення на балансі Запорізькому обласному управлінню юстиції, статус цього приміщення був визначений, як державне майно.
Виконкомом Бердянської міської ради прийнято рішення № 311 від 08.06.2000 р., яким ухвалено оформити право власності за територіальною громадою м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради на будівлі “А, АІ” по вул. Свободи, 39 загальною площею 214,5 кв.м. Рішенням № 393 від 20.07.2000 р. у зв'язку з уточненням внесено зміни до п. 1.3 рішення виконкому від 08.06.2000 р. № 311 та викладено його в новій редакції “Будівлі “А,АІ”, розташовані по вул. Свободи, № 39”.
Згідно ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Як передбачено ст.. 21 ЦК України, визнання незаконним (недійсним) правового акту органу державної влади або місцевого самоврядування є одним із способів захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси. Підставами для визнання акту недійсним (незаконним) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації -позивача у справі. Позивачем за вказаним позовом може бути і титульний володілець, права якого порушені прийняттям відповідного правового акта. Титульний володілець -особа, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.
Оцінивши всі обставини справи у їх сукупності, суд вважає, що оскільки приміщення по вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ площею 214,5 кв.м., яке займає Бердянський міськрайонний суд, було відчужено та передано на баланс управлінню юстиції в Запорізькій області, у Виконавчого комітету Бердянської міської ради були відсутні підстави для оформлення права власності на спірне майно за територіальною громадою після передачі його на баланс Управлінню юстиції по Запорізькій області відповідно до розпорядчого акту.
Підстави набуття права комунальної власності на спірне майно також не вбачаються з жодного іншого акту Бердянської міської ради, що перелічені у преамбулі оспорюваного рішення.
Згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (в редакції чинній на час винесення оспорюваного рішення) підставами набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Бердянською міською радою не надано жодного із доказів на підтвердження підстав набуття органом місцевого самоврядування права власності на спірне майно: цивільно-правової угоди, передачі майна від суб'єктів господарювання, отримання у власність внаслідок розмежування державного та комунального майна, відповідно до приписів Закону України “Про розмежування майна державної та комунальної власності” тощо.
Таким чином, рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради про оформлення права власності територіальної громади не відповідає приписам законодавства за відсутності доказів на прийняття (отримання, набуття) спірного майна до комунальної власності територіальної громади.
Позовні вимоги про визнання недійсним рішення № 311 від 08.06.2000 р. виконавчого комітету Бердянської міської ради “Про оформлення права власності за територіальною громадою” із змінами, внесеними рішенням № 393 від 20.07.2000 р. задовольняються судом.
Щодо вимоги про визнання за Державою Україна права власності на спірне майно, суд зазначає наступне:
Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, мали місце до набрання чинності Цивільним кодексом України, тому суд вважає за необхідне у вирішенні спору застосувати законодавство, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.
Статтею 4 ЦК УРСР передбачалось, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування.
Як встановлено, внаслідок прийняття виконкомом Бердянської міської ради рішенням № 197 від 17.04.1997 р. про відчуження об'єктів міської комунальної власності, до переліку яких входило і спірне приміщення, останнє набуло статусу державної власності. Законом України “Про власність” було передбачено закріплення за державними підприємствами майна на праві повного господарського відання, а за державними казенними підприємствами та установами -на праві оперативного управління. Господарське відання та оперативне управління є правовими формами реалізації права державної власності спеціально створеними суб'єктами зі статусом юридичною особи. Законом України “Про судоустрій” обов'язок щодо забезпечення належних умов діяльності місцевих судів загальної юрисдикції покладено на Державну судову адміністрацію України.
Наказом № 393; 105/5 від 10.09.2003 р. Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України “Про передачу будівель (приміщень) місцевих судів Запорізької області” ухвалено передати зі сфери управління Міністерства юстиції України до сфери Управління Державної судової адміністрації України будівлі (приміщення) місцевих судів Запорізької області згідно Переліку, до якого ввійшла частина будівлі по вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ. Вказане майно Запорізьким обласним управлнням юстиції передано на баланс ТУ ДСА в Запорізькій області за актом приймання передачі від 12.01.2004 р. При цьому, як вказує позивач та підтверджується доданими матеріалами, в акті помилково зазначено площу приміщення 320,3 кв.м. Згідно матеріалів технічної інвентаризації площа приміщення, яку займає Бердянський міськрайонний суд, складає 203,4 кв.м.
Таким чином, суд знаходить обґрунтованими та доведеними доводи позивача щодо набуття права власності державою Україна на частину приміщення по вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ площею 203,4 кв.м., що знаходить в повному господарському віданні Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області внаслідок видання певного адміністративного акту.
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним рішення № 311 від 08.06.2000 р. виконавчого комітету Бердянської міської ради “Про оформлення права власності за територіальною громадою” з змінами внесеними рішенням № 393 від 20.07.2000 р.
Визнати за Державою Україна в особі Державної судової адміністрації України право власності на частину основної будівлі літ. А загальною площею 203,4 кв.м., а саме: коридор № 201 -22,0 кв.м., кабінет № 202 -27,5 кв.м., кабінет № 203 -23,0 кв.м., кабінет № 204 -12,6 кв.м., кабінет № 205 -45,9 кв.м., коридор № 206 -2,1 кв.м., коридор № 207 -9,7 кв.м., коридор № 208 -2,1 кв.м., кабінет № 209 -12,1 кв.м., кабінет № 210 -6,5 кв.м., кабінет № 211 -11,0 кв.м., кабінет № 212 -6,6 кв.м., кабінет № 213 -11,5 кв.м., кабінет № 214 -10,8 кв.м., другого поверху основної будівлі літ. А, по вул. Свободи, 39 в м.Бердянськ Запорізької області (що знаходиться в повному господарському віданні Територіального управління державної судової адміністрації в Запорізькій області).
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 08 грудня 2009 року.