Запорізької області
02.12.09 Справа № 16/259/09
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя
до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжспецтехбуд-13”, м.Запоріжжя
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”, м.Запоріжжя
про усунення перешкод у користуванні, визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача - ФОП ОСОБА_1 (свід-во серії НОМЕР_2 від 11.09.2007) особисто
від відповідача - Чулаков П.І. (ліквідатор ТОВ “Запоріжспецтехбуд-13”, постанова господарського суду Запорізької області від 13.10.2009 у справі № 16/118/09)
від третьої особи - Опанасенко В.Л. (дов.10 від 04.01.2008)
ФОП ОСОБА_1 заявлено позов про усунення перешкод в реалізації наданих законом прав шляхом заборони ТОВ “Запоріжспецтехбуд-13” укладати будь-які договори (купівлі-продажу, оренди, інш.) щодо об'єктів нерухомості: складу літ. И загальною площею 77 кв.м та складу-магазину літ. К загальною площею 70 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_2, про визнання за ФОП ОСОБА_1 права власності на вказані об'єкти нерухомості та про зобов'язання ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” здійснити державну реєстрацію права власності на ці об'єкти за ФОП ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду від 18.11.2009 заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/259/09 з призначенням судового засідання на 02.12.2009. В засіданні 02.12.2009 за згодою сторін та третьої особи оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На обґрунтування заявлених вимог позивач пояснив, що на земельній ділянці, яка належить йому на праві користування, ним самочинно збудовані та введені в експлуатацію об'єкти, відносно яких заявлено позов. На об'єкти виготовлено технічну документацію. Ані з боку користувачів суміжних нежитлових приміщень, ані з боку інших осіб не надійшло жодних зауважень чи заперечень проти будівництва об'єктів нерухомості і лише відповідач, який перебуває у ліквідаційній процедурі, користуючись відсутністю державної реєстрації права власності позивача на нерухомість, необґрунтовано вчиняє перешкоди у користуванні майном та намагається здійснити відчуження майна на користь третіх осіб.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, заснований ним на положеннях ст.ст. 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України.
Ліквідатор ТОВ “Запоріжспецтехбуд-13”, яке перебуває в процедурі банкрутства, представив суду відзив, в якому зазначив про те, що за усною інформацією, отриманою від колишнього керівництва ТОВ “Запоріжспецтехбуд-13”, відповідач брав участь у будівництві об'єктів, стосовно яких заявлено позов і, незважаючи на те, що первинна документація щодо будівництва на цей час відсутня, ТОВ “Запоріжспецтехбуд-13” претендує на ці об'єкти як власник.
Третьою особою заперечень по суті заявлених вимог не надано.
Дослідивши матеріали та обставини справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, судом встановлено наступне.
Довідкою ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” від 02.12.2009 підтверджується, що позивач на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 від 14.11.2002 є власником нежилого приміщення АДРЕСА_2.
Рішенням засідання колегії при головному архітекторі міста від 03.12.1999 № 152 на замовлення позивача був узгоджений ескізний проект магазину непродовольчих товарів і реконструкції дворових прибудов на садибній ділянці по АДРЕСА_2 для підготовки проекту рішення міськвиконкому про відчуження земельної ділянки під торговельну діяльність та подальшого проектування.
Рішенням засідання колегії при головному архітекторі міста від 07.07.2000 № 177 було узгоджено робочий проект будівництва магазину непродовольчих товарів і реконструкції дворових прибудов на садибній ділянці по АДРЕСА_2 для оформлення відповідних документів на будівництво магазину та реконструкцію прибудов.
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 30.09.2002 № 295/4 квартира АДРЕСА_2 за відповідним зверненням позивача оформлена як нежитлове приміщення для подальшого використання під магазин промислових товарів -офіс.
Тим же рішенням виконкому позивачу також надано дозвіл на виконання робіт по реконструкції приміщення згідно з узгодженою проектно-кошторисною документацією, ухвалено одержати дозвіл на виконання будівельних робіт у державній інспекції архітектурно-будівельного контролю головного управління архітектури та містобудування міської ради на підставі затвердженої проектної документації.
Як свідчать матеріали справи, в 2000 році позивачем для здійснення підприємницької діяльності до отримання відповідного дозволу були самочинно побудовані допоміжні споруди, відносно яких заявлено позов: склад площею 77 кв.м та склад-магазин площею 70 кв.м.
На об'єкти у встановленому порядку виготовлено технічну документацію, згідно з якою склад позначено літ.И, склад-магазин -літ.К.
Матеріалами справи також з'ясовано, що раніше земельна ділянка під спірними об'єктами знаходилася в користуванні Придніпровської залізниці.
Згідно з актом комісійного обстеження від 30.07.2000, затвердженим головним інженером Придніпровської залізниці, земельна ділянка вибула з постійного користування залізниці.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України у випадку відчуження об'єкту нерухомості, розміщеного на земельній ділянці, до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт та яка необхідна для її обслуговування.
За приписами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Ст.392 ЦК України надає право власнику майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
За приписами ч.1 ст.376 ЦК України нерухоме майно, збудоване без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил вважається самочинним будівництвом.
Як зазначалося, позивачем здійснено самочинне будівництво об'єктів, щодо яких заявлені вимоги.
За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст.376 ЦК України).
Разом з тим, частиною 5 ст.376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника чи користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Матеріалами справи з'ясовано, що об'єкти позивачем збудовано до отримання всіх необхідних дозвільних документів, проте будівництво об'єктів не порушує нічиїх прав та інтересів.
Відсутність належного оформлення права власності тягне перешкоди у вільному розпорядженні майном, а також втручання до того відповідача, намагання останнього до укладення угод з відчуження майна на користь інших осіб.
Виходячи з фактичних обставин справи, наданих пояснень, суд знаходить вимоги позивача про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомості: склад літ. И загальною площею 77 кв.м та склад-магазин літ. К загальною площею 70 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_2, обґрунтованими, а позов в цій частині -таким, що підлягає задоволенню.
Доводи відповідача не можна прийняти до уваги як такі, що всупереч ст.33 Господарського процесуального кодексу України не підтверджені будь-якими доказами.
В частині вимоги про усунення перешкод в реалізації наданих законом прав шляхом заборони відповідачу укладати будь-які договори (купівлі-продажу, оренди, інш.) щодо спірних об'єктів нерухомості в позові слід відмовити, оскільки ці вимоги не відповідають встановленим порядку та способу захисту прав.
В частині вимоги про зобов'язання ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації” здійснити державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти за ФОП ОСОБА_1 в позові також слід відмовити, оскільки всупереч ст.21 ГПК України ця вимога адресована до особи, яка не визначена як відповідач у спорі. Клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача від позивача не поступало.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, розмір яких складає 691,00 грн., слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково .
Визнати за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1, ідент.№ НОМЕР_1) право власності на об'єкти нерухомості: склад літ. И загальною площею 77 кв.м та склад-магазин літ. К загальною площею 70 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_2.
В решті частини позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжспецтехбуд-13” (69068, м.Запоріжжя, вул.Вороніхіна, 4, кв.22, код ЄДРПОУ 33175389) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1, ідент.№ НОМЕР_1) 691 грн. 00 коп. судових витрат. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлено та підписано 04.12.2009.