Справа № 635/2209/20
Провадження № 3/635/1030/2020
25 червня 2020 року суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №610212 від 09 квітня 2020 року, ОСОБА_1 ухиляється від виконання встановлених законом обов'язків щодо виховання малолітнії дітей ОСОБА_2 , 2007 року народження, та ОСОБА_3 , 2006 року народження, внаслідок чого останні 09 квітня 2020 року близько 12 години 30 хвилин знаходились у громадському місці с Борисівка, вул. Садова, 11, біля магазину, чим порушила п. 3 ч.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, про час, дату та місце судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що судом вживались всі можливі заходи щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце судового засідання, з огляду на необхідність дотримання строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП з наступних підстав.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинена повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Частиною 2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 неможливо встановити у чому саме виразилося невиконання нею обов'язків щодо виховання дитини, який саме з обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, вона не виконала.
Висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, ґрунтується виключно на обставині одноразового виявлення її дітей в громадському місці без супроводу дорослих в умовах дії карантину. При цьому такі відомості не є достатніми та переконливими для висновку суду про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків відносно своїх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому не можуть бути визнані підставою для притягнення її до відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 253 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України, згідно якої всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Так, фактично у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення продубльовано відомості, викладені у рапорті інспектора ЮП СППП Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області Топчія В., будь-яких інших доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 були вчинені дії, які характеризують об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, матеріали справи не містять і під час судового розгляду здобуто не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 247, 283 КУпАП, суддя -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області.
Суддя І.В.Березовська