Справа № 645/3117/19
Провадження № 1-кс/645/916/20
24 червня 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220460001263 від 21.05.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 185 КК України,-
Начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 24.06.2020 року звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12019220460001263, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 185 КК України, в якому просив накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 6323381500:09:000:0423, площею 2 га, що розташована на території Хрестищенської сільської ради Красноградського району Харківської області, що належить на праві приватної власності підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №112019220460001263, внесеного 21.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 185 КК України.
З клопотання вбачається, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, згідно розпорядження голови районної адміністрації №63-К від 26.04.2016 та маючи коло чітко визначених законодавством прав та обов'язків, будучи державним службовцем 8 рангу, вчинила злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.
Так, 06.05.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 , про що внесені відповідні відомості до реєстру прав власності на нерухоме майно комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” за реєстраційним номером: 14654569, щодо права власності ОСОБА_6 на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, між ОСОБА_6 та АТ «Укрсоцбанк» 13.12.2007 було укладено договір кредиту № 825/2-40/1/7-144 та іпотечний договір № 825/4-40/9/7-159 та від 13.12.2007 - основним зобов'язанням якого стало нерухоме майно - двокімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 кв.м. Розмір основного зобов'язання - валютний кредит у розмірі 48 000,00 (сорок вісім тисяч) доларів США, під 12,75% річних. Також, 13.12.2007 між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , укладено договір поруки № 825/4-40/11/7-093, згідно якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 825/2-40/1/7-144 від 13.12.2007.
З моменту укладення вищевказаних договорів ОСОБА_6 виконував свої кредитні зобов'язання, сплачуючи необхідну суму грошових коштів щомісяця на розрахунковий рахунок ПАТ «Укрсоцбанк». Далі останній розрахунок по кредиту був виконаний ОСОБА_6 у липні 2009 року, після чого ОСОБА_6 припинив сплачувати грошові кошти для погашення кредитної заборгованості.
14.02.2019 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» за довіреністю серії ННС № 311812 від 22.10.2018 року ОСОБА_10 , перебуваючи у службовому кабінеті державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , звернувся до останньої із заявою з реєстраційним номером: 32686860 «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо право власності» з приводу перереєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , із визначення права приватної власності на зазначену квартиру за ПАТ «Укрсоцбанк».
ОСОБА_5 18.02.2019 року о 15 год. 17 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ПАТ «Укрсоцбанк» всупереч обов'язкам передбаченим п. 2.1 Посадової інструкції, п.п. 6,12,61 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015 року, обов'язкам передбаченими ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 1 ст. ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року, не перевірила відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, не встановила відсутність підтверджуючої документації у поданих документах представником ПАТ «Укрсоцбанк», щодо наявності встановленої заборгованості ОСОБА_6 перед ПАТ «Укрсоцбанк», не надала належну оцінку факту неотримання ОСОБА_6 повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням по кредитному договору за № 825/2-40/1/7-144 від 13.12.2007 року та іпотечному договору за № 825/4-40/9/7-159 від 13.12.2007 року, направленими ОСОБА_6 поштовими відправленнями, прийняла незаконне рішення та внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис, індексний № 45577535 від 18.02.2019 року, згідно з яким ПАТ «Укрсоцбанк» на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 м.
В результаті своїх злочинних та протиправних дії ОСОБА_5 , незаконно діючи в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк», з метою отримання даною установою неправомірної вигоди у вигляді безпідставного набуття права власності на нерухоме майно, прийняла рішення про здійснення державної реєстрації речових прав власності за ПАТ «Укрсоцбанк», позбавивши таким чином ОСОБА_6 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , оціночна вартість якої згідно висновку фахівця на момент вчинення кримінального правопорушення, складала 60 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 19.02.2019, становить 1 634 873 гривень 64 копійки, чим завдала охоронюваним інтересам потерпілого ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму, що більше, ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками для потерпілого.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, тобто у зловживанні повноваженнями суб'єктом державної реєстрації прав, державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, згідно розпорядження голови районної адміністрації № 63-К від 26.04.2016 року та маючи коло чітко визначених законодавством прав та обов'язків, ОСОБА_5 будучи державним службовцем 8 рангу, діючи повторно, вчинила злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.
Так встановлено, що між ОСОБА_11 та ПАТ «Укрсоцбанк» 08.12.2005 було укладено договір кредиту №826/1-27/20/5-644 та іпотечний договір № 826/4-27/20/5-180 від 08.12.2005 р. - основне зобов'язання якого стало нерухоме майно - трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,8 м. кв. Розмір основного зобов'язання - валютний кредит у розмірі 33300,00 (тридцять три тисячі триста) доларів США, під 13% річних.
Цього ж дня, 08.12.2005 між ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_12 був укладений договір купівлі вищезазначеної квартири № 6173 від 08.12.2005, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_13 . У реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” був виконаний запис - реєстраційний номер: 12328608 щодо права власності ОСОБА_11 на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Далі, між ОСОБА_11 та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений та підписаний Іпотечний договір №826/4-27/20/7-056, який надавав договір кредиту №826/1-27/20/7-036 від 28.04.2007 р.- основним зобов'язанням якого стало нерухоме майно - трикімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,8 м. кв. Розмір основного зобов'язання - валютний кредит у розмірі 11 500,00 (одинадцять тисяч п'ятсот) доларів США, під 14% річних.
Далі, 24.09.2009 року між ОСОБА_11 та ПАТ «Укрсоцбанк» був укладений та підписаний додатковий договрів №1 про внесення змін до Іпотечного договору №826/4-27/20/5-180 від 08.12.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_13 , за реєстраційним №6182. Суть цього додаткового договору - надання ОСОБА_11 кредитних канікул по сумі 33 300,00 доларів США строком на рік, та подовження дії валютного кредиту ще на п'ять років з 2012 року до 2017 року.
Крім того, у 2009 році між ОСОБА_11 та ПАТ «Укрсоцбанк» були підписані внутрішні додаткові угоди про збільшення процентів по кредитах: з 13% до 14% (по сумі 33300,00 доларів США) та з 14% до 15% (по сумі 11 500,00 доларів США), це було основною вимогою надання ОСОБА_11 кредитних канікул.
Останній розрахунок по кредитах був зроблений ОСОБА_11 у березні 2014 року, після чого ОСОБА_11 припинила сплачувати грошові кошти для погашення кредитної заборгованості.
У лютому 2016 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся із позовною заявою до Фрунзенського районного суду м. Харкова до ОСОБА_11 , чоловіка ОСОБА_14 та сина ОСОБА_15 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення з квартири та зняття з реєстраційного обліку.
На підставі ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.01.2019 у справі 645/628/16-ц позовну заяву ПАТ “Укрсоцбанк” до ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , залишено без розгляду.
30.05.2018 року ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова у цивільній справі №645/2851/18 за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_11 , про розірвання шлюбу та поділ майна, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 , із забороною її відчуження.
31.05.2018 року на підставі ухвали суду державний реєстратор ОСОБА_16 вніс запис у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41455829 від 06.06.2018 року. Вид обтяження: заборона на нерухоме майно, заборона відчуження на квартиру АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_11 .
14.02.2019 року представник ПАТ «Укрсоцбанк» за довіреністю серії ННС № 311812 від 22.10.2018 року ОСОБА_10 , перебуваючи у службовому кабінеті державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , звернувся до останньої із заявою «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо право власності» з приводу перереєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 із визначення права приватної власності на зазначену квартиру за ПАТ «Укрсоцбанк».
ОСОБА_5 19.02.2019 року о 14 год. 45 хв., перебуваючи у своєму службовому кабінеті, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для ПАТ «Укрсоцбанк» всупереч обов'язкам передбаченим п. 2.1 Посадової інструкції, п.п. 6,12,61 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127 від 25.12.2015, п.1 ЗУ «Про мораторій» від 03.06.2014 не перевірила відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, не встановила відсутність підтверджуючи документації у поданих документах представником ПАТ «Укрсоцбанк», щодо наявності встановленої заборгованості ОСОБА_11 перед ПАТ «Укрсоцбанк», не надала належну оцінку факту неотримання ОСОБА_11 повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов'язанням по кредитним договорам № 826/1-27/20/5-644 від 08.12.2005 № 826/1-27/20/7-036 від 28.04.2007, направленим ОСОБА_11 поштовими відправленнями 15.05.2018 року, проігнорувала факт заборони відчуження квартири яка була отримана за договором іпотеки та виступала зобов'язанням за кредитом в іноземній валюті, прийняла незаконне рішення та внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис, індексний №45596505 від 19.02.2019 року, згідно з яким ПАТ «Укрсоцбанк» на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 59,8 м..
В результаті своїх злочинних та протиправних дії ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна, незаконно діючи в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк», з метою отримання даною установою неправомірної вигоди у вигляді безпідставного набуття права власності на нерухоме майно, прийняла рішення про здійснення державної реєстрації речових прав власності за ПАТ «Укрсоцбанк», позбавивши таким чином ОСОБА_11 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , оціночна вартість якої згідно висновку фахівця на момент вчинення кримінального правопорушення, складала 44 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 19.02.2019 року, становить 1 196 180 гривень 21 копійка, чим завдала охоронюваним інтересам потерпілої ОСОБА_11 майнову шкоду на вказану суму, що більше, ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками для потерпілої.
Таким чином ОСОБА_5 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, тобто у зловживанні повноваженнями суб'єктом державної реєстрації прав, державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи, вчинене повторно, що спричинило тяжкі наслідки.
Санкцією ч. 3 ст. 365-2 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 213658068 від 23.06.2020, підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код платника податків: НОМЕР_1 ), належить земельна ділянка за кадастровим номером 6323381500:09:000:0423, площею 2 га, що розташована на території Хрестищенської сільської ради Красноградського району, Харківської області, що належить підозрюваній відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-6303323842016, виданого 01.11.2016 Відділом Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області та наказу серія та номер: 14166-СГ, виданого 09.12.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області
Слідчий наголосив, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, до моменту закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню з метою подальшої конфіскації майна, необхідно накласти арешт на земельна ділянка за кадастровим номером 6323381500:09:000:0423, площею 2 га, що розташована на території Хрестищенської сільської ради Красноградського району, Харківської області, що належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код платника податків: НОМЕР_1 ).
Дослідивши вказане клопотання слідчого та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Статтями 8, 9 КПК України до основних засад кримінального провадження віднесені законність та верховенство права, зміст яких полягає у тому, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Всупереч вищевказаних норм діючого законодавства слідчим не надано доказів, оцінки майна, визначення його вартості за процедурою встановленою нормативно-правовими актами, якими слідчий обґрунтовує клопотання, яке належить арештувати з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що унеможливлює оцінити співрозмірність вартості майна та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням при визначенні обсягу майна, на яке необхідно накласти арешт.
Також, з пояснень слідчого, наданих в ході розгляду клопотання, вбачається, що оціночна вартість квартир: за адресою: АДРЕСА_2 , складала 44 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 19.02.2019, становить 1 196 180 гривень 21 копійка, та за адресою: АДРЕСА_1 , складала 60 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 19.02.2019, становить 1 634 873 гривень 64 копійки, здіснені згідно висновків фахівця на момент вчинення кримінального правопорушення, однак самих висновків слідчому судді надано не було.
Крім того, слідчий наголосив, що на даний час триває судово-будівельна експертиза з визначення вартості вищевказаних квартир.
Щодо накладення арешту на вищевказане майно, то крім самої лише констатації у клопотанні, що вказане в клопотанні нерухоме майно підлягає арешту з метою забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та недопущення втрати відповідного майна (зміни власника нерухомого майна), що в подальшому унеможливить відшкодування такої матеріальної шкоди, клопотання не містить переконливих доводів, що власник майна здійснює або намагається здійснити дії з відчуження цього майна, що зашкодить кримінальному провадженню, та ці посилання слідчого грунтуються виключно на припущеннях
Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що 22.06.2020 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365-2 КК України шляхом її вручення головному спеціалісту Красноградської районної державної адміністрації Батуєвій із зазначенням останньою: "Отримала для передачі".
Відповідно до положення ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
За змістом ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваною є особа, якій у порядку, передбаченому КПК України, вручено повідомлення про підозру.
Так, за загальним правилом КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення слідчим або прокурором.
У разі неможливості вручити особисто, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (Глава 11 КПК України, статті 135, 136), тобто шляхом:
- надіслання поштою, електронною поштою;
- врученням під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»;
- врученням житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Таким чином, КПК України містить вичерпний перелік способів, з дотриманням яких, повідомлення про підозру може бути вручене.
Однак, доцільно враховувати вимоги щодо належного підтвердження отримання або ознайомлення особою зі змістом повідомлення про підозру іншим шляхом.
Аналіз положень КПК України дає підстави стверджувати, що вручення повідомлення про підозру адміністрації за місцем роботи особи відповідатиме вимогам КПК України лише у випадку неможливості вручити повідомлення про підозру особисто підозрюваному.
Втім, до матеріалів клопотання та в ході судового розгляду клопотання слідчим не надано доказів неможливості вручення повідомлення про підозру особисто ОСОБА_5 .. Посилання слідчого на те, що остання була відсутня за місцем роботи та за місцем проживання 22.06.2020 року, жодними належними та допустимими доказами не підтверджується.
Крім того, слідчому судді не надано належних доказів того, що головний спеціаліст Красноградської районної державної адміністрації Батуєва (ініціали не зазначені) за своєю посадою належить до адміністрації за місцем роботи ОСОБА_5 ..
Згідно частини 1 статті 136 КПК України, належним отриманням підозри є виключно розпис особи, у тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, якими є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
З аналізу клопотання слідчий суддя не вбачає підстав вважати, що арешт майна в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки доводи, наведені в клопотанні, не відповідають критеріям розумності та співмірності застосування арешту майна, що свідчить про недотримання слідчим вимог встановлених КПК України щодо необхідності такого арешту та не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.
Керуючись ст. ст. 167-169, 170, 171, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220460001263 від 21.05.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 365-2, ч. 1 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.
Слідчий суддя ОСОБА_1