Справа № 522/4440/19
Провадження № 2/522/1237/20
22 червня 2020 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Стогнієнко Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання, -
Одеський Національний медичний університет звернувся до суду із зазначеним позовом, який в подальшому було уточнено, та просив стягнути з відповідача понесені витрати пов'язані з навчанням ОСОБА_1 , у вищому навчальному закладі в сумі 76833,00 грн., та виплаченої стипендії в сумі 60019,16 грн.; судові витрати просила покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач 29 липня 2011 року була зарахована до Одеського Національного медичного університету на спеціальність «педіатрія», уклала угоду № 724 про навчання за кошти державного бюджету з зобов'язанням після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менше ніж три роки (замість чого абітурієнт отримує вищу освіту безкоштовно). У 2017 році ОСОБА_1 , закінчила Університет та отримала розподіл для проходження інтернатури до Дитячної міської поліклініки м. Кропивницького Департаменту охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації у якості дитячого лікаря-офтальмолога. ОСОБА_1 не було працевлаштовано у зв'язку з неприбуттям на роботу. Відповідно до розрахунків економічного відділу Університету, за весь період з 2011 по 2017 рік сума витрат на навчання ОСОБА_1 , (без урахування стипендіального фонду) складає 76833,00 грн. Згідно з розрахунками Університету за період навчання з 2011 року по 2017 рік відповідачу була виплачена стипендія у розмірі 60019,16 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином.Надала письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечувала та надала підтвердження того, що вона проходить військову службу у Національній гвардії України на посадах осіб офіцерського складу як лікар інтерн.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29 липня 2011 року була зарахована до Одеського Національного медичного університету на спеціальність «педіатрія», уклала угоду № 724 про навчання за кошти державного бюджету з зобов'язанням після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менше ніж три роки (замість чого абітурієнт отримує вищу освіту безкоштовно).
У 2017 році ОСОБА_1 , закінчила Університет та отримала розподіл для проходження інтернатури до Дитячної міської поліклініки м. Кропивницького Департаменту охорони здоров'я Кіровоградської обласної державної адміністрації у якості дитячого лікаря-офтальмолога. ОСОБА_1 не було працевлаштовано у зв'язку з неприбуттям на роботу.
Відповідно до розрахунків економічного відділу Університету, за весь період з 2011 року по 2017 рік сума витрат на навчання ОСОБА_1 , (без урахування стипендіального фонду) складає 76833,00 грн. Згідно з розрахунками Університету за період навчання з 2011 року по 2017 рік відповідачу була виплачена стипендія у розмірі 60019,16 грн.
Укладаючи угоду з вищим навчальним закладом про надання освітніх послуг за державним замовленням, особа (абітурієнт) бере на себе відповідні зобов'язання, які випливають із вимог нормативно-правових актів в даній сфері і передбачені самими угодами про надання освітніх послуг, а саме зобов'язання після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати за направленням не менш ніж три роки (замість чого отримують вищу освіту безкоштовно).
Вступаючи, на навчання за державним замовленням та укладаючи відповідну угоду, особа-абітурієнт є обізнаною із фактом необхідності проходження інтернатури та відпрацювання певного строку після закінчення навчання.
Відповідно до п. 1.1 Положення Міністерства охорони здоров'я України про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюєтеся кваліфікація лікаря (провізора) спеціаліста певного фаху.
Інтернатура проводитися в очно-заочній формі навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів і закладів медичної (фармацевтичної) післядипломної освіти (надалі вищих закладів освіти) та стажування в базових установах і закладах охорони здоров'я (п. 1.4 Положення).
Відповідно до п. 2.2.3, Угоди № 724, студент зобов'язуєтеся прибути після закінчення університету на місце працевлаштування за направленням МОЗ України і відпрацювати не менше 3 років після закінчення інтернатури. В разі відмови їхати на працевлаштування за рішенням МОЗ України або відмови відпрацьовувати не менше 3 років відшкодовувати до державного бюджету повну вартість навчання, у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2.2.5. Угоди № 724 студент, що вступив до Університету за цільовим направленням УОЗ, незалежно від умов, після закінчення університету зобов'язуєтеся відпрацьовувати за місцем призначення згідно з направленням не менше трьох років.
Відповідно до п. 5.1 Угоди № 724, за невиконання або неналежне виконання умов даної Угоди сторони несуть майнову громадянську відповідальність у відповідності з діючим законодавством.
На виконання Указу Президента від 23 січня 1996 року №77 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів», в редакції Указу Президента від 16 травня 1996 року №342, відповідно до ст. 65 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 197 Кодексу законів про працю України було розроблено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 22 серпня 1996 року № 992.
Пунктом 4 вищенаведеного Порядку визначено, що керівники навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду.
Відповідно до п. 8 Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менш трьох років.
У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14 Порядку).
Разом із тим суд приймає до уваги те, що відповідач по справі - ОСОБА_1 уклала контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посаді офіцерського складу, в якому зазначено, що контракт набирає чинності 11.08.2017 року строком дії на п'ять років.
Пунктом 16 Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 367 від 25.12.97 року « про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних ( фармацевтичних) вищих медичних закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням: випускник, призваний на строкову військову службу до Збройних Сил, після її закінчення зобов'язаний прибути на роботу за призначенням. Перебування у Збройних Силах зараховується до передбаченого угодою терміну роботи за призначенням. Це стосується також випускників, які проходять альтернативну ( невійськову) службу.
З наведеного вище, суд вважає позов не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає за необхідне в задоволенні позву відмовити за недоведеністю вимог.
Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат на навчання, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 26.06.2020 року.
Суддя: Р.Д. Абухін
22.06.20