08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-а/381/3/20
381/629/20
25 червня 2020 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі:
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Слюсар Я.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Курбета С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Фастівської міської ради Київської області, третя особа Виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У березні 2020 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому просила суд скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Фастівської міської ради Київської області № 75/20 від 25 лютого 2020 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП відносно неї.
Свій позов мотивує тим, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Фастівської міської ради від 25 лютого 2020 року за № 75/20 її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та безпідставною тому, звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2020 року у даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених в ньому, просила суд його задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на наявний в матеріалах справи відзив на позовну заяву.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України 08 квітня 2020 року відповідачем через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву.
Так, в поданому до суду відзиві, відповідач зазначив, що 30 січня 2020 року інспектором благоустрою КП «Фастівської міської ради «Центр торгівлі та благоустрою» Бойко Л.В. було складено протокол № 20 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП відносно громадянки ОСОБА_2 , в якому встановлено, що у власника будинку АДРЕСА_1 відсутній договір на вивезення побутових відходів та сміття з КП «Фастівська ЖЕК», у зв'язку з чим порушено п. 1.7 розділу ХІХ «Правил благоустрою території міста Фастова Київської області», які затверджені рішенням Фастівської міської ради № 24-ХІІІ-VІ від 26 травня 2016 року», ЗУ «Про відходи», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про благоустрій населених пунктів». Згодом, 25 лютого 2020 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Фастівської міської ради Київської області винесено постанову № 75/20 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.. Відповідач вважає, що у діях позивача наявні ознаки умислу, спрямовані на порушення правил благоустрою, чистоти та порядку території у м. Фастів Київської області. Окрім того, відповідач зазначив, що відносно позивачки неодноразово складалися та вручалися їй приписи та вказувалося на необхідність її звернення до Фастівської ЖЕК з приводу заключення договору на вивіз побутових відходів (сміття). Також, зазначив, що позивачка була належним чином повідомлена про засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Фастівської міської ради, яке відбулося 25 лютого 2020 року, проте на засідання комісії не з'явилася. Факт не укладання ОСОБА_2 договору на вивіз твердих побутових відходів підтверджується матеріалами справи та не спростовується нею самою. Оскільки, в діях позивачки наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд, в порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30 січня 2020 року інспектором з благоустрою КП Фастівської міської ради «Центр торгівлі та благоустрою м. Фастів» Бойко Л.В. складено протокол № 20 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП, відносно громадянки ОСОБА_2 , яка проживає по АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Так, у вказаному Протоколі інспектором встановлено, що у ОСОБА_2 відсутній договір на вивіз твердих побутових відходів та сміття з КП «Фастівська ЖЕК», у зв'язку з чим нею порушено правила благоустрою, а саме Розділ ХІХ п. 1.7.
25 лютого 2020 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Фастівської міської ради Київської області винесено постанову № 75/20 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_2 порушила пункт 1.7 розділу ХІХ «Правил благоустрою території міста Фастова Київської області», затверджених рішенням Фастівської міської ради 26.05.2016 року № 24-ХІІІ-VІІ, чим скоїла правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Відповідно до п.п.7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів визначені Законом України «Про благоустрій населених пунктів».
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
Судом встановлено, що рішенням Фастівської міської ради № 24-XIII-VII від 26 травня 2016 року затверджено Правила благоустрою на території міста Фастів контроль за виконанням цього рішення покладено на постійні комісії міської ради з питань інвестиційної діяльності, земельних відносин та містобудування і першого заступника міського голови.
Як вбачається з п. 1.7 розділу ХІХ «Правил благоустрою території міста Фастова Київської області», затверджених рішенням Фастівської міської ради 26.05.2016 року № 24-ХІІІ-VІІ, які містяться на офіційному сайті Фастівської міської ради в мережі Інтернет, громадяни та юридичних осіб несуть відповідальність за порушення у сфері благоустрою території, відповідно до п.44 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» накладаються стягнення, передбачені ст. ст.82, 152 КУпАП за порушення вимог цих Правил, а саме за: відсутність укладеного договору на вивезення побутових відходів та сміття суб'єктами господарювання, які перераховані в цих правилах та громадянами індивідуальної забудови.
Так, у Розділі «Порядок здійснення благоустрою та утримання прибудинкової території» вищевказаних Правил передбачено, що благоустрій присадибної ділянки та прилеглої до присадибної ділянки території проводиться власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з Фастівським комбінатом комунальних підприємств, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Згідно з вимогами частини 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об'єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Згідно з вимогами статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил. Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами. Правила не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Отже, положення ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», не передбачають для громадян обов'язку укладання з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування договорів у сфері благоустрою населених пунктів.
Так, суб'єктивна сторона правопорушення виявляється в умисних діях, коли особа свідомо порушує правила благоустрою і санітарії.
Відповідно до диспозиції ст. 152 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в здійсненні дій, які заборонені правилами благоустрою території міст та інших населених пунктів.
До протиправних дій, за які настає відповідальність, згідно з санкцією ст. 152 КУпАП належить, зокрема, захаращення, забруднення приміщень і місць загального користування якимись предметами, спорудами; кидання недопалків, лушпиння від насіння, паперу та іншого; кидання сміття з вікон, балконів, міського транспорту; спалювання листя, паперу, нечистот у місцях, спеціально для цього не відведених; забруднення собаками і кішками сходових кліток, дворів, вулиць, зелених насаджень; зберігання на проїжджої частини вулиць, тротуарах будівельних матеріалів, будівельного сміття, ухилення від підтримання в належному стані будинків та споруд.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог щодо поводження з відходами, сміттям та забруднення чи захаращення об'єктів у сфері благоустрою населеного пункту міста Фастів, а відсутність договору на вивезення відходів не охоплюється об'єктивною стороною диспозиції ст. 152 КУпАП.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Фастівської міської ради Київської області при винесені постанови про адміністративне правопорушення № 75/20 від 25 лютого 2020 року відносно ОСОБА_2 , не було з'ясовано всіх обставин справи, не визначено та не надано оцінку дій позивача, та не доведено умислу у її діях, спрямованих на порушення правил благоустрою, чистоти та порядку території у місті Фастів Київської області, що передбачено статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Що стосується посилання відповідача стосовно обов'язку укладення договору на вивіз побутових відходів, що на думку відповідача є одним із складових правил благоустрою, за порушення яких передбачена відповідальність за ст. 152 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно до вимог статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України закріплює, що відповідно до статті 6 цього ж Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, встановлений на законодавчому рівні принцип свободи договору не може бути обмежений Правилами благоустрою території міста Фастова, які передбачають обов'язок громадян укладення договору на вивезення відходів, а тому невиконання вказаного положення не може свідчити про вчинення порушення у сфері благоустрою та наявність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що винесена постанова відповідачем щодо накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Окрім того, згідно з приписами п. 3 ч. 3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд у разі скасування рішення суб'єкта владних повноважень закриває справу про адміністративне правопорушення, а тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
У відповідності до п.15.5 п. 1 Розділу VIIПерехідних Положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Фастівський міськрайонний суд Київської області.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 7, 9, 152, 218, 245, 251, 252, 254, 283, 286, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 162, 229, 241-246, 250, 251, 262, 268, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 626, 627 ЦК України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» суд, -
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Фастівської міської ради Київської області № 75/20 від 25 лютого 2020 року в справі про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, передбаченого ст. 152 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими в ст. ст. 286, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Реквізити сторін:
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Фастівським МРВ ГУ МВС України в Київській області 28 вересня 1999 року, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 34446857, адреса місцезнаходження: площа Соборна, буд. 1, м. Фастів, Київська область.
Третя особа Виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області, код ЄДРПОУ 04054926, адреса місцезнаходження: площа Соборна, буд. 1, м. Фастів, Київська область.
Суддя Осаулова Н.А.
Повний текст рішення виготовлено 25.06.2020 р.