Номер провадження: 33/813/613/20
Номер справи місцевого суду: 501/217/20
Головуючий у першій інстанції Вергопуло К. В.
Доповідач Заїкін А. П.
09.06.2020 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 501/217/20
Номер апеляційного провадження: 33/813/613/20
Одеській апеляційний суд у складі:
- головуючого судді - Заїкіна А.П.,
- за участі секретаря судового засідання - Бикової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 10 200 грн. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі - 420 грн. 40 коп..
Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 20 січня 2020 року о 01:34 годині, громадянин ОСОБА_1 в м. Одесі по вул. Білоруська, 8 керував автомобілем Chevrolet Epica, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. Дані обставини підтверджуються висновком щодо результатів медичного огляду.
На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол про адміністративне порушення серії ОБ № 164011 від 20.01.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що справу було розглянуто за його відсутності, тим самим суд порушив його права на захист своїх інтересів. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення. Апелянт стверджує, що 20.01.2020 року алкогольних напоїв не вживав. У висновку щодо результатів медичного огляду не зазначено показник у проміле алкоголю в крові під час огляду, тим самим не можна встановити чи перевищував показник граничну норму. Тому даний висновок не може вважатись належним та допустимим доказом, оскільки він не відображає результатів огляду. Відеозапис з нагрудних камер постійно переривався, тому з такого запису не можна встановити дійсні обставини.
Посилаючись на такі доводи ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
У судові засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Латій О.В. неодноразово подавалась заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю останнього в іншому судовому засіданні.
09.06.2020 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Латій О.В..
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Мотивуючи винуватість, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 винен у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться протоколі ОБ № 164011 від 20.01.2020 року про адміністративне правопорушення (а. с. 6); висновком щодо результатів медичного огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ООМЦПЗ» від 20.01.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а. с. 7); відеозаписом наявним в матеріалах справи (а. с. 8).
Надавши об'єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння так і за відмову від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до приписів п. 2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Об'єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Відповідно до п. п. 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на виявлення стану сп'яніння визначена в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, відповідно до ст. 266 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що вказаний висновок щодо результатів медичного огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є неналежним доказом є безпідставними з урахуванням вищевказаних письмових доказів, якими підтверджується зазначена винуватість апелянта та оскільки зазначений акт відповідає вищевикладеним вимогам Інструкції.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу апеляційного суду, адже судом беззаперечно встановлена вищевказана винуватість апелянта.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на неодноразове відкладення розгляду справи Одеським апеляційним судом, а саме з 13.05.2020 року на 25.05.2020 року, з 25.05.2020 року на 09.06.2020 року, тобто створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації зокрема апелянтом його прав щодо участі у розгляді справи, наданні пояснень щодо обставин справи в судовому засіданні тощо.
Виходячи з вищевказаного, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню не підлягають задоволенню.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 25 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін