Справа № 138/1728/20
Провадження №:2/138/534/20
про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2020 року м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Холодова Т.Ю., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
22.06.2020 представник позивача звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним позовом. Ціна позову 11924,16 грн.
Також в позовній заяві представник позивача, посилаючись на ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд звільнити позивача або відстрочити йому сплату судового збору, зважаючи на відсутність у КС «Злагода» доходів за минулий рік.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю, що у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення чи звільнення від сплати судового збору слід відмовити, а позовну заяву залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених законом, зокрема врахувавши майновий стан сторони. Сторона ж, в свою чергу, звертаючись до суду з відповідним клопотанням, має довести належними та допустимими доказами наявність обставин, що надавали б суду можливість вирішити питання про її звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.
Разом з тим, звертаючись до суду з таким клопотанням, представник позивача до позовної заяви не додав жодного доказу відсутності у позивача доходу за минулий 2019 рік, а його посилання на наявність ухвали ВС КЦС від 02.09.2019, якою позивача звільнено від сплати судового збору з аналогічних підстав судом відхиляється і як не доведені жодними доказами і як такі, що могли стосуватись доходів КС «Злагода» за 2018 рік, зважаючи на дату постановлення ухвали Верховним Судом у 2019 році.
За таких підстав у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення чи звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються, визначені ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в даному випадку - 2102,00 грн.
За таких підстав, зважаючи на відмову у задоволенні клопотання про відстрочення чи звільнення позивача від сплати судового збору та на відсутність доказів сплати позивачем судового збору у порядку та в розмірі, визначеному законом, останньому слід сплатити судовий збір у розмірі 2102,00 грн. та подати документ про його сплату суду.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 136 ч. 1, 3, 177 ч. 4, 185 ч. 1, 2, 258-261 ЦПК України,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача Кредитної спілки «Злагода» про відстрочення чи звільнення позивача від сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву Кредитної спілки «Злагода» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, шляхом подання суду документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору у сумі 2102,00 грн.
Згідно з п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтею 185 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.Ю.Холодова