Справа № 137/376/20
"17" червня 2020 р.
Літинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участі секретаря Іванової І.О.,
сторін у справі: позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області Іваськевича Владислава Леонідовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2301663 від 27.03.2020,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом мотивуючи його тим що 27.03.2020 відносно нього відповідачем було складено постанову серії ЕАК № 2301663 від 27.03.2020 за те, що 27.03.2020 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом під час зміни руху не вмикав світловий покажчик повороту та під час перевірки документів не пред'явив посвідчення, чим порушим п. 2.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення кого передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 вважає дану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не мість посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо на підставі яких поліцейськими зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Таким чином просить скасувати постанову серії ЕАК № 2301663 від 27.03.2020.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити, заперечивши факт керування ним транспортним засобом. Зазначив, що транспортним засобом Volkswagen Passat 27.03.2020 керував його знайомий ОСОБА_2 , а сам ОСОБА_1 знаходився позаду водія на пасажирському сидінні.
Відповідач - інспектор Управління патрульної поліції у Вінницькій області Іваськевич В.Л. до судового засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої вважає вимоги позивача безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Таким чином просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с. 24-30). На підтвердження свої позиції до відзиву долучив компакт-диск із відеоматеріалами відносно ОСОБА_1 (а.с. 32).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, дослідивши відзив та долучені до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Так, допитана у судовому засіданні за клопотання ОСОБА_1 у якості свідка ОСОБА_3 впевнено ствердила, що 27.03.2020 за кермом перебував їх знайомий ОСОБА_2 , а сам ОСОБА_1 перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 підтвердив суду, що 27.03.2020 саме він перебував за кермом, оскільки виявив бажання покермувати автомобілем Volkswagen Passat. Однак під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, у зв'язку з тим, що в нього не було посвідчення водія, він злякавшись переліз на заднє сидіння автомобіля.
Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно з ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст.ст. 33,280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1 та 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395(далі Інструкція) розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Також, відповідно до частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Посилання на жоден із цих доказів, які передбачені ст.251 КУпАП, в оскаржуваній постанові відсутні.
За таких обставин суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача, крім того в постанові не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні даного порушення (а.с. 5).
Судом оглянуто компакт-диск із відеоматеріалами відносно ОСОБА_1 долученого до відзиву (а.с. 32). Однак із досліджених відеозаписів не підтверджується факту керування позивачем ОСОБА_1 транспортним засобом, а зафіксовано лише процедуру освідування останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тому постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2301663 від 27.03.2020 та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Крім того, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 126, 213, 222, 243, 245, 246, 251, 268, 276, 277, 283, 284, 289, 293 КУпАП ст.ст. 2-10, 72-77, 241-244, 246, 286, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2301663 від 27.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також має бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя : Гопкін П. В.