Справа № 132/1832/20
Ухвала
Ім'ям України
"25" червня 2020 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника- адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівка Вінницької області,подане прокурором клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020160000181 від 30 квітня 2020 року, стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
23.06.2020р. до Калинівського районного суду Вінницької області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020160000181 від 30.04.2020р. відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою суду від 24.06.2020р. дане кримінальне провадження призначене до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявила клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Вважали за доцільне обрати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту.
Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що згідно матеріалів даного кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_8 від 30.04.2020р. у справі № 132/1281/20 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28.06.2020р. включно.
24.06.2020р. до початку проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, прокурором ОСОБА_9 подано до суду письмове клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.15, ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, яке останній вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 14.11.2016р. Конкретні підстави, за яких в ході досудового розслідування було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, в справі наявні обставини, що дають достатні підстави вважати наявність ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків в даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже про його підвищену суспільну небезпечність. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде співрозмірним особі обвинуваченого та суспільній небезпечності вчиненого діяння.
Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушеня.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч.1 ст.197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом установлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_8 від 30.04.2020р. у справі № 132/1281/20, строк тримання ОСОБА_6 під вартою було обранодо 28.06 .2020р. включно.
Наслідком направлення в порядку, передбаченому ст.291 КПК України, та надходження до суду обвинувального акту є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статуту, як зазначено у ч.2 ст.42 КПК України - обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції.
При вирішенні питання щодо обраннявідносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після завершення досудового розслідування та скерування обвинувального акту до суду, суд виходить із наявності пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення та необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватися від суду, вплинути на потерпілого, свідків, які ще не допитані у судовому засіданні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Доведений і ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працевлаштований, не має належного та постійного джерела доходу (прибутку).
Ймовірним є й те, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадження, оскільки останні ще не допитані в судовому засіданні.
При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого відповідно до ч.1 ст.178 КПК України судом враховуються такі обставини як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у його вчиненні, відсутністю сталих соціальних зв'язків та стосунків, а також вільний вибір місця знаходження та проживання, що може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, вказане кримінальне правопорушення ним вчинене в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 14.11.2016р., саме кримінальне провадження не завершено, строк тримання під вартою закінчується 28.06.2020р., а також беручи до уваги те, що у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що ризики передбачені ст.177КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу в ході досудового розслідування у вигляді тримання під вартою зникли,а тому оскільки підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На переконання суду, враховуючи викладені обставини, доводи сторони захисту щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, не переважають доводів сторони обвинувачення та не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Зазначені ризики виправдовують обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Враховуючи викладене, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідно обрати на 60 (шістдесят) днів, до 23 серпня 2020 року включно.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи тяжкість злочину, обставин кримінального правопорушення, майновий, сімейний стан обвинуваченого, наявність судимості, суд прийшов до висновку про необхідність визначення застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно станом на 25.06.2020р. становить (2102грн. х 30) 63060грн., оскільки саме такий розмір зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, в разі застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього певні обов'язки.
Керуючись ст.ст. 183, 194, 315, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шостка Сумської області, українця, громадянина України, судимого 14.11.2016р. Калинівським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі, звільненого 22.01.2020р. умовно-достроково з невідбутим строком покарання в 1 рік 1 місяць 18 днів, на момент затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, до 23 серпня 2020 року включно.
Обвинуваченого ОСОБА_6 утримувати під вартою у слідчому ізоляторі Державної установи «Вінницька УВП (№ 1)», куди невідкладно надіслати копію цієї ухвали для виконання.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Визначити розмір застави у межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 63060,00грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401,банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152, код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, номер та дата ухвали суду, кримінальне провадження, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме: з'являтися до Калинівського районного суду Вінницької області за викликом на визначений час; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому положення п.п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.08.2020р.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У задоволенні усного клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя