Справа № 991/5162/20
Провадження № 1-кс/991/5316/20
24 червня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення,
22.06.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення, зазначені у заяві від 04.06.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2020 скаргу було призначену до розгляду.
І. Доводи скарги.
У скарзі ОСОБА_3 зазначає, що у м. Вишгороді діє злочинне кримінальне угрупування, організатором якого є корупціонер ОСОБА_4 та разом у співучасті із ним виступає мер м. Вишгорода ОСОБА_5 . Заявниця стверджує, що протягом каденції з 2015 року мер міста свідомо вчиняє кримінальні корупційні правопорушення, отримуючи від організатора злочинного угрупування ОСОБА_4 неправомірну вигоду, виконуючи всі вказівки хабарника та злочинця, який віджав незаконно по корупційним схемам та зв'язкам у всіх п'ятьох дітей державний будинок за кошти держави, які були виділені на будівництво в сумі 145 222,3 тис. крб. ціни 1995 р., а на ціни 2020 р. становить 14,5 млн. грн. На думку ОСОБА_3 , такі дії мера м.Вишгорода ОСОБА_5 напряму пов'язані із корупціонером організатором цих кримінальних корупційних правопорушень ОСОБА_4 , та вбачає у таких діях ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
У зв'язку з існуванням наведених вище обставин, ОСОБА_3 просить:
-зобов'язати детектива НАБУ внести відомості до ЄРДР про кримінальні корупційні правопорушення, вчинені злочинним угрупуванням: організатором ОСОБА_4 та за співучастю у цих злочинах мера м. Вишгорода ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст. 364, ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України;
-зобов'язати детектива НАБУ надати витяг із ЄРДР.
До початку судового розгляду ОСОБА_3 надіслала заяву про розгляд скарги без її участі, та зазначила, що на вимогах скарги наполягає.
Представник НАБУ був повідомлений належним чином про розгляд скарги, однак не прибув для розгляду скарги по суті та не надав письмових пояснень по суті скарги. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Отже судове засідання відбулося без участі сторін та без фіксування за допомогою технічних засобів.
ІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею.
ОСОБА_3 на ім'я Директора НАБУ ОСОБА_6 було надіслано заяву від 04.06.2020, у якій вона зазначила, що у м. Вишгороді, на всіх гілках влади, як у поліції, прокуратурі, у суді, діє кримінальна корупційна змова-домовленість, яку кришує колишній чоловік ОСОБА_4 , дійшло до мера та всіх очільників цієї структури, починаючи із землевпорядника.
Заявниця повідомила, що на всі її заяви із початку 2011, 2013, 2017, 2019 у відповідь було відмовлено у приватизації будинка, землі під будинком та присадибної ділянки під огороди. Всі ці дії, за версією ОСОБА_3 , вчинялись мером м. Вишгорода, який став співучасником у кримінальних корупційних схемах, вступив у кримінальну змову із корупціонером організатором злочинного угрупування ОСОБА_4 , який надає неправомірну винагороду меру міста ОСОБА_5 та спонукає його до незаконних протиправних дій щодо відібрання у всіх дітей державного будинку, який на кошти у 14,5 млн. крб. у 1995 р. виділила держава, та який був збудований, а заявниця та її діти не встигли приватизувати, тому були виселені силою із проявом насильницьких дій.
ОСОБА_3 стверджує, що під дією організатора кримінального злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який став свідомо співучасником цього кримінального корупційного злочину, вона та її діти зняті із реєстрації місця проживання, яке покидали двічі, коли її з дітьми вигнали.
Зазначивши вище викладені факти, заявниця просила детектива НАБУ:
-внести відомості до ЄРДР про вчинення свідомо кримінальних корупційних правопорушень ОСОБА_4 та співучасником Вишгородським міським головою ОСОБА_5 щодо навмисного віджатія у всіх дітей державного будинку у 1995 р. за ст. 364, ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України;
-надати витяг з ЄРДР за такими кваліфікаціями за ст. 364, ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
Листом № 111-225/20510 від 10.06.2020 представник НАБУ повідомив ОСОБА_3 , що до НАБУ надійшло звернення ОСОБА_3 , зареєстроване 09.06.2020 за № К-9520, з приводу можливих протиправних дій ОСОБА_4 та посадових осіб Вишгородської міської ради Київської області за обставин, викладених у зверненні, а також пов'язаної із цими протиправної бездіяльності посадових осіб окремих правоохоронних органів Київської області, та з інших питань. У листі вказано, що розгляд порушених у зверненні питань не належить до компетенції НАБУ, саме тому його було направлено для розгляду відповідно до компетенції до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві.
Крім копії листа № 111-225/20510 від 10.06.2020 ОСОБА_3 долучила до скарги копії заяв до Вишгородського міського голови ОСОБА_5 , листів, які направлялись заявниці Вишгородською міською радою, архівним відділом Вишгородської районної державної адміністрації у відповідь на її звернення.
ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги. Такий висновок грунтується на такому.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже бездіяльність, передбачена п.1.ч.1 ст. 303 КПК України, наявна у випадку, якщо:
1)заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення були отримані належним суб'єктом (слідчим чи прокурором);
2)така заява чи повідомлення містять відомості про кримінальне правопорушення;
3)відомості, які містяться у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, не були внесені до ЄРДР протягом встановленого строку (24 годин відповідно до вимог КПК України).
З наданих матеріалів вбачається, що 09.06.2020 НАБУ було отримано заяву ОСОБА_3 від 04.06.2020. Цю заяву було переадресовано для розгляду по суті до компетентного органу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у зв'язку з відсутністю компетенції НАБУ щодо здійснення досудового розслідування зазначених у заяві фактів.
У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) злочин вчинено визначеним законом суб'єктом; 2) розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
У своїй заяві від 04.06.2020 ОСОБА_3 зазначає про можливі кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364, ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України, які були вчинені ОСОБА_4 та Вишгородським міським головою ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» міський голова є посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Враховуючи, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, за версією ОСОБА_3 , вчинялись Вишгородським міським головою ОСОБА_5 у співучасті з ОСОБА_4 , вказаний нею розмір предмета цих злочинів (будинок вартістю 14,5 млн. грн.) слідчий суддя робить висновок, що такі кримінальні правопорушення потенційно підслідні детективам НАБУ.
Таким чином, слідчий суддя встановив факт звернення із заявою до належного суб'єкта (детектива НАБУ) та факт невнесення відомостей, які містились у цій заяві до ЄРДР.
Для встановлення факту бездіяльності детективів НАБУ необхідно з'ясувати чи містить заява ОСОБА_3 від 04.06.2020 відомості про зазначені нею кримінальні правопорушення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У заяві від 04.06.2020 ОСОБА_3 зазначає, що Вишгородський міський голова ОСОБА_5 став співучасником незаконних протиправних дій щодо відібрання у дітей заявниці державного будинку, на який з державного бюджету було виділено 14,5 млн. крб. у 1995 р., та який не встигла приватизувати ОСОБА_3 та її діти, та отримав за це неправомірну вигоду від організатора злочинного угрупування - її колишнього чоловіка ОСОБА_4 . У таких діях ОСОБА_5 заявниця вбачає ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
Із доданих до скарги копій документів вбачається, що ОСОБА_3 зверталась до Вишгородського міського голови ОСОБА_5 щодо розробки проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0937 га, яка розташована в м. Вишгород та відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд на території м. Вишгород. Рішення із зазначених ОСОБА_3 приймались не безпосередньо ОСОБА_5 , а депутатами Вишгородської міської ради, інформація щодо результату розгляду цих питань направлялась ОСОБА_3 у відповідь на її звернення. Інформація щодо інших дій чи рішень Вишгородського міського голови ОСОБА_5 у скарзі, заяві та доданих до них матеріалах не зазначалась.
Проаналізувавши доводи ОСОБА_3 слідчий суддя встановив, що у заяві від 04.06.2020 не були вказані відомості, які б містили ознаки кримінального правопорушення. Так, заявниця повідомила про питання щодо виділення їй земельних ділянок, які вирішувались Вишгородської міською радою, однак не вказала у чому саме полягають злочинні, на її думку, дії Вишгородського міського голови ОСОБА_5 . ОСОБА_3 повідомила орган досудового розслідування про можливі факти перешкоджання в приватизації будинку нею та її дітьми, однак не вказала яким чином з цим фактом пов'язаний ОСОБА_5 , та в чому вбачає ознаки кримінальних правопорушень передбачених ст. 364, ст. 364-1, ч. 5 ст. 191 КК України. Отже, інформація, наведена ОСОБА_3 у заяві від 04.06.2020, не дає можливість встановити ознаки кримінального правопорушення яка такого, а тому підстави для внесення відомостей до ЄРДР в уповноваженої особи НАБУ були відсутні.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: "...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....".
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 у заяві від 04.06.2020 не вказала конкретні факти, які б могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що стало підставою для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.
Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2019 (у справі № 3-180/2018(1644/18) положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв'язку з чим ці положення втратили чинність з дня ухвалення такого рішення.
Керуючись ст. ст. 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні скарги на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 04.06.2020.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1