Справа № 695/1853/19 Суддя (судді) першої інстанції: Середа Л.В.
24 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Федотова І.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії НК №749724 від 14 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови від 14 травня 2019 року серії НК №749724 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області своїм рішенням від 03 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Доводи суду першої інстанції про те, що Управління патрульної поліції у місті Києві є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є юридичною особою та не має жодних повноважень стосовно розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення постанови, апелянт вважає необґрунтованими, оскільки суд у відповідності до ч.3,4 ст.48 КАС мав можливість змінити первісного відповідача належним відповідачем.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 286 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду необхідно зміні, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії НК №749724 від 14.05.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що ОСОБА_1 14.05.2019 року о 22 год. 50 хв. в м. Києві по пр. Броварському, керуючи транспортним засобом Infiniti QX 56, д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вказівку дорожнього знаку 5.16 та здійснив проїзд прямо зі смуги, яка вказує рух ліворуч, чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху.
Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно зі статтею 31 Закону України "Про дорожній рух" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Пунктом 8.4 ПДР передбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи:
а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;
в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;
ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;
д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування;
е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Частиною 1 стю122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення вимог дорожніх знаків у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З постанови про адміністративне правопорушення серії НК №749724 від 14.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 14.05.2019 року о 22 год. 50 хв. в м. Києві по пр. Броварському, керуючи транспортним засобом Infiniti QX 56, д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вказівку дорожнього знаку 5.16 та здійснив проїзд прямо зі смуги, яка вказує рух ліворуч, чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху.
Колегія суддів звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Як вже зазначалося, в силу статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд встановив, що в оскаржуваній постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок посадової особи про встановлення факту вчинення правопорушення позивачем вимог пункту 8.4 ПДР України, відсутнє також і посилання на покази свідків, що в цілому свідчить про відсутність належного обґрунтування наведених в оскаржуваній постанові обставин та їх доведеність допустимими доказами.
Таких доказів відповідачем не долучено у до відзиву на позовну заяву.
Вказані обставини свідчать про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК №749724 від 14.05.2019 року у зв'язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року у справі № 758/10855/16-а, від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 та постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Висновки суду першої інстанції про те, що Управління патрульної поліції у місті Києві є неналежним відповідачем у справі, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Питання щодо заміни неналежної сторони в адміністративній справі вирішується в суді першої інстанції, на стадії апеляційного розгляду така заміна не передбачена.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано відзив на позовну заяву.
При цьому, клопотання про заміну неналежної сторони в суді першої інстанції відповідачем не заявлялось.
Судом першої інстанції, який згідно ст.48 КАС України наділений правом щодо заміни первинного відповідача належним відповідачем, також не вирішувалось питання заміни неналежного відповідача у справі.
З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено без дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03 грудня 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії НК №749724 від 14 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 14 травня 2019 року серії НК №749724 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: І.В. Федотов
Є.І. Мєзєнцев