Справа № 580/988/19 Суддя (судді) першої інстанції: О.А. Рідзель
24 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Оксененко О.М., Мельничук В.П.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України (пункт 42 протоколу № 3 від 11.01.2019 року) про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідач подав відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 21 лютого 1997 року та дублікату вкладки серії НОМЕР_1 від 12 вересня 1997 року до нього є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
ОСОБА_1 в період з 10 травня 1985 року по 01 серпня 1986 року брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії та копією військового квитка.
Висновком обласної ВКК №647 від 23 листопада 1992 року встановлено, що захворювання ОСОБА_1 , пов'язані з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
15 січня 1997 року під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності до 01 лютого 2000 року, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (витяг із акту огляду обласної МСЕК №2 м. Черкаси серії 2-18 АД №177907).
За наслідками повторного огляду 23 травня 2005 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (довідка обласної МСЕК №2 м. Черкаси серії 4 ЧК №058983).
В подальшому за наслідками проведення повторного огляду 22 листопада 2017 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (довідка огляду обласної МСЕК №2 м. Черкаси серії 12 ААА №875296).
26 грудня 2017 управлінням соціального захисту населення Смілянської РДА ОСОБА_1 видано посвідчення серії НОМЕР_2 відповідно до якого, позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
З метою реалізації соціального правового захисту військовослужбовців, передбаченого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у 2018 році позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
За результатами розгляду поданої позивачем заяви та документів, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення, оформлене п.8 протоколу №31 від 23 березня 2018 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Вважаючи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся до суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року по справі № 823/1699/18 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 28 листопада 2018 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 липня 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено частково, а саме: визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, викладене у пункті 8 протоколу № 31 від 23 березня 2018 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 доданими до неї документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, з урахуванням висновків суду.
На виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 823/1699/18 від 28 листопада 2018 року Міністерством оборони України було прийнято рішення (пункт 42 витягу з протоколу засідання комісії №3 від 11 січня 2019 року), яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з тих підстав, що інвалідність встановлено понад тримісячний термін.
Вважаючи, що Міністерством оборони України протиправно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 з 22.11.2017 року, тобто в період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
Колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Положеннями ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII № 2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (стаття 1-2 Закону № 2011-XII).
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби;
3) загибелі (смерті) військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності;
9) отримання військовозобов'язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.
Згідно зі статтею 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум,встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-XII Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог зазначеної статті, 25 грудня 2013 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Порядку, одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема: 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до пункту 13 Порядку, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2014 року № 564, затверджено Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ цього ж Положення результати засідання Комісії оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії, його заступником, секретарем та всіма членами Комісії, які брали участь у засіданні.
З витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат від 11 січня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з підпунктом 6 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцям строкової служби у разі, якщо інвалідність встановлено внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місці після звільнення зі служби.
Позивачу інвалідність встановлено понад 3-місячний термін після звільнення з військової служби.
У розумінні пункту 5 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Відтак, законодавець чітко визначає військовослужбовців, у яких виникає право на одноразову грошову допомогу понад 3-мічячний термін після звільнення з військової служби.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки як встановлено судом, позивач має право на отримання спірної одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону №2011-XII та відповідно до Порядку № 975, оскільки таке право не пов'язується з часом звільнення його з військової служби, а пов'язується з фактом і часом встановлення йому інвалідності як звільненому зі служби військовослужбовцю, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
Так, відповідно до п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві одноразова грошова допомога призначається і виплачується: 1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відповідач застосував положення Закону №2011-XII що стосуються осіб, звільнених із строкової служби.
Матеріалами справи підтверджено, що апелянту встановлена інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної військової служби.
Таким чином, судом попередньої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу вище перелічених норм законодавства вбачається, що право на отримання одноразової грошової допомоги у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу трьохмісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, що мало місце в період проходження військової служби.
Даний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 20 березня 2018 року по справі № 276/322/17 та від 22 березня 2018 року по справі № 288/349/17.
За наведених обставин та вимог закону, суд першої інстанції необґрунтовано вказав на безпідставність тверджень позивача щодо відсутності його права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність позивачу встановлена більше, ніж через три місяці після звільнення зі служби та дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби, оформлене пунктом 42 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №3 від 11.01.2019 року необхідно скасувати та зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України (пункт 42 протоколу № 3 від 11.01.2019 року) про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: О.М. Оксененко
В. П. Мельничук