П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1605/20
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
Дата і місце ухвалення 10.03.2020р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Кепітал" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Лисенка Андрія Ігоровича, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "СТ Кепітал" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Лисенко А.І., за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
06.03.2020 року товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Кепітал" подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив:
- зупинити дію рішення Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - Лисенко Андрія Ігоровича б/н від 18.12.2019 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування Обєкта будівництва, затверджених наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 19 листопада 2018 року №01-06/221 для замовника: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТ Кепітал» - до набрання рішенням у даній справі законної сили;
- зупинити дію Наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 11.01.2020 року за №01-13/6 про анулювання дозволу на виконання
будівельних робіт № ОД 112190422174 від 11.02.2020 року - до набрання рішенням у даній справі законної сили.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СТ Кепітал» про забезпечення позову у справі №420/1605/20 задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Апелянт зазначив, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не врахував, що забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для третіх осіб, зокрема, замовника будівництва, ускладнення відновлення порушених прав.
Апелянт вважає, що позивачем не наведено очевидних ознак протиправності наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 11.01.2020 року за №01-13/6 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112190422174 від 11.02.2020 року.
На думку відповідача, зупинення дії оскаржуваного наказу з підстав його протиправності є фактично вирішенням справи по суті, оскільки предметом даної справи є саме його правомірність.
З огляду на зазначене, апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "СТ Кепітал" про забезпечення позову.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 311 КАС Украни.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 150 КАС України).
Положеннями статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, перш за все, необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
В даному випадку, у поданій заяві про забезпечення позову позивач посилався на те, що товариством було погоджено необхідну документацію та містобудівні умови та обмеження для проектування Об'єкта будівництва та отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД112190422174 від 11.02.2019 року, у зв'язку з чим позивачем розпочато процес будівництва, проте, в подальшому відповідачем скасовано містобудівні умови та обмеження та Дозвіл, у зв'язку з чим виникає загроза понесення заявником значних матеріальних втрат. Крім того, позивач вказує, що можливість скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ОД112190422174 від 11.02.2019 суттєво ускладнить ефективний захист та поновлення порушеного права та інтересів ТОВ «СТ Кепітал».
Дослідивши доводи позивача в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Зазначені заявником доводи не свідчать про наявність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Колегія суддів зазначає, що у випадку забезпечення позову в даному випадку суд фактично ставить під сумнів рішення суб'єкта владних повноважень без надання правової оцінки підставам для прийняття таких рішень, а відтак тимчасово вирішує майбутній спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.
Слід також зазначити, що повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
На відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний контроль покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв'язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства і які можуть нести загрозу життю та здоров'ю людей, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності. До того ж, прийняття оскаржуваного рішення і мало за мету зупинення діяльності позивачів з метою недопущення подальшого порушення законодавства.
Слід зазначити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Проте судова колегія звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №826/16216/18, та від 03.10.2018 року у справі №826/5233/18.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що в силу ст. 1173 Цивільного кодексу України, особа, у разі завдання їй шкоди незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, не позбавлена права на її відшкодування державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, позивачем в даному випадку не доведено наявності обставин, які б свідчили про існування дійсної і реальної загрози невиконання рішення суду чи наявності суттєвої перешкоди у такому виконанні позивачем та судом також не встановлено.
Враховуючи на все вище зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в даному випадку підстав для задоволення заяви ТОВ "СТ Кепітал" про забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим, на підставі ст. 317 КАС України, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову,
Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "СТ Кепітал" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук