П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2424/19
Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Дата і місце ухвалення 20.01.2020р., м. Херсон
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді : Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Комерційна фірма Строй Мастер” до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
У листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № UA508000/2019/000095/2 від 04.11.2019 року про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Чорноморська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі.
Апелянт зазначив, що декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість товарів, а надані документи містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні не підтверджені документально, тому рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2019 року є обґрунтованим та не містить підстав для скасування.
Апелянт посилається на те, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доводам митного органу на те, що у наданому товариством до митного оформлення рахунку-фактурі від 05.08.2019 року № 512-20190508-2 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Додатково наданий товариством прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Вказано на неподання декларантом всіх витребуваних документів.
Також, апелянт зазначає, що здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості задекларованого товару з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалося у Херсонській та інших митницях ДФС, було встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає наявній у митного органу інформації. Окрім того, перевіркою автоматизованою системою аналізу та управління ризиками підтверджено можливе заниження митної вартості за даною поставкою.
З огляду на зазначене Чорноморська митниця Держмитслужби просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що 04 квітня 2017 року між ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" (Покупець) та YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED (Продавець) був укладений контракт №CHUA17/04/04. На умовах визначеного контракту та на підставі супроводжувальних документів Продавець (YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED) здійснив поставку товару на адресу покупця, а саме: Товар № 1: Електрична сушарка для білизни, напольна, код товару 85167970; Товар № 2: Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: сидіння для унітазу з кришкою, у асортименті, код товару 39222000; Товар №3: Вироби з недорогоцінних металів: штанга для шторки у ванну, телескопічна, з нержавіючої сталі, код товару 73269098; Товар № 4: Предмети домашнього вжитку з чорних металів: чайник зі свистком з нержавіючої сталі, - код товару 73239300; Товар № 6: Швабра для підлоги з віджиманням, у асортименті, код товару 96039099; Товар № 7: Щітка з совком для сміття, код товару 96039091; Товар № 8: Дзеркало туалетне в оправі з полімерних матеріалів, код товару 70099200; Товар № 9: Килим із синтетичних текстильних матеріалів: для ванних та туалетних кімнат, не ворсові, готові, у асортименті, код товару 57029290; Товар № 10: Вироби домашнього вжитку з пластмас: шторки для ванної, у асортименті, код товару 39249000; Товар № 12: Вироби побутові з чорних металів: сушарка для білизни підлогова, код товару 39249000; Товар № 13: Килим із синтетичних текстильних матеріалів: килимки придверні, на гумовій основі, покриті синтетичним матеріалом, у асортименті, код товару 57050030.
Декларантом підприємства ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" за договором про надання послуг митного брокера до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі подана митна декларація для здійснення митного оформлення зазначеного товару (митна декларація №UA508030/2019/007693 від 01.11.2019).
Митна вартість товарів визначена декларантом самостійно у сумі 11683,45 доларів США за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи:
- пакувальний лист б/н від05.08.2019 року;
- рахунок-фактуру (інвойс) № 512-20190508-2 від 05.08.2019 року;
- коносамент NBSI9080723А від 28.08.2019 року;
- автотранспортну накладну № 30544/1 від 23.10.2019 року,
- декларацію про походження товару № 512-20190508-2 від 05.08.2019 року;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 508030/2019/007585 від 29.10.2019 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №CHUA17/04/04 від 04.04.2017 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного контракту від 01.12.2017 року, від 05.03.2018 року, від 20.09.2018 року, від 05.11.2018 року, від 05.08.2019 року;
- листи відправника від 25.10.2019 року та від 01.11.2019 року;
- судові рішення.
За наслідками розгляду поданих позивачем документів, вважаючи, що декларантом подано не всі документи, які можуть підтвердити митну вартість товару, а також заявлено не повні відомості про митну вартість товару, Митницею повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару., а саме: 1) банківських платіжних документів, що стосуються товару; 2) платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; 4) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; 5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.
У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: прайс-лист компанії YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED; бізнес-пропозицію компанії YIWU UNIQUECN TRADING CO., LIMITED.
За наслідком перевірки в тому числі додатково поданих документів, митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000095/2 від 04.11.2019 року, яким визначено митну вартість задекларованого Позивачем товару на підставі другорядного методу визначення митної вартості - резервного методу.
В рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено.
Також у рішенні вказано, що декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності, а саме: у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 05.08.2019 року № 512-20190508-2 відсутнє посилання на контракт на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця; не подано страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців.
Крім того, відповідачем зазначено, що декларантом не подані усі необхідні документи, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом митному органу були надані всі необхідні та достовірні документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а тому коригування цієї митної вартості спірним рішенням було неправомірним.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч.2 цієї статті.
У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно приписів ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст.58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
Відповідно до положень ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Таким чином, з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості; має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об'єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.
Однак, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.
В рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем, в якості підстави для його прийняття зазначено, про те, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товару.
Відповідач посилався на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, однак лише у разі якщо страхування здійснювалося.
Таким чином, коли окреме страхування не здійснювалось, відсутні підстави для включення ймовірної суми такого страхування до складу митної вартості товарів.
Пунктом 3.1 контракту №СHUA17/04/04 від 04.04.2017 року визначено, що поставка товару за цим контрактом здійснюється на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY (відповідно до "Інкотермс-2010").
В свою чергу, CIF або вартість, страхування і фрахт (…назва порту призначення) - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.
З аналізу положень Інкотермс-2010 вбачається, що продавець зобов'язаний упакувати товар, завантажити його на борт судна в порту відправлення, а також в обов'язки продавця входить придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення, що включається в ціну товару.
В декларації митної вартості, поданій декларантом, витрати на страхування у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.
Отже, формування продавцем ціни на товар та включення до контрактної вартості товару витрат продавця на страхування, відбувається до моменту фактичного понесення таких витрат продавцем, тому ненадання продавцем товару документів, що підтверджують вартість страхування, не може свідчити про те, що витрати на страхування не включені у вартість товару, так як відповідальність за будь-які наслідки цього несе продавець.
Тому, якщо у даному випадку поставка товару була здійснена на умовах поставки CIF Чорноморськ та постачальник товару оплатив його страхування, відповідно, його вартість увійшла у ціну товару.
Про те, що неподання до митного оформлення страхових документів на умовах поставки CIF не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості за умови, якщо страхові витрати несе продавець, зазначено і в постановах Верховного Суду від 20.02.2018р. по справі К/9901/13113/18 (№826/997/16) та від 20.02.2018р. по справі К/9901/4427/17 (№826/8799/16).
З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що посилання митного органу, в якості підстав для коригування митної вартості товарів, на ненадання позивачем документів у підтвердження вартості страхування товарів є необґрунтованими.
Що стосується посилань відповідача на відсутність у рахунку-фактурі від 05.08.2019 № 512-20190508-2 реквізитів продавця та відсутність посилання на контракт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана обставина не може впливати на визначення митної вартості товарів.
Комерційні документи - це документи, які дають вартісну, якісну та кількісну характеристику товару. Вартісна характеристика товару надається в рахунку-фактурі та у рахунку-проформі. Рахунок-фактура є видом комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар.
З матеріалів справи вбачається, що зазначена в рахунку-інвойсі ціна товару повністю співпадає з ціною товару, вказаною в інших супровідних документах, та з ціною, яка була заявлена позивачем до декларування.
В свою чергу у інвойсі від 05.08.2019 року № 512-20190508-2 постачальник визначив найменування товару, що підлягає поставці і його кількість та ціну. Відтак, наданими до митного оформлення документами визначались: предмет поставки, умови поставки, порядок розрахунків, ціни на товар, крім того такі документи як інвойс, специфікація, та контракт чітко визначали найменування товару, що підлягає поставці, його кількість та ціну. При співставленні наданих декларантом документів до митного органу встановлено, що найменування товарів, їх кількість та вартість є однаковими, з чого можна дійти висновку, що інвойс відноситься саме до цієї поставки і саме до контракту, відповідно до якого поставлені товари щодо яких здійснюється митне оформлення.
Отже, відсутність у рахунку-фактурі банківських реквізитів продавця та посилань на контракт жодним чином не спростовує належність такого документу до поставки товару, а тим паче не впливає на визначення складових митної вартості товарів.
Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів жодним чином не обґрунтовано, яким чином відсутність посилань на контракт в інвойсі, при наявності того, що товари вказані у інвойсі повністю збігаються з контрактом та іншими документами, наданими для митного оформлення, впливає на митну вартість товару.
Щодо посилань апелянта на те, що додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців, то колегія суддів зазначає, що прайс-лист - це документ інформаційного характеру, який містить список цін та слугує способом для продавця розповсюджувати інформацію про товар, та за жодних умов не може бути первинним документом для визначення митної вартості товару.
В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).
При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка міститься в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.
Позивачем при митному оформленні товарів був поданий митниці прайс-лист, в якому ціна товару, пред'явленого до митного оформлення повністю збігається з задекларованою позивачем ціною товару.
Що стосується посилань Митниці на ненадання декларантом додатково витребуваних доказів, а саме: висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, а також копії митної декларації країни відправлення, слід зазначити, що вказані документи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України, не є основними та обов'язковими документами, які підтверджують митну вартість товарів. Слід зауважити, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а також декларація країни відправлення надаються на письмову вимогу митниці виключно у випадку їх наявності у декларанта.
Крім того, відсутність таких додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Колегія суддів звертає увагу на те, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Варто зазначити, що рішення про коригування митної вартості товарів, яке є предметом спору у даній справі, не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Крім того, в оскаржуваному рішенні відсутня вказівка на товар, інформація щодо митної вартості за яким взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів позивача.
При цьому, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Чорноморською митницею Держмитслужби не надано копій декларацій, за якими скориговано вартість імпортованого ТОВ "КФ" "Строй Мастер» товару.
Колегія суддів зазначає, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Колегія суддів вважає, що позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що надані для митного оформлення товару документи не містять розбіжностей, в них відсутні ознаки підробки та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Натомість, митним органом не доведено правомірності оскаржуваного рішення, не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст. 57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Отже, позовні вимоги ТОВ "Комерційна фірма "Строй Мастер" про визнання протиправним та скасування рішення № UA508000/2019/000095/2 від 04.11.2019 року про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Чорноморської митниці Держмитслужби та скасування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Одночасно, колегія суддів вважає можливим зазначити, що за ознаками, визначеними пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України, дана справа віднесена до категорії справ незначної складності в розумінні частини 6 статті 12 КАС України.
Обставини, які є критерієм для віднесення справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 КАС України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, відсутні.
А відтак, колегія суддів зазначає, що постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду 20 січня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик
Суддя: О.А. Шевчук