24 червня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1925/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №340/1925/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-142358-52 від 19.06.2019 року про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Кіровоградській області з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 21030,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач починаючи з 26.02.2001 року не подавав будь-яку звітність до податкових органів, перевірка ГУ ДФС в області стосовно позивача не проводилася, будь-які первісні бухгалтерські та інші документи на підтвердження здійснення підприємницької діяльності та отримання доходу платником податків у відповідача відсутні. За період з 01.02.2017 року по 04.11.2017 року позивач перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 та ПАТ «Укрпошта». Отже, правові підстави для нарахування сум єдиного внеску за період з 01.01.2017 року до 19.06.2019 року на суму 21030,90 грн. є безпідставним.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року здійснено заміну Головного управління ДФС у Кіровоградській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року позов задоволено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що станом на дату подання позову року платник має заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2018 -2019 роки в розмірі 21030,90 грн. Крім того, ОСОБА_1 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 як фізична особа-підприємець, номер державної реєстрації 0216. Відповідно до відомостей, отриманих від державного реєстратора, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 прийнято 25.07.2019 року рішення щодо припинення підприємницької діяльності. З моменту державної реєстрації звітність, визначена законодавством, до Кропивницької ДПІ не подавалась, заява про застосування спрощеної системи оподаткування платником до податкового органу також не подавалась. Так, інформація щодо сплати та нарахувань по ЄВ ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року до 01.10.2013 року в органах ДФС відсутня. За період з 01.10.2013 року по 30.08.2019 року сплата ЄСВ, зазначеним платником, не проводилась. Надати інформацію про сплату єдиного внеску за ОСОБА_1 , як за найманого працівника у період з 2011 року по теперішній час немає можливості.
Також скаржник зазначив, що з урахуванням норм діючого законодавства ФОП ОСОБА_1 визначено до сплати : - єдиний внесок у розмірі 8448,00 грн. за 2017 рік (термін сплати 09.02.2018 року). Мінімальна сума єдиного внеску на місяць для фізичних осіб - підприємців у 2017 році становила 704,00 грн. (3200,00 х 22 відсотки); - щоквартально єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців в розмірі 2457,18 грн., загальна сума за 2018 рік становить 9828,72 грн. Мінімальна сума єдиного внеску на місяць для фізичних осіб - підприємців у 2018 році становила 819,06 грн. (3723,00 х 22 відсотки); - єдиний внесок за І квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн., за II квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн. Загальна сума складає 5508,36 грн. Мінімальна сума єдиного внеску на місяць для фізичних осіб - підприємців у 2019 році становить 918,06 грн. (4173,00 х 22 відсотки). Таким чином, загальна сума боргу станом на 01.09.2019 року становить 23785,08 грн.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач відповідно до свідоцтва про зміну імені від серії I-ОЛ від 05 жовтня 2018 року змінив прізвище з ОСОБА_3 на Перевізник (а.с.15).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач 26 лютого 2001 року зареєстрований Міською радою міста Кропивницького як фізична особа-підприємець (а.с.74-75). Вид діяльності за КВЕД 47.82 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям.
Державна реєстрація і припинення підприємницької діяльності позивача відбулись 25 липня 2019 року за власним рішенням (а.с.74-75).
За позицією позивача, він зареєстрований у податковому органі на спрощеній системі оподаткування, однак відповідач наполягає, що ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування.
З 2001 року позивач не подає податкової та іншої звітності, оскільки, як стверджує, не здійснювала підприємницьку діяльність (а.с.5-9, 37-40).
Також встановлено, що у період з 01 лютого по 06 червня 2017 року ОСОБА_1 працювала і отримувала заробітну плату у ФОП ОСОБА_2 на посаді фітнес-тренера у фітнес - клубі «Fit Family» (а.с.21-23).
У період з 23 серпня по 04 листопада 2017 року ОСОБА_1 працювала і отримувала заробітну плату у ПАТ «УКРПОШТА» (а.с.24-25). При цьому, зазначені клуб та товариство нараховували і сплачували внесок із заробітку позивача (а.с.23-25).
За інформацією Пенсійного фонд України, з 01 січня 2017 року по 31 червня 2019 року за ОСОБА_4 сплачувався внесок як за найманого працівника (а.с.98).
19 червня 2019 року Головне управління ДФС у Кіровоградській області прийняло вимогу щодо позивача про сплату грошового зобов'язання (боргу) нараховане за період з 01 січня 2017 року по 31 квітня 2019 року 21030,90 грн. (а.с.16).
Відповідач листом від 08.01.2020 року повідомив суд першої інстанції, що внесок нараховано на підставі інтегрованої картки його платника та витягу з Реєстру (а.с.64-65).
Не погодившись з прийнятою вимогою про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки)ё оскільки у період з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2019 року, за який нараховано внесок, позивач не набув статусу фізичної особи-підприємця, тому не є платником внеску.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).
Так, відповідно до пункту 2 частини першої Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4, пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною другою статті 5 Закону № 2464-VI встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до статті 5 Закону № 2464-VI наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 затверджено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).
Вказаним Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання фіскальним органам відомостей про клас професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку).
Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (пункт 3 розділу І Порядку).
Взяття на облік платників єдиного внеску здійснюється фіскальним органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (пункт 4 розділу І Порядку).
Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», здійснюється фіскальним органом за їх місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей фіскальним органом (пункт 1 розділу ІІ Порядку).
У день отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», фіскальний орган направляє відомості про юридичних осіб (їх відокремлені підрозділи) та фізичних осіб - підприємців до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Датою взяття на облік як платника єдиного внеску є дата внесення фіскальним органом запису щодо такого платника до реєстру страхувальників (пункт 3 розділу ІІ Порядку).
Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (пункт 5 розділу ІІ Порядку).
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що визначення наявності у особи статусу фізичної особи-підприємця та її взяття на облік як платника єдиного внеску має першочергове значення для вирішення питання щодо наявності обов'язку сплати єдиного внеску.
01.07.2004 набув чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (надалі - змінено назву на Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
01 липня 2010 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 2390-VI (далі Закон № 2390-VI, який набрав чинності 03.03.2011.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв (пункт 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI).
Спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб-підприємців (пункт 7 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI).
Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру (абзац 2 пункту 7 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI).
Після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру (пункт 8 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI).
За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними (абзац 2 пункту 8 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI).
Отже, до 03 березня 2012 року ОСОБА_4 мала право перереєструватись як фізична особа-підприємець у Реєстрі. У разі не вчинення таких дій свідоцтво про реєстрацію фізичною особою-підприємцем, яке видано у 2001 році, з 04 березня 2012 року вважалось недійсним.
Оскільки ОСОБА_4 таких дій не вчинила, то з 04 березня 2012 року втратила правовий статус фізичної особи-підприємця. Таким чином, у період з 01 січня 2017 року по 30 квітня 2019 року, за який нараховано внесок, ОСОБА_1 не набула статусу фізичної особи-підприємця, а тому не є платником внеску.
Крім того, позивач в період з 01.02.2017 року по 04.11.2017 року перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 та ПАТ «Укрпошта».
Вищенаведене дає підстави для висновку про протиправність винесення відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-142358-52 від 19.06.2019 року про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Кіровоградській області з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму 21030,90 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №340/1925/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 червня 2020року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак