ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 червня 2020 року м. Київ № 640/2976/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Обставини справи:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося з позовом Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у місті Києві) до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 488 798,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 488 798,94 грн., який останнім в добровільному порядку не сплачений.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України, та подав 21.04.2020 року до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.
Обставини, встановлені судом:
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку у в органах державної фіскальної служби, як платник податків.
З розрахунку виникнення податкового боргу вбачається, що за відповідачем станом на дату звернення до суду обліковується борг з податку на доходи фізичних осіб в сумі 488 798,94 грн.
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі нарахованого ОСОБА_1 податкового зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення за 2016 рік, яке на момент подання позовної заяви має статус узгодженого, відповідно до вимог чинного податкового законодавства.
Зазначене стало підставою для звернення податкового органу з даним позовом до суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковим органом, у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, сформовано та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення ОСОБА_1 податкову вимогу № 763-17 від 13.03.2017 року.
Як вбачається з податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0055261306 від 28.12.2016 року загальна сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування (код платежу 11010500) становить 357 157,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (номер трекінгу 0206808962206) та містить відмітку «ППР».
Зазначене спростовує твердження відповідача (у відзиві на позовну заяву), що останнім не отримано повідомлення-рішення форми «Р» № 0055261306 від 28.12.2016 року, у зв'язку з відсутністю номеру квартири на конверті, адже саме рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення містить вірну адресу відповідача, яка збігається з адресою зазначеною ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву.
Крім того, вказана обставина не може бути прийнята судом, адже предметом даного спору є стягнення податкового боргу, а не правомірність податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0055261306 від 28.12.2016 року.
Як вбачається з розрахунку, наданого податковим органом, станом на 23.01.2020 року загальна сума боргу, яка рахується за ОСОБА_1 , становить 488 798,94 грн., а саме: 357 157,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0055261306 від 28.12.2016 року та 131 641,94 грн. пеня.
Отже, ОСОБА_1 не надано суду належних доказів оскарження податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0055261306 від 28.12.2016 року, в спосіб та порядок чинного податкового законодавства, а тому суд погоджує твердження контролюючого органу, що сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 488 798,94 грн., яка обліковується за відповідачем як податковий борг, є узгодженою.
Також, згідно податкової вимоги № 763-17 від 13.03.2017 року, станом на 12.03.2017 року, за ОСОБА_1 обліковувався податковий борг за узгодженими грошовим зобов'язанням: за основним платежем 285 589,60 грн., штрафними санкціями 72 077,40 грн. та пеня 131 641,94 грн., на загальну суму 488 798,94 грн.
Зазначена податкова вимога № 763-17 від 13.03.2017 року не отримана відповідачем та повернута відповідним відділенням поштового зв'язку до податкового органу.
Вказане підтверджується копією конверту, на якій зазначено вірну адресу відповідача, яка збігається з адресою зазначеною ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву (номер трекінгу 0411617615363).
Разом з тим, у відповідності до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Таким чином, оскільки податкова вимога № 763-17 від 13.03.2017 року була направлена за вірною адресою ОСОБА_1 , то вищевказана вимога вважається врученою останньому належним чином.
При цьому, передбачені ПК України заходи не привели до погашення відповідачем податкового боргу.
Також, на час розгляду судом справи по суті заявлених позовних вимог, ОСОБА_1 доказів оскарження податкової вимоги № 763-17 від 13.03.2017 року або погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов'язанням, до суду не надано.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами ст. 87 ПК України. Крім того, в силу приписів п. 87.9 ст. 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Підпунктом 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Відповідно до абз.1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідач доказів погашення боргу у сумі 488 798,94 грн. до суду не надав, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Як вже вище було зазначено, суд не бере до уваги доводи викладені ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву щодо обставин законності прийняття, порядку надіслання та узгодженості податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0055261306 від 28.12.2016 року та проведення податковим органом перевірки відповідача, оскільки вказані обставини не є предметом спору, а тому є безпідставними та не заслуговують на увагу суду.
Також, суд зазначає про помилковість доводів відповідача про пропуск контролюючим органом строку звернення до суду з даним позовом, відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки підстави звернення з даним позовом у позивача виникли лише через 60 календарних днів з дня надіслання відповідачу податкової вимоги. З огляду на дату на копії конверту, який міститься у матеріалах справи, податковим органом надіслано податкову вимогу № 763-17 від 13.03.2017 року на адресу відповідача у квітні 2017 року, тобто строк звернення розпочався з червня 2017 року, як вбачається з матеріалів справи позивач з даним позовом звернувся у лютому 2020 року, тобто в межах строку звернення, відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами статті 139 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню, оскільки він є суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -
Задовольнити адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 488 798,94 грн. (чотириста вісімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім грн. 94 коп.), на користь Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда