15 червня 2020 року Справа № 280/1068/20
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В. за участю секретаря судового засідання Фесик А.В., розглянув у судовому засіданні (у письмовому провадженні) заяву представника позивача про розподіл судових витрат у адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янський пух Україна”
до Київської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №280/1068/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янський пух Україна” до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,- задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000485/2 від 15.08.2019; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янський пух Україна” за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
05.06.2020 представником позивача до суду подано заяву (вх.№26375) про стягнення витрат на правничу допомогу, якою просить стягнути на користь позивача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що розгляд даної справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, розгляд заяви призначено на 15.06.2020.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
З урахуванням приписів ч. 3 ст. 252 КАС України суд вирішив не відкладати розгляд заяви та розглянути її у цьому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Божко А.В. договір про надання правової допомоги №16/31102019 від 31.10.2019 копія якого знаходиться в матеріалах справи.
За умовами п.4.1 вартість послуг адвоката становить за послуги визначені в пп.1.1.1. п.1.1. Договору - 10000 грн., за послуги визначені в пп.1.1.2-1.1.5 п.1.1. Договору за додатковою домовленістю адвоката та Клієнта.
За умовами п.4.2 Договору клієнт сплачує 100% вартості наданих адвокатом адвокатських послуг на умовах передплати.
Так, позивач у поданій заяві стверджує, що витрати позивача у даній склали 7000 грн.
До заяви заявником надано копію Акту про надання адвокатських послуг №1 по договору про надання правової допомоги №16/31102019 від 31.10.2019, згідно п.1 якого відповідно до умов Договору адвокат з 31.10.2019 по 01.06.2020 включно надав вчасно та повністю адвокатські послуги, передбачені Договором на суму 7000 грн., а саме: ознайомлення з рішенням Київської митниці ДФС, юридичний аналіз підстав його прийняття та формування правової позиції щодо оскарження рішення в судовому порядку - 1500 грн.; формування переліку доказів, необхідних для підготовки позовної заяви Клієнта про визнання протиправним та скасування рішення та їх збір - 500 грн., підготовка позовної заяви Клієнта до ЗОАС про визнання протиправним та скасування рішення - 2500 грн., ознайомлення з відзивом та підготовка відповіді на відзив - 1000 грн.;
Згідно п.2 Акту про надання адвокатських послуг, відповідно до пп. «в» п.3.1 та п.4.4. Договору клієнт зобов'язується оплатити (компенсувати) адвокату наступні витрати, пов'язані з наданням адвокатських послуг, а саме витрати на проїзд (дизпаливо) в розмірі 1501,50 грн., проживання в Готелі з 31.05.2020 по 01.06.2020 в розмірі 849,62 грн., добові в розмірі 800 грн. з розрахунку 400 грн./день під час відрядження адвоката з 31.05.2020 по 01.06.2020.
Отже загальна сума витрат на правничу допомогу становить 9751,12 грн., з яких представник просить стягнути з відповідача 7000 грн.
За фактом надання правової допомоги сторонами договору складені та підписані: акт про надання адвокатських послуг від 01.06.2020 №1, рахунок №1/16/31102019 від 10.02.2020 на суму 10000 грн., платіжне доручення №1919 від 26.02.2020.
Згідно п.1 ч.3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлгяає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Дослідивши зміст договору про надання правової допомоги №16/31102019 від 31.10.2019 судом встановлено відсутність доказів домовленості сторін щодо вартості кожної окремої послуги наданої адвокатом, у звязку з чим неможливо перевірити правильність розрахунку витрат на правову допомогу. Додаткові угоди до договору щодо вартості послуг адвоката сторонами не складалися, доказів зворотнього суду не надано.
Суд зауважує, що підписання акту про надання адвокатських послуг може свідчити лише про фактичне виконання адвокатом певних послуг та прийняття їх клієнтом (позивачем), однак такий акт не є документом який фіксує домовленість сторін про вартість кожної окремої послуги. До того ж, на переконання суду дії адвоката пов'язані з ознайомленням із спірним рішенням та формування переліку доказів необхідних для підготовки позовної заяви є саме підготовкою позовної заяви до суду, а отже не можуть потребувати окремої сплати за їх вчинення.
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних доказів домовленості сторін щодо вартості кожної окремої послуги адвоката, у задоволенні вимог представника позивача про стягнення з Київської митниці Держмитслужби на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю такої суми витрат.
За приписами ч.4 ст.252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 132, 139, 241, 244, 252, 255 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В ухваленні додаткового рішення в адміністративній справі №280/1068/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова