11 червня 2020 року Справа № 280/299/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Мітасова М.І., представника відповідача: Кондратенко Є.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт.Кам'яне, вул.Зарічна, буд.97; код ЄДРПОУ 19266077)
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.25; код ЄДРПОУ 39833546)
про визнання протиправними та скасування постанови і припису,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Кривохатько В.В.» (далі - позивач, ФГ «Кривохатько В . В . ») до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень №ЗП3422/1150/АВ/П від 12.11.2019 в частині, що стосується порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП;
2) визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП3422/1150/АВ/П/ТД-ФС від 19.12.2019 в частині накладення на позивача штрафу в розмірі 125 190,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено інспекційне відвідування ФГ «Кривохатько В.В.» щодо додержання вимог законодавства про працю, за результатами якого встановлено допущення працівника ОСОБА_2 до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття його на роботу. Позивач не погоджується зі встановленими порушеннями, та зазначає, що взаємовідносини між позивачем та ОСОБА_2 не мали характеру трудових, та відбувались у зв'язку з наданням останньою послуг з проведення передрейсових і післярейсових оглядів водіїв транспортних засобів та механізаторів. Оскільки чинним законодавством для позивача не передбачено обов'язковість проведення таких оглядів, у штатному розписі підприємства відсутня відповідна посада, отже такі послуги отримуються за договором цивільно-правового характеру. При цьому, при наданні таких послуг виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Звертає увагу, що підприємство виконало обов'язки податкового агента, в повному обсязі нарахувало та сплатило за фізичну особу належні до сплати обов'язкові платежі. Крім того зазначає, що при укладенні цивільно-правового договору з фізичною особою було враховано, що вона не виявила бажання вступати з позивачем у трудові відносини, оскільки офіційно працевлаштована за професією. Також вказує на відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування з огляду на те, що такі підстави в акті інспекційного відвідування не зазначені, на запит позивача відповідачем інформація не надана. Просить позов задовольнити.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, за результатами розгляду якої ухвалою суду від 14 січня 2020 року заяву задоволено частково, зупинено дію постанови від 19.12.2019 №ЗП3422/1150/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ФГ « Кривохатько В.В. » штрафу у розмірі 125 190,00 грн до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Ухвалою суду від 20 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі призначено підготовче засідання на 17 лютого 2020 року.
Відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами та 11 лютого 2020 року подав відзив на позов (вх.№6344), у якому зазначив, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що фізична особа ОСОБА_2 щоденно та періодично здійснює проведення передрейсових і післярейсових оглядів водіїв транспортних засобів та механізаторів, які працюють у позивача, та отримує за це винагороду за фактично відпрацьований час, що притаманно трудовим відносинам. При цьому, дані види робіт відповідають посаді «сестра медична» Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010№ 327: код професії за КП - 3231. Відповідач зазначає, що виконувані роботи мають постійний характер та здійснюються на виконання вимог ст.33 Закону України № 2801-XII від 19.11.1992 «Основи законодавства України про охорону здоров'я», якою визначено, що медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 , яка здійснює передрейсові медичні огляди, не займається підприємницькою діяльністю та не має відповідної ліцензії МОЗ на надання даних послуг (під час інспекційного відвідування відповідні документи не надані), у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивачем в порушення частин 1, 3 ст.24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) допущено ОСОБА_2 до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття їх на роботу. Щодо аргументів позивача про відсутність підстав для проведення перевірки вказує, що перевірка проведена у зв'язку з отриманням звернення депутата Вільнянської районної ради, крім того вважає, що допуск до інспекційного відвідування нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні такого відвідування, у зв'язку з чим за умови такого допуску підставою для скасування постанови про накладення штрафу може бути лише неправильність їх прийняття по суті. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року підготовче засідання відкладено на 23 березня 2020 року.
10 березня 2020 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№11132), у якій зазначає про безпідставність посилань контролюючого органу на обов'язковість проведення передрейсових і післярейсових оглядів водіїв транспортних засобів та механізаторів у діяльності позивача, оскільки зазначені відповідачем норми чинного законодавства встановлюють такий обов'язок для підприємств, установ та організацій, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів. Оскільки позивач не є перевізником та не має обов'язку забезпечувати проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, ФГ « Кривохатько В.В. » з власної ініціативи та в цілях безпеки власних працівників, які працюють на транспорті, залучило ОСОБА_2 до надання послуг, які полягали у вимірюванні тиску у водіїв, що вона і робила у вільний від основної роботи час та на підставі договору цивільно-правового характеру.
Призначене на 23 березня 2020 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Семененко М.О. у період з 17.03.2020 по 27.03.2020, підготовче засідання перенесено на 06 квітня 2020 року.
Ухвалою суду від 06 квітня 2020 року продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 13 травня 2020 року.
Ухвалою суду від 27.05.2020 задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка ОСОБА_2 , закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 27 травня 2020 року.
У судовому засіданні 27 травня 2020 року суд заслухав пояснення учасників справи та допитав свідка ОСОБА_2 , ухвалою суду у судовому засіданні оголошено перерву до 28 травня 2020 року.
Призначене на 28 травня 2020 року судове засідання не відбулось у зв'язку з неможливістю забезпечення його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу через відсутність електричної енергії в Запорізькому окружному адміністративному суді, та було перенесено на 04 червня 2020 року.
У судовому засіданні 04 червня 2020 року оголошено перерву до 11 червня 2020 року.
У судовому засіданні 11 червня 2020 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час судового розгляду представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи.
Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представниками сторін, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФГ «Кривохатько В.В.» зареєстровано Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області 21.01.1993 за номером: 10831200000000042, здійснює такі види діяльності: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; код КВЕД 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
24.10.2019 Управлінням видано наказ №1904 про проведення інспекційного відвідування ФГ «Кривохатько В.В.» з питань додержання законодавства про працю та оформлено направлення від 24.10.2019 № 1093 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: - порядок оформлення трудових відносин.
Підставою для проведення інспекційного відвідування стало звернення депутата Вільнянської районної ради Зайцева О .М . від 11.10.2019 № 28, у якому останній просив розглянути звернення громадянина ОСОБА_5 про факти допущення ФГ « Кривохатько В.В. » працівників до роботи без оформлення трудових відносин.
30.10.2019 фахівцями відповідача складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЗП3422/1150/НД/АВ у зв'язку з ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування.
Також фахівцями відповідача складено та вручено уповноважені особи позивача Вимогу про надання документів від 30.10.2019 № ЗП3422/1150/НД/АВ, у якій зобов'язано у строк до 10 год. 00 хв. 04.11.2019 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування: завірені належним чином документи: - виписка з ЄДР; - наказ на призначення керівника; - штатний розпис на 2019 рік; - заяви, накази та повідомлення про прийняття працівників з відміткою ДФС на працівників, які прийняті у 2019 році, та які працюють на ФГ « Кривохатько В.В. » станом на 30.10.2019; - особові картки працівників форми П-2; - табеля обліку робочого часу за 2019 рік; - інші підтверджуючі документи, на підставі яких особами надаються послуги (виконуються роботи) з актами виконаних робіт.
В період з 30.10.2019 по 12.11.2019 фахівцями відповідача проведено інспекційне відвідування ФГ «Кривохатько В.В. », за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 12.11.2019 №ЗП3422/1150/АВ, відповідно до якого встановлено порушення позивачем частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, у зв'язку з тим, що позивач допустив до роботи фізичну особу ОСОБА_2 без укладання трудового договору та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття її на роботу.
У зв'язку з виявленими порушеннями Управлінням винесено Припис про усунення виявлених порушень від 12.11.2019 № ЗП3422/1150/АВ/П.
Примірники Акта і Припису надіслано об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 13.11.2019.
Позивач не погодився з висновками Акту інспекційного відвідування та 29.11.2019 подав заперечення, за результатом розгляду яких 03.12.2019 відповідач повідомив про обґрунтованість висновків Акту.
Листами від 12.12.2019 б/н та від 26.12.2019 №254 позивач на виконання припису повідомив Управління про усунення виявлених порушень. У відзиві на позов відповідач погоджується з тим, що станом на 12.12.2019 позивачем припис виконано, зазначене також підтвердили представники сторін під час судового розгляду.
19.12.2019 заступником начальника Управління Ганненко О.О. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗII 3422/1150/АВ/П/ТД-ФС, відповідно до якої на ФГ « Кривохатько В.В. » накладено штраф в розмірі 125 190,00 грн. за порушення абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Не погодившись із приписом про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, Цивільним кодексом України, яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України (тут і в подальшому норми викладені в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).
Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
За змістом до ч.4 ст.2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються, крім іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (ч.5.ст.2 Закону №877-V).
Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Системний аналіз наведених норм надає підстави для висновку про наявність у відповідача повноважень на здійснення заходів державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі, щодо оформлення трудових відносин.
Відповідно до ч.3 Закону №877-V одним з основних принципів державного нагляду (контролю) є те, що здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.
Частиною 3 ст.6 Закону №877-V передбачено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Порядок №823).
Пунктом 2 Порядку №823 передбачено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені п.5 Порядку №823, зокрема:
1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) рішення суду;
5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
6) інформація:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДПС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;
- роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
8) доручення Прем'єр-міністра України;
9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
10) запит народного депутата України;
11) невиконання вимог припису інспектора праці.
Відповідно до встановлених обставин справи, підставою для здійснення інспекційного відвідування позивача стало надходження до Управління листа депутата Вільнянської районної ради Зайцева О .М . від 11.10.2019 № 28.
В даному листі депутат висловив прохання розглянути звернення громадянина ОСОБА_5 про факти допущення ФГ « Кривохатько В.В. » працівників до роботи без оформлення трудових відносин.
Зі змісту наказу «Про проведенні заходу державного нагляду (контролю) №1904 від 24.10.2019 вбачається, що інспекційне відвідування проведено на підставі рішення керівника органу контролю у відповідності до пп.3 п.5 Порядку №823 за результатами аналізу отриманої інформації, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що інспекційне відвідування ФГ «Кривохатько В.В.» здійснено за наявності передбачених чинним законодавством підстав.
Враховуючи, що у спірних правовідносинах були наявні передбачені чинним законодавством підстави для проведення інспекційного відвідування, суд дійшов висновку, що саме по собі неповідомлення об'єкта відвідування про підстави його проведення не може слугувати самостійною та достатньою підставою для визнання такого інспекційного відвідування неправомірним.
За змістом ч.6 ст.7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до пунктів 16-18 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Згідно з ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Пунктом 20 Порядку №823 встановлено, що припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
В свою чергу, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509 (далі - Порядок №509).
Згідно з п.2 Порядку №509 (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, крім іншого, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.
Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. (п.3 Порядку №509).
Відповідно до п. 4 Порядку №509 Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що за результатами проведення інспекційного відвідування інспектором праці складається акт інспекційного відвідування, на який об'єкт відвідування має право подати зауваження. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, та після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього, виноситься припис та вживаються заходи для притягнення винних осіб до відповідальності.
По суті виявленого порушення в Акті інспекційного відвідування зазначено, що ОСОБА_2 виконує проведення передрейсових і післярейсових оглядів водіїв транспортних засобів та механізаторів. При цьому, у наданих до інспекційного відвідування договорах відсутні обсяги робіт. Зазначені дії є процесом праці, не вказується кінцевий результат наданих послуг, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, не мають на меті досягнення кінцевого результату. Винагорода ОСОБА_2 за виконані роботи (замір тиску водіїв та трактористів) виплачується за відпрацьований час (у січні 2019 за 21 годину, у лютому 2019 за 20 годин, у березні 2019 за 20 годин, у квітні 2019 за 21 годину, у травні 2019 за 25 годин, у червні 2019 за 23 години, у липні 2019 за 27 годин, у серпні 2019 за 26 годин, у вересі 2019 за 25 годин) у розмірі 500,00 грн. Таким чином, оплата здійснюється за фактично відпрацьований час, як передбачено ст.ст. 94, 97 КЗпП та притаманно трудовим відносинам. Пунктом 1.8 «Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», затвердженого 31.01.2013 наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерством внутрішніх справ України № 65/80 визначено, що щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів здійснюються лікарями лікувального профілю та/або молодшими медичними працівниками з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа». Дані види робіт відповідають посаді «сестра медична», що передбачено Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010№ 327 (зі змінами): код професії за КП - 3231 та характерно трудовим відносинам. 01 червня 2019 ФГ « Кривохатько В.В. » в особі голови фермерського господарства Кривохатько Л.С. уклало договір з ОСОБА_2 , договір діє до 31 травня 2020 року. Тобто, надання послуг з проведення передрейсових та післярейсових оглядів водіїв транспортних засобів та механізаторів мають постійний характер. Акти виконаних робіт підтверджують виконання даною особою послуг, передбачених договором від 01.06.2019 № б/н. Статтею 33 Закону України N9 2801-XII від 19.11.1992 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» визначено, що медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 , яка здійснює передрейсові медичні огляди, не займається підприємницькою діяльністю та не мас відповідної ліцензії МОЗ на надання даних послуг (під час інспекційного відвідування відповідні документи не надані). В порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України ОСОБА_2 допущено до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органів фіскальної служби про прийняття її на роботу.
Позивач не погоджується з такою позицією оскільки вважає, що взаємовідносини між позивачем та ОСОБА_2 не мали характеру трудових, та відбувались у зв'язку з наданням останньою послуг з проведення передрейсових і післярейсових оглядів водіїв транспортних засобів та механізаторів - вимірювання тиску. Оскільки чинним законодавством для позивача не передбачено обов'язковість проведення таких оглядів, а у штатному розписі підприємства відсутня відповідна посада, позивач отримує такі послуги за договором цивільно-правового характеру. При наданні таких послуг виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, а сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Крім того зазначає, що при укладенні цивільно-правового договору з фізичною особою було враховано, що вона не виявила бажання вступати з позивачем у трудові відносини, оскільки офіційно працевлаштована за професією.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Згідно з ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Статтею 57 КЗпП України передбачено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Отже, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства, підпорядковуючись при цьому правилам внутрішнього трудового розпорядку і графікам змінності. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №820/1432/17. від 13.06.2019 у справі №815/954/18. від 04.09.2019 у справі №480/4515/18 та від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Вирішуючи питання про правомірність притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог ч.ч.1, 3 ст.24 КЗпП України суд зазначає наступне.
Як вбачається зі змісту договорів (Трудова угода) від 01.01.2019 та від 01.06.2019, укладених між ФГ « Кривохатько В.В. » «Роботодавець» та ОСОБА_2 «Виконавець», які аналогічні за змістом, Виконавець по завданню Роботодавця продовж терміну, вказаному в п.3 цієї угоди, зобов'язується виконувати роботу, вказану в п.2 цієї угоди, а Роботодавець зобов'язується сплачувати виконувану Виконавцем роботу згідно з умовами цієї трудової угоди.
Відповідно до п.2 характер роботи, яку доручено виконувати Виконавцю: проведення перед рейсових і після рейсових оглядів водіїв транспортних засобів та механізаторів ранком з 7:30 годин до 8:00 годин та ввечері з 17:00 години до 17:30 години за адресою: с. Московка, вул.. Жовтнева, 46.
Відповідно до п.4 за виконання роботи, вказаної в п.2 цієї угоди, Роботодавець нараховує Виконавцю грошове винагородження в сумі 500,00 грн за кожний відпрацьований місяць.
На підтвердження виконання сторонами вищезазначених договорів до матеріалів справи та до інспекційного відвідування надано акти приймання-передачі послуг за період з січень-жовтень 2019 року, відповідно до яких представник ФГ «Кривохатько В.В.» «Замовник» та ОСОБА_2 «Виконавець» засвідчили, що згідно трудової угоди Виконавцем виконані послуги по заміру тиску водіїв та трактористів. В даних актах також зазначена кількість витрачених годин на місяць та вартість виконаних робіт.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показала, що вона має освіту медсестри. За домовленістю з керівником ФГ « Кривохатько В.В » вона здійснювала щоденні заміри тиску водіїв та трактористів позивача, використовуючи при цьому власне обладнання. Зазначила, що офіційно працевлаштована на посаді медсестри Фельдшерського пункту с.Московка, послуги надавала у вільний від основної роботи час, до та після виконання основної роботи за трудовим договором, внутрішньому трудовому розпорядку ФГ « Кривохатько В.В. » ніколи не підпорядковувалась. При укладенні договорів не мала бажання бути працевлаштована у ФГ « Кривохатько В.В. » та вважала за можливе укласти лише договір цивільно-правового характеру. Підтвердила, що така форма взаємовідносин з позивачем є її власним вибором, здійсненим без примусу.
Зазначені покази також підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28.12.2018 та від 01.06.2019, відповідно до яких через те, що ОСОБА_2 офіційно працевлаштована та не має можливості працювати ще на одній роботі та підпорядковуватись трудовому розпорядку, вважає за можливе укласти лише цивільно-правовий договір на конкретні роботи, а саме огляд водіїв.
Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Вільнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» Вільнянської районної ради №1243 від 28.11.2019 ОСОБА_2 працює на 0,5 ставки на посаді молодшої медсестри Фельдшерського пункту с.Московка з 01.10.2013 по теперішній час.
Крім того, судом встановлено, що у штатному розписі підприємства відсутня посада медсестри.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо обов'язковості здійснення медичних оглядів водіїв позивача, що вимагала наявності відповідної штатної посади або укладення договору з медичною установою.
При цьому суд виходить з того, що Відповідно до статті 45 Закону України «Про дорожній рух» медичний огляд проводиться з метою визначення здатності кандидатів у водії і водіїв до безпечного керування транспортними засобами. Зазначений огляд включає: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові і післярейсові огляди, а також позачергові огляди, зумовлені необхідністю. Періодичність оглядів, порядок їх проведення і направлення водіїв на позачергові огляди визначаються спільним актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, і Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до п.1.1. Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України 31.01.2013 №65/80, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2013 р. за №308/22840 (далі - Положення №65/80) медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів проводиться з метою визначення придатності особи до безпечного керування транспортними засобами. Медичні огляди кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів поділяються на: попередні, періодичні, щозмінні передрейсові та післярейсові огляди, а також позачергові огляди.
Згідно п. 1.4. Положення №65/80 щозмінному передрейсовому та післярейсовому медичним оглядам підлягають водії транспортних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів (далі - перевізник).
Пунктом 1.8. Положення №65/80 передбачено, що щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів здійснюються лікарями лікувального профілю та/або молодшими медичними працівниками з медичною освітою за спеціальністю «сестринська справа», «лікувальна справа».
Відповідно до п.4.1. Положення №65/80 щозмінний передрейсовий медичний огляд проводиться для водіїв транспортних засобів перевізника безпосередньо перед їх виїздом у рейс.
Згідно з п.4.4. Положення №65/80 під час проведення медичного огляду медичний працівник:
здійснює опитування водія щодо його самопочуття, настрою, тривалості сну, наявності або відсутності скарг на стан здоров'я;
проводить медичний огляд (звертається увага на те, як обстежуваний заходить до кабінету, на характер ходи, його зовнішній вигляд та поведінку, уважно оглядається стан шкіри водія, наявність подряпин, синців, розчухів, слідів від ін'єкцій, почервоніння або блідість шкіри тощо). Температура тіла вимірюється за наявності об'єктивних показників;
перевіряє наявність симптомів гострого захворювання або загострення хронічного захворювання, на що можуть вказувати підвищення температури тіла понад 37,2°С, скарги на погане самопочуття, загальну слабкість, головний або зубний біль, гострі болі очей, болі в ділянці вуха, грудної клітки, черевної порожнини тощо.
При огляді в обов'язковому порядку вимірюються артеріальний тиск та частота скорочень серця.
Враховуючи, що позивач не здійснює діяльність з перевезення пасажирів та вантажів та не є перевізником, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені норми на нього не розповсюджуються, отже виконання трудової функції з проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів в діяльності підприємства не вимагається.
Крім того, з огляду на відсутність у позивача обов'язку забезпечувати у своїй діяльності проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, враховуючи характер виконуваної ОСОБА_2 роботи, яка не відповідає змісту щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду, суд вважає, надання послуг із замірювання тиску водіїв транспортних засобів не вимагало необхідності залучення до такої роботи окремого працівника протягом повного робочого дня.
Також необхідно звернути увагу, що предметами вказаних договорів є надання послуг, які не віднесені законодавством до того виду послуг щодо виконання яких заборонено укладати цивільно-правовий договір, адже характер та умови надання цих послуг (вимірювання тиску водіїв транспортних засобів) не передбачають необхідності організовувати трудовий процес для виконавця, а відтак позиція відповідача про те, що викладені в угодах умови мають ознаки, які притаманні трудовим відносинам, є помилковою та такою, що спростовується наявними у справі доказами.
Щодо тверджень відповідача про відсутність у ОСОБА_2 ліцензії на здійснення відповідної діяльності, суд зауважує перевірка дотримання особами вимог чинного законодавства у сфері ліцензування господарської діяльності не відноситься до повноважень відповідача та не охоплюється предметом проведеного заходу державного нагляду (контролю).
Крім того, помилковими є посилання відповідача на приписи ст.33 Закону України № 2801-XII від 19.11.1992 «Основи законодавства України про охорону здоров'я», якою визначено суб'єктів, що надають медичну допомогу, оскільки за визначенням, наданим у ст.1 згаданого Закону, медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами, що не відповідає характеру наданих ОСОБА_2 послуг.
Враховуючи вищенаведене, висновки Управління про порушення позивачем вимог ч.ч.1 та 3 статті 24 КЗпП України при оформленні взаємовідносин з ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та були спростовані показами свідка та наданими до матеріалів справи письмовими доказами, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до позивача штрафу, передбаченого статтею 265 КЗпП України, .
Таким чином, постанова Управління про накладення на ФГ «Кривохатько В.В . » штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 грудня 2019 року №ЗП 3422/1150/АВ/П/ТД-ФС є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №ЗП3422/1150/АВ/П від 12.11.2019, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи позивачем в повному обсязі виконано вимоги такого припису.
Отже, оскільки позивачем фактично виконані усі вимоги припису, такий припис безпосередньо не впливає на права та обов'язки позивача, а наявність чи відсутність порушень чинного законодавства з боку відповідача при його винесенні у даному випадку не породжує для позивача жодних юридичних наслідків.
Враховуючи, що задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у сфері публічно-правових відносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування такого припису, у зв'язку з чим в задоволенні позову в даній частині необхідно відмовити.
Аналогічним чином застосовано норми права у подібних правовідносинах щодо відсутності підстав для скасування припису контролюючого органу, який фактично виконаний, у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі №808/3059/17.
Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За приписами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а досліджені судом докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 4418,30 грн.
Враховуючи наведене, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2497,30 грн.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, суд,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 грудня 2019 року №ЗП 3422/1150/АВ/П/ТД-ФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізької області на користь Фермерського господарства « Кривохатько В.В. » судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2497,30 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 30 коп.)
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, у тому числі строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Фермерське господарство «Кривохатько В.В.», місцезнаходження: 70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт.Кам'яне, вул.Зарічна, буд.97; код ЄДРПОУ 19266077.
Відповідач - Головне управління Держпраці у Запорізькій області, місцезнаходження: 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.25; код ЄДРПОУ 39833546.
Повне судове рішення виготовлено 22 червня 2020 року.
Суддя М.О. Семененко