19 червня 2020 року Справа № 280/2706/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 )
до Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-6 ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, викладені в листі від 02 квітня 2020 року вих. № 2454-2558/К-02/8-0800/20 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69057. м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б. код СДРПОУ 20490012) провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 18-186вих-20 від 23 березня 2020 року з 01 січня 2020 року та виплатити різницю за минулий час з 01 січня 2019 року.
Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому було протиправно відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки відповідно до рішення Другого Сенату Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами, визначено, що частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в нинішній редакції не підлягає застосуванню. Натомість, відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України, застосуванню підлягає частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції, якою визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. За таких обставин позивач вважає, що він має право на проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2020 року.
На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№22151 від 13 травня 2020 року), відповідно до якого зазначено, що частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що набрала чинності з 13 грудня 2019 року, не підлягає застосуванню до правовідносин (фактів підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури), які мали місце до 13 грудня 2019 року, тобто тим пенсіонерам, пенсії яким призначені до 13 грудня 2019 року. Позивачу пенсія призначена 08 квітня 1999 року. У відповідності до Рішення Конституційного Суду України працівники органів прокуратури набули право на перерахунок пенсії відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року за №1697-VII у зв'язку із підвищенням заробітної плати після його ухвалення. Натомість позивачем була надана довідка, видана прокуратурою Запорізької області №18-186вих-20 від 23 березня 2020 року про розмір заробітної плати станом на 06 вересня 2017 року, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає. Підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача проводити виплату пенсії без обмеження максимального розміру також відсутні, адже перерахунок пенсійної виплати наразі не проведено. У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Не можливо вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, на даний час права позивача в цій частині не порушені.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Запорізькій області та з 08 квітня 1999 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08 вересня 2016 року по справі № 333/4280/16-а (провадження №2-а/333/185/16) за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій відповідача та зобов'язання вчинити дії судом: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку та виплати пенсії в розмірі 90 відсотків від заробітної плати з усіма додатковими витратами, без обмеження максимального розміру пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року в розмірі 90 відсотків від заробітної плати з усіма додатковими виплатами на підставі довідки прокуратури Запорізької області від 20 квітня 2016 року №18-289 вих.-16, без обмеження максимального розміру пенсії, зі збереженням базового місяця для визначення індексації пенсії, та провести відповідні виплати не отриманої ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2015 року без оподаткування суми пенсії.
24 березня 2020 позивачем до Комунарського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано заяву про перерахунок та виплату пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки прокуратури Запорізької області №18-186вих-20 від 23 березня 2020 року.
Листом від 02 квітня 2020 року №2454-2558/К-02/8-0800/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило позивача про неможливість задоволення вказаної заяви позивача про перерахунок та виплату пенсії.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Станом на час призначення позивачу пенсії у 1999 році питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (далі - Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ).
Законом України "Про прокуратуру" №1697-VІІ визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, в тому числі статтю 50-1, окрім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої цієї статті.
Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02 березня 2015 року №213-VІІ, від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ та від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пенсія як гарантована щомісячна грошова виплата та вид соціального забезпечення є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14, 04 листопада 1950 року, визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Відповідно до п.21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011).
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що не проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу.
Крім того суд звертає увагу, що у Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України №7-р (ІІ)2019 від 13 грудня 2019 року у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) (чинне з 13 грудня 2019 року) зазначено:
«…Конституційний Суд України вирішив:
1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Установити такий порядок виконання цього Рішення: - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
4. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено. …».
Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.
Отже, відповідні положення втратили чинність з 13 грудня 2019 року.
До того ж, за змістом частини 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 установив відповідний порядок його виконання, який не передбачає необхідності визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Згідно з частиною 13 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року за №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала законної сили 06 вересня 2017, підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько-слідчим працівникам.
Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивача.
Поряд із цим слід зауважити, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження здійснення перерахунку пенсії позивача з 13 грудня 2019 року (з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019). Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечує право позивача на такий перерахунок.
Суд враховує, що 16 січня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №1155 від 11 грудня 2019 року "Про умови оплати праці прокурорів", у відповідності з якою були підвищені розміри посадових окладів працівників органів прокуратури України. Разом з тим, спірним в межах даних правовідносин є перерахунок пенсії позивача у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач має право з 13 грудня 2019 року на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням довідки, виданої прокуратурою Запорізької області №18-186вих-20 від 23 березня 2020 року.
Проте, відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Позивач в позовній заяві просить суд провести йому перерахунок з 01 січня 2020 року, таким чином підлягають задоволенню саме заявлені вимоги позивача.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі Закон України №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати 10740 гривень.
Крім того, Законом №213-VІІ внесено зміни до частини 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказані норми набрали чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналогічна вказаній нормі правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17.
Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 360/1428/17 передбачено, що дія положень Закону України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо значення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року (пункт 2 Прикінцевих положень цього Закону).
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01 січня 2016 року, до розміру пенсії позивача також не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом України "Про прокуратуру" №1697-VІІ.
Суд також звертає увагу, що наведені вище положення, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, - в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами статті 245 КАС України, у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
В свою чергу, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про виплату різниці за минулий час з 01 січня 2019 року, оскільки як зазначалось вище, частина 20 статті 86 Закону від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції з 13 грудня 2019 року, у зв'язку з чим належним способом захисту прав позивача є здійснення з 01 січня 2020 року (наступний місяць за місяцем виникнення права на перерахунок) перерахунку та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням раніше проведених позивачу пенсійних виплат.
За наведеного, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, викладені в листі від 02 квітня 2020 року вих. № 2454-2558/К-02/8-0800/20 року, та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69057. м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б. код СДРПОУ 20490012) провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 18-186вих-20 від 23 березня 2020 року з 01 січня 2020 року.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість дій щодо відмови ОСОБА_1 , у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, викладені в листі від 02 квітня 2020 року вих. № 2454-2558/К-02/8-0800/20 року, тому з огляду на все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково доведеними, частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 840,80 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 78, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-6 ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-6 ЄДРПОУ 20490012) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ), у проведенні перерахунку та виплаті пенсії, викладені в листі від 02 квітня 2020 року вих. № 2454-2558/К-02/8-0800/20 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69057. м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б. код СДРПОУ 20490012) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ), перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від заробітної плати, без обмеження максимального розміру пенсії на підставі довідки прокуратури Запорізької області № 18-186вих-20 від 23 березня 2020 року з 01 січня 2020 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-6 ЄДРПОУ 20490012) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 червня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов