22 червня 2020 року Справа № 280/2955/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_5 Національної Гвардії України (69083, м. Запоріжжя, вул. Юності, 28-а, код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України (далі - відповідач-2), Військової частини НОМЕР_5 Національної Гвардії України (далі - відповідач-3), відповідно до якого позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 25.04.2013 по 20.06.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 20.06.2018;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 25.04.2013 по 20.06.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 20.06.2018;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.06.2018 у по 07.10.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 07.10.2018;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.06.2018 по 07.10.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 07.10.2018;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 03.10.2018 по 31.12.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 03.10.2018 по 31.12.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що станом на день прийняття наказу про виключення його зі списків особового складу відповідачі не провели з ним розрахунків щодо грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зазначає, що протягом 2014-2019 ОСОБА_1 своїм правом на отримання додаткової відпустки як учасник бойових дій не скористався На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі позовну заяву не визнали, у відзивах від 27.05.2020 №24579, 29.05.2020 №24789, від 02.06.2020 №25666) з посиланням на положення ч. 19 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зазначив, що надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам, у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком - (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється. Отже, зазначеним Законом компенсація за додаткову відпустку учасникам бойових дій не передбачається. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою судді від 08.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 04.06.2020 без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
З 25.04.2013 по 20.06.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом в підрозділах військової частини НОМЕР_2 НГУ, що підтверджується довідкою № 675 від 08.04.2020, виданою начальником відділення кадрів військової частини НОМЕР_2 НГУ.
З 21.06.2018 по 07.10.2018 ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 ЦОТО НГУ та був переміщений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_5 НГУ, що підтверджується довідкою №6/54/22-546 від 20.04.2020, виданою командиром частини НОМЕР_4 .
З 03.10.2018 по 31.12.2019 ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 НГУ, що підтверджується довідкою № 90 від 13.02.2020, виданою начальником відділення кадрів військової частини НОМЕР_5 НГУ, Витягом з Наказу командира військової частини НОМЕР_5 НГУ (по стройовій частині) 215 від 04.10.2018.
31.12.2019 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення та звільнений в запас Збройних Сил України у зв'язку із закінченням строку контракту відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу». Вищевикладене підтверджується копією витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_5 № 1 від 02.01.2020, військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини).
В період часу з 04.10.2014 по 20.11.2014, з 09.10.2016 по 09.12.2016, з 07.02.2017 року по 07.04.2017, з 22.05.2017 по 15.06.2017, з 16.11.2017 по 29.12.2017 ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції: м. Маріуполь Донецької області, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції № 270 від 03.09.2018,виданою командиром військової частини НОМЕР_2 (копію довідки додано до позову).
За підсумками участі в антитерористичній операції ОСОБА_1 було присвоєно статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_7 , виданого 03 серпня 2015 року.
Як слідує зі змісту довідок 6/54/22-546 від 20.04.2020, № 675 від 08.04.2020, листа № 3/29/33-1074 від 09.04.2020 ОСОБА_1 не виплачувалась компенсація за невикористані дні додаткової відпустки учасникам бойових за період з 2014 року по 2019 рік.
07.02.2020 Укрпоштою рекомендованим листом на ім'я командира військової частини НОМЕР_5 НГУ представником позивача було направлено заяви від 09.01.2020 на видачу довідок про період проходження військової служби, про заробітну плату за останні 12 місяців та копії картки на грошове забезпечення, про невикористані додаткові відпустки учасника бойових дій, та про видачу грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за період з 2014 року по 2019 року, із супровідним листом. Вказаний рекомендований лист військовою частиною НОМЕР_5 було отримано 11.02.2020, що підтверджується повідомленням про вручення листа (оригінал рекомендованого повідомлення додається до позову).
Військовою частиною НОМЕР_5 НГУ було надано лист, в якому повідомлено, що додаткова відпустка як учаснику бойових дій ОСОБА_1 не надавалась і компенсація не виплачувалась.
02.04.2020 представником позивача, до військової частини НОМЕР_2 НГУ та військової частини НОМЕР_4 НГУ було направлено адвокатські запити із доданими заявами ОСОБА_1 на виплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2018 рік, які було направлено цінними листами з описом.
Листом командира військової частини НОМЕР_4 НГУ № 6/54/22-546 від 20.04.2020 було надано відповідь, що додаткова відпустка ОСОБА_1 як учаснику бойових дій не надавалась у зв'язку із оголошенням особливого періоду у державі.
Листом командира військової частини НОМЕР_2 НГУ № 3/29/33-1074 від 09.04.2020 було надано відповідь, що додаткова відпустка ОСОБА_1 як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки не надавалась у зв'язку із оголошенням особливого періоду у державі, що також підтверджується довідкою № 675 від 08.04.2020, виданою начальником відділення кадрів військової частини НОМЕР_2 НГУ.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за періоди з 2013 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення позивач звернувся до суду з даним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України Про відпустки від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР (далі - Закон України Про відпустки), Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі - Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту), Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей), Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію),
Відповідно до статті 4 Закону України Про відпустки встановлено такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону);додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;.
Стаття 16-2 Закону України Про відпустки передбачено додаткові відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, відповідно до якої учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, особам, реабілітованим відповідно до Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Учасниками бойових дій, відповідно до визначення в статті 5 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Статтею 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту встановлено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей):
Статтею 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей закріплено право військовослужбовців на відпустки та порядок надання військовослужбовцям відпусток та відкликання з них.
Відповідно пункту 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Згідно пункту 14 вказаної статті у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Відповідно до пунктів 17-19 зазначеної статті в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою, шостою та дванадцятою цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів. В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється. У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв'язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.
Особливий період, відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Системний аналіз змісту верховенства права, вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку, що учасники бойових дій мають право отримати додаткову відпустку із збереженням заробітної плати за певних умов.
Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014» Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
Таким чином, спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки у зв'язку із звільненням позивача виникли в особливий період.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до припинення відповідного періоду надання військовослужбовцям інших видів відпусток, зокрема, додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», припиняється.
Відповідно до частини 8 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, підстави та порядок надання додаткової відпустки особам, які мають статус учасника бойових дій, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Так, відповідно до частини 14 статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Тому, суд зазначає, що норми Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації.
Вказана позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 у зразковій справі №620/4218/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/4/19), яке набрало законної сили.
З урахуванням викладеного щодо позовної вимоги визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 25.04.2013 по 20.06.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 20.06.2018; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 25.04.2013 по 20.06.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 20.06.2018 суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації та соціального захисту громадян України, які підлягають звільненню з військової служби під час особливого періоду або у зв'язку з оголошенням демобілізації» від 18.03.2015 р. № 259-VІІІ відповідні категорії осіб отримали право па зазначену вище додаткову відпустку починаючи з 2015 року, адже тривалість такої відпустки не залежить від відпрацьованого часу. Вона надається в календарному році при підтвердженні статусу учасника бойових дій чи інваліда війни.
Посвідчення учасника бойових дій отримано позивачем 03.08.2015.
Таким чином вимоги ОСОБА_1 щодо надання на зазначену вище додаткову відпустку починаючи з 2013 року до 2015 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню
Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачами протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за період з 2015 по 2019 роки.
Суд вважає, що припинення відпустки на час особливого періоду не означає припинення права на відпустку, яке (тобто, право на відпустку) може бути реалізовано у один із таких двох способів: 1) безпосереднє надання особі відпустки після закінчення особливого періоду, який може тривати не визначений термін; 2) грошова компенсація відпустки особі.
З огляду на те, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, а позивач навів законні й обґрунтовані підстави для нарахування та виплати йому грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019, відтак позовна заява ОСОБА_2 в цій частині підлягає задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_5 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 20.06.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 20.06.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 20.06.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 20.06.2018.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.06.2018 у по 07.10.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 07.10.2018.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 21.06.2018 по 07.10.2018, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу військової частини 07.10.2018.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 03.10.2018 по 31.12.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 03.10.2018 по 31.12.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.12.2019.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 червня 2020 року.
Суддя О.О. Артоуз