23 червня 2020 року Справа № 280/2875/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
29.04.2020 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 04.04.2020; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію; зобов'язати відповідача розглянути запит від 04.04.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використанні під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 04.04.2020 вона звернулась до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області з запитом про надання публічної інформації про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідь на запит просила направити за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний запит відповідачем отримано - 07.04.2020, проте відповіді впродовж п'яти робочих днів з дня отримання вказаного запиту не надано. Станом на 29.04.2020 минуло - 16 робочих днів (з 07.04.2020 по 29.04.2020). ОСОБА_1 вважає, що не надання відповідачем запитуваної інформацію (документів), є протиправною, такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує її право на отримання інформації з огляду на що, вона звернулась до суд з даною позовною заявою
Ухвалою від 04.05.2020 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
08.05.2020 засобами системи «Електронний суд» до суду надійшла заява позивача на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 13.05.2020 відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 09.06.2020 без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
09.06.2020 від представника відповідача надійшла заява (вх.№26552), у якій відповідач просить адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії призначену на 09.06.2020 розглядати в письмовому провадженні, без їх участі. Виступають проти позовних вимог позивача та просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Правом надання відзиву на позов та доказів в обґрунтування такого відзиву відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
На підставі приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 04.04.2020 звернулась до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області з запитом про надання публічної інформації про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідь на запит просила направити за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний запит позивачка направила відповідачу засобами поштового зв'язку, на підтвердження чого суду надано копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» (а.с.6).
Відповідно до інформації із сайту Укрпошти згідно посилання https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html за результатами відстеження відправлення за номером ШКІ, зазначений вище запит отримано Виконавчимо комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області - 07.04.2020 (а.с. 7), проте відповіді впродовж п'яти робочих днів з дня отримання вказаного запиту відповідачем не надано. Станом на 29.04.2020 минуло - 16 робочих днів (з 07.04.2020 по 29.04.2020).
Не отримавши відповідь на свій запит, вважаючи таку бездіяльність Мелітопольської міської ради Запорізької області протиправною, позивачка звернулась із даним позовом до суду.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статей 5, 7 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2939-VI).
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (ст. 13 Закону №2939-VI).
Частиною 1 ст. 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Порядок розгляду і надання відповіді на запит визначено у статті 20 №2939-VI. Зокрема, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону №2939-VI).
У ст. 22 Закону № 2939-VI наведений вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.
Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка звернулась до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області із запитом на отримання публічної інформації, у якому посилаючись на Закон №2939-VI просила надати їй повну та достовірну інформацію про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Інформація про наявність вільних земельних ділянок, що можуть бути надані у власність та використанні під забудову, на думку суду, відноситься до публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI.
Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади з питань земельних відносин (Держгеокадастр) та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
З огляду на зазначені норми передусім саме ці органи згідно з їхньою компетенцією зобов'язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні. Такий висновок викладений у пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».
Таким чином, інформацією про земельні ділянки державної та комунальної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд володіють до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів відповідні виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади, розпорядниками якої і після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів вони залишаються, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 369/5491/16-а.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відповідачем не надано відповіді на запит позивачки та жодних доказів наявності підстав для відмови у наданні інформації на відповідний запит, що передбачений положеннями ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI, зокрема, що інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.
Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що запитувана ОСОБА_1 у запиті від 04.04.2020 інформація відноситься до публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI, розпорядником якої є Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання інформації на запит про доступ до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач, а тому для захисту прав і інтересів позивачки необхідно зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 інформацію на її запит від 04.04.2020 відповідно до вимог Закону №2939-VI.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач в силу приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, як особа з інвалідністю 2 групи, то питання про розподіл судових витрат не вирішувалось.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області (вул. Михайла Грушевського, буд. 5, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, ЄДРПОУ 25716722) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо недотримання встановленого законодавством п'ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 від 04.04.2020.
Зобов'язати Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області надати ОСОБА_1 повну, достовірну інформацію про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг встановленого строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).
Суддя Р.В. Кисіль