23 червня 2020 року Справа № 280/743/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізький області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2019 № 0002443305, №0002453305,-
03 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002443305 від 31.10.2019 Головного управління ДПС у Запорізькій області в сумі 34642,14 грн, у тому числі основного боргу - 22491,15 грн, штрафних санкцій - 11245,58 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002453305 від 31.10.2019 Головного управління ДПС у Запорізькій області в сумі 2811,39 грн, у тому числі основного боргу - 1874,26 грн, штрафних санкцій - 937,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Так, позивач вказує, що Акт позапланової перевірки від 28.10.2019 № 572/08-01-13-05/ отримано позивачем 08.11.2019 одночасно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0002443305 від 31.10.2019, № 0002453305 від 31.10.2019. При цьому Відповідачем порушений порядок оформлення результатів перевірок, передбачений ст. 86 Податковим Кодексом України та п/п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податковим Кодексом України (далі ПК України) в частині права позивача бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти перевірок, підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому ПК України. Також, контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про невідповідність товару, який придбавався та розвантажувався. Фактично висновок про невідповідність ґрунтується не на первинному документів, яким є залізнична накладна, а на внутрішньому документі перевізника «наряди на підрядні роботи». Щодо заниження військового збору, позивач зазначає, що наведений в акті занижений об'єкт оподаткування однаковий як для ПДФО, так і для військового збору. З наведений підстав просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 10 денний строк на усунення недоліків.
У термін встановлений ухвалою суду від 04.02.2020 позивачем подано заяву на усунення недоліків.
Ухвалою судді від 17.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 16.03.2020 о/об 12 год. 00 хв.
13.03.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №11797) поданий відзив на позовну заяву. Представник відповідача проти задоволення позову заперечує, та зазначає, що перевіркою здійснено порівняльний аналіз відповідності показників наданих до заперечень до акту перевірки. За результатами здійсненого порівняльного аналізу послуг на навантажування та розвантажування товару, який можливо ідентифікувати віднесені перевіркою до витрат підприємця, послуги на навантажування та розвантажування товару, який не можливо ідентифікувати не можуть бути віднесені до витрат підприємця. З наведених підстав просить суд у задоволені позову відмовити.
Ухвалою суду від 16.03.2020 відкладено розгляд справи на 10.04.2020 о 14 год. 10 хв.
07.04.2020 від позивача через канцелярію суду (вх. №16303) подана відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 10.04.2020 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 17.06.2020 до 14 год. 00 хв.
17.06.2020 від позивача через канцелярію суду (вх. №28223) подана заява про розгляд справи без участі позивача у порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог наполягає.
17.06.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №28211) подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Проти задоволення позовних вимог заперечує.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Головним управління ДПС у Запорізький області була проведена планова виїзна перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатами перевірки складено Акт від 09.07.2019 № 572/08-01-13-05/НОМЕР_1.
Позивачем 06.08.2019 були подані заперечення, за результатами розгляду яких була призначена документальна позапланова виїзна перевірка з метою з'ясування питань, що викладені у запереченнях, та складено Акт від 28.10.2019 № 76/08-01-33-05/НОМЕР_1.
Актом від 28.10.2019 встановлено:
- заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 26 698,54 грн, у тому числі за 2017 р. - 13 257,56 грн, за 2018 р. - 13 440,98 грн;
- заниження позивачем військового збору на суму 2 224,9 грн, у тому числі за 2017 р. - 1 104,8 грн, за 2018 р. - 1 120,1 грн;
- заниження позивачем податку на додану вартість за 2017-2018 роки в сумі 93 857,0 грн.
В Акті від 28.10.2019 контролюючий орган зазначає про заниження позивачем об'єкта оподаткування ПДФО на суму витрат розвантажувальних робіт, які неможливо ідентифікувати та віднести до відповідного товару, що був у подальшому реалізований на загальну суму 128 304,22 грн, у тому числі за 2017 р. - 64 598,97 грн та за 2018 р. - 63 705,25 грн. Порушення податкового законодавства є результатом не надання до перевірки документів, які б підтверджували, який саме товар розвантажувався та завантажувався у відповідній кількості та періодах. Порівняльний аналіз наданих та відсутніх документів наведено в таблиці на стор. 17 - 34 Акту від 28.10.2019. В окремих випадках така неможливість пов'язана з ненаданням накладної на перевезення залізничним транспортом, в інших є невідповідність за первинними документами товару, який придбавався та розвантажувався.
31.10.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002443305 від 31.10.2019, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) в сумі 40 047,81 грн, у тому числі основного платежу - 26 698,54 грн та штрафних санкцій - 13 349,27 грн; податкове повідомлення-рішення № 0002453305 від 31.10.2019, яким донараховано грошове зобов'язання з військового збору в сумі 3 337,55 грн, у тому числі основного платежу - 2 224,90 грн та штрафних санкцій - 1 112,45 грн; податкове повідомлення-рішення № 0002463305 від 31.10.2019, яким донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140 785,50 грн, у тому числі основного платежу - 93 857,0 грн та штрафних санкцій - 46 928,5 грн.
Акт перевірки від 29.10.19 отримано позивачем 08.11.2019, а спірні податкові повідомлення-рішення - 07.11.2019, що підтверджує відповідач в відзиві на позовну заяву.
Позивачем 15.11.2019 була подана адміністративна скарга до ДПС України.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 15.01.2020 № 1814/6/99-00-08-05-04-06 скарга задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002463305 від 31.10.2019, решта податкових повідомлень - рішень залишена без змін, а скарга в цієї частині без задоволення.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Позивачем в судовому порядку оскаржуються податкові повідомлення - рішення частково:
№0002443305 від 31.10.2019 в сумі 34 642,14 грн, у тому числі основного боргу - 22 491,15 грн, штрафних санкцій - 11 245,58 грн;
№ 0002453305 від 31.10.2019 в сумі 2811,39 грн, у тому числі основного боргу - 1 874,26 грн, штрафних санкцій - 937,13 грн.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Тобто первинні документи є матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, у тому числі позапланових.
Податковий орган згідно з п/п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України має право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПК України).
Платник податків у відповідності до п/п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення перевірок та оформлення їх результатів наведено в ст. 86 ПК України. Так за приписами п. 86.3 ПК України: Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Вимоги до оформлення результатів перевірок викладені в Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 26.10.2015 за № 1300/27745 (далі Порядок № 727).
Зокрема п/п. 2) п. 4 розділу ІІІ Порядку № 727 передбачено, що:
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акту відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Як встановлено матеріалами адміністративної справи, Акт від 28.10.2019 № 76/08-01-33-05/НОМЕР_1 не містить інформації про відмову позивача надати первинні документи на підтвердження відображених в податковому обліку витрат та пояснень стосовно порушень встановлених перевіркою.
При цьому, в акті перевірки, є вказівка на те, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта підприємництва, який перевіряється, керівником органу ДПС можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки. Також у разі незгоди платника податку з висновками акту перевірки він може подати заперечення протягом п'яти робочих днів, з дня наступного за днем отримання акту перевірки.
Матеріали справи свідчать про те, що Акт від 28.10.2019 отримано позивачем 08.11.2019, а податкові повідомлення-рішення № 0002443305 від 31.10.2019 та № 0002453305 від 31.10.2019 - 07.11.2019.
Таким чином позивач був позбавлений права, передбаченого п/п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України надати зауважень, у тому числі первинні документи щодо змісту складеного Акту від 28.10.2019 до винесення спірних податкових повідомлень-рішень.
Надані до позовної заяви докази здійснення перевізником послуг з розвантаження повністю ідентифікуються та підтверджуються видатковими накладними постачальників, залізничними накладними та нарядами на підрядні роботи, окрім по акту № 109 від 05.01.2017 на суму 2471,58 грн та № 1562 від 27.07.2017 на суму 881,82 грн.
Ці документи повністю спростовують висновок Акту від 28.10.2019 про не підтвердження товару, який розвантажувався та завантажувався у відповідній кількості та періодах.
Відповідач в відзиві на позовну заяву обмежується лише вказівкою про те, що первинні документи не були надані в ході перевірки, при цьому не надає зауважень щодо змісту первинних документів наданих до позовної заяви та їх класифікації як витрат у податковому обліку.
Всього позивачем документально підтверджені витрати в сумі 124 950,82 грн, у тому числі за 2017 р. - 61 245,57 грн та за 2018 р. - 63 705,25 грн.
Позивачем не оскаржується висновок акту перевірки про виключення із складу витрат за 2017 р. вартості дизельного палива придбаного у 2016 р. але відсутнього станом на 01.01.2017, в сумі 9054,06 грн.
Таким чином суд дійшов до висновку про те, що відповідачем зайво нарахований ПДФО в сумі 22 491,15 грн, у тому числі за 2017 р. - 11 024,20 грн та за 2018 р. - 11 466,95 грн, за податковим повідомленням-рішенням №0002443305 від 31.10.2019.
Щодо заниження військового збору в сумі 1 924,56 грн, щодо якого прийняте податкове повідомлення - рішення № 0002453305 від 31.10.2019.
Питання адміністрування військового збору врегульовані в п. 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого:
16 1. Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу».
Статті 162, 163, 168, 171 ПК України регулюють питання справляння податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином військовий збір визначається виходячи з бази оподаткування ПДФО.
Актом перевірки встановлено заниження чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності, який є об'єктом оподаткування військовим збором на загальну суму 148 325,11 грн. Всього за актом перевірки сума заниженого військового збору склала 2 224,9 грн, у тому числі за 2017 р. - 1 104,8 грн, за 2018 р. - 1 120,1 грн.
Позивачем оскаржується сума військового збору 1 874,26 грн на визначений за результатами перевірки об'єкт оподаткування в сумі 124 950,82 грн та штрафу 937,13 грн.
Наведений в Акті від 28.10.2019 занижений об'єкт оподаткування однаковий як для ПДФО, так і військового збору.
Тому позиція суду щодо правомірності визначення об'єкта оподаткування та нарахування військового збору ідентична тій, що наведена для ПДФО.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не довели правомірності винесення оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1681,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.01.2020 № 1434, №1435.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002443305 від 31.10.2019, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області в частині суми 34 642,14 грн, у тому числі основного боргу - 22 491,15 грн, штрафних санкцій - 11 245,58 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002453305 від 31.10.2019 Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині суми 2 811,39 грн, у тому числі основного боргу - 1 874,26 грн, штрафних санкцій - 937,13 грн.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг установленого судом строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 23.06.2020.
Суддя Р.В. Сацький