з питань сплати судового збору
22 червня 2020 року Справа № 280/4019/20
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменко Дениса Олеговича (04073, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.172, офіс 65)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНАНС ІННОВАЦІЯ" (03124, м.Київ, бул.Вацлава Гавела, буд.4, офіс 520; код ЄДРПОУ 41146462)
про визнання протиправною та скасування постанови,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменко Дениса Олеговича (далі-відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Єфіменко Дениса Олеговича про відкриття виконавчого провадження ВП №62285505 від 09.06.2020.
Позивачем до позову додано заяву про звільнення від сплату судового збору. В обгрунтування заяви зазначено: "... Мій майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати внаслідок того, що я отримую допомогу по безробіттю в розмірі 2882,09 грн., на моєму утриманні знаходиться неповнолітня дитина. Розлучена з 2014 року. ...".
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. (ч.1 ст.133 КАС України).
Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір”).
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
З адміністративного позову, додатків до нього, суд вважає за можливе задовольнити вказану заяву та звільнити позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.132-133, 241, 243 КАС України, суддя -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору по справі.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Прасов