про залишення позовної заяви без руху
25 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/9217/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсій за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 у справі № 284/1000/14-а за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 18.07.2019.
До позову додано клопотання про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку.
Перевіряючи, після одержання позову, чи відповідає він вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом, судом ураховано наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, надалі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зауважує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено тим, що відповідачем під час виплати (зарахування на картковий рахунок позивача) пенсії за період з 21.01.2014 по 30.06.2014, на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 у справі № 284/1000/14-а, не було нараховано та виплачено компенсацію втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії. У відповідь на її звернення щодо виплати такої компенсації, відповідач листом повідомив про виконання судового рішення в справі № 284/1000/14-а в порядку черговості. Вказаний лист позивач розцінила як відмову у вчиненні дій щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів (частини пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії. При цьому в позові позивач зазначає, що грошові кошти зараховані на її рахунок 18.07.2019.
Суд зауважує, що питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року N 159.
У статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III закріплено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Згідно із ст. 7 вказаного Закону, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Тобто, пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості по пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації з метою захисту якого він може звернутися до суду. При цьому реалізації особою права звернення до суду за захистом порушеного права щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії можлива у шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Як було зазначено вище, грошові кошти, без врахування компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії), на картковий рахунок позивача зараховані 18.07.2019, тобто про порушене право позивачу стало відомо саме 18.07.2019.
Даний позов ОСОБА_1 направлено на поштову адресу суду 16.06.2020, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України.
У частині шостій статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
Як було зазначено вище, позивачем разом із позовом подано клопотання про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку. У вказаному клопотанні позивач указує, що про порушення свого права відповідачем, а саме, що кошти не були нараховані, виплачені та не будуть виплачені, вона дізналась лише після отримання відмови від відповідача на своє звернення щодо прохання провести розрахунок та виплатити компенсацію втрати частини доходів (пенсії), у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії згідно із судовим рішенням. Позивач вважає, що дані обставини не залежали від її волевиявлення, чим об'єктивно перешкодили їй, починаючи з дня отримання коштів, звернутися до суду з адміністративним позовом у строки. Також позивач, посилаючись на частину другу статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, указує, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Поряд з цим, позивач вказує на необхідність застосування правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24.04.2018 в справі № 646/6250/17, - "... у разі порушення органом ПФУ законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.".
Разом з цим, позивач звернула увагу суду на той факт, що однією з причин пропуску нею строку на звернення до суду було запровадження в Житомирській області карантинних заходів спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Зважаючи на викладене, позивач просила визнати причини пропуску нею процесуального строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк.
Надаючи оцінку аргументам позивача, наведеним у заяві від 16.06.2020, суд зауважує, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У свою чергу юридична необізнаність позивача не може бути поважною причиною для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Також суд звертає увагу на те, що позивач не була позбавлена можливості звернутися до Пенсійного фонду щодо надання розрахунку доплати пенсії відповідно постанови Народицького районного суду Житомирської області від 05.09.2014 у справі № 284/1000/14-а за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 та проведення розрахунку і виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно вказаного судового рішення за період з 21.01.2014 по 30.06.2014 по день фактичної виплати, а саме по 18.07.2019, у будь - який час після зарахування перерахованої пенсії на її картковий рахунок. Факт звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі вказаної постанови Народицького районного суду Житомирської області, у лютому 2020 року не змінює моменту, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Стосовно посилань позивача у заяві від 16.06.2020 на частину другу статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, то суд ураховує, що частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отож, приписами вказаної статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (зі змінами та доповненнями) визначено строк, за яким може бути виплачено пенсію.
Поряд з наведеним суд відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, оскільки предметом спору в справі № 646/6250/17 була перевірка правомірності дій відповідача щодо припинення виплати позивачу призначеної пенсії. У свою чергу предметом спору за даним позовом є протиправні, на думку позивача, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Стосовно посилань на запровадження карантинних заходів спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), то суд наголошує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин на всій території України установлено з 12 березня 2020 р.. Натомість шестимісячний строк звернення позивача до суду з даним позовом закінчився 18 січня 2020 р., тобто до запровадження карантину на території України.
За наведених обставин, суд вважає, що викладені позивачем у клопотанні про визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст. 169 вищезгаданого Кодексу).
З огляду на викладене, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням у ній інших підстав для поновлення строку ніж у клопотанні від 16.06.2020 разом із доказами поважності таких причин.
Під час встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви судом ураховано, що п. 3 розд. VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не менше п'яти днів з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк і спосіб, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Є.Ю. Романченко