24 червня 2020 року м. Житомир справа № 240/6388/20
категорія 102010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності, зобов'язання розглянути звернення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності, зобов'язання розглянути звернення адресовано Президенту України від 05.03.2020року щодо порушення вимог Кримінально процесуального кодексу України під час розслідування кримінальних проваджень відносно ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що вказане звернення за належністю було передано для розгляду до Відповідача. Вважає, що Відповідачем на таке його звернення жодної відповіді надано не було, незважаючи на наявність електронної адреси, що призвело до порушення його права на розгляд звернення та отримання відповіді за результатами розгляду.
Ухвалою суду від 04.05.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Офісу Генерального прокурора, Відповідача по даній справі, 17.06.2020року направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує і зазначає, що вказане звернення Позивача дійсно надійшло з Офісу Президента України 23.03.2020року. На думку Відповідача, у зверненні Позивача порушувалися питання стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, процесуальне керівництво за якими здійснюється Коростишівською місцевою прокуратурою Житомирської області, а тому таке звернення 01.04.2020року було направлено для розгляду за належністю до прокуратури Житомирської області, про що Позивачу 01.04.2020року листом за вих.№0911/3-р-20 була надана відповідь.
Крім того, на думку представника Відповідача, звернення Позивача за своєю суттю є скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора та підлягає розгляду в порядку кримінального процесуального законодавства, а тому провадження в даній адміністративній справі підлягає закриттю.
23.06.2020року на адресу суду надійшла відповідь Позивача на відзив Відповідача на позов. У відповіді Позивач зазначає, що в розумінні вимог КПК України не є стороною кримінального провадження, а тому його звернення підлягає розгляду відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян". На думку Позивача, із листа Відповідача від 01.04.2020року за вих.№0911/3-р-20 незрозуміло яке звернення направлялося за належністю до прокуратури Житомирської області і таке рішення прийнято з порушенням 5-деннного строку.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Вказані спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо права громадян вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів та порядку їх розгляду регулюються правовими нормами Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року N393/96-ВР (надалі - Закон N393/96-ВР), що були чинні на день виникнення спору.
За змістом статті 1 зазначеного Закону N393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За правилами частин першої, третьої статті 7 вказаного Закону звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Судом встановлено, що Позивач 05.03.2020року направив до Офісу Президента України звернення, в якому вказував на бездіяльність Генерального прокурора України щодо перегляду незаконного письмового повідомлення про підозру, врученого Коростишівському міському голові, та просив забезпечити дотримання норм Конституції України, прав і свобод людини і громадянина Офісом Генерального прокурора та Генеральним прокурором (а.с.6-10).
Безспірно, правовими нормами статті 303 КПК України визначено порядок оскарження дій чи бездіяльності слідчого або прокурора у разі нездійснення ними процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк, виключний перелік питань, які вирішуються судом кримінальної юрисдикції під час такого оскарження, та визначено виключний суб'єктний склад осіб, які мають право на таке оскарження.
Проте нормами вказаної статті КПК України Позивач не відноситься до суб'єктного складу осіб, які мають можливість оскарження певної, на їх думку, бездіяльності Генерального прокурора України та інших питань, наведених у зверненні від 05.03.2020року, до суду кримінальної юрисдикції.
Більш того, в п.5 розділу "II. Межі дії" Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 20 грудня 2017 року N 357 (надалі - Інструкція N 357) прямо зазначено, що звернення осіб з питань досудового розслідування, які не є учасниками кримінального провадження, розглядаються в порядку та строки, передбачені законодавством про звернення громадян.
Беручи до уваги наведені правові норми в контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які ставить перед судом в позовній заяві Позивач, суд робить висновок, що вказані вимоги в розумінні статті 3 Закону N 393/96-ВР підпадають під дію цього Закону та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2020 р. у справі N 1740/2278/18 (провадження N 11-829апп19) у постанові від 30 січня 2020 р. у справі N 818/2084/17 (провадження N 11-692апп19) та у постанові від 20 березня 2019 року у справі N 818/16/18 (провадження N 11-1457апп18).
В зв'язку з цим суд вважає безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню клопотання представника Відповідача, наведене у відзиві, щодо закриття провадження у справі.
Судом встановлено та визнається сторонами, що вказане звернення Позивача від 05.03.2020року було направлено за належністю до Офісу Генерального прокурора України, про що листом від 19.03.2020року повідомлено Позивача (а.с.11).
Як зазначено у відзиві, вказане звернення Позивача до Офісу Генерального прокурора України надійшло 23.03.2020року та було зареєстроване за №58699-20, а листом від 01.04.2020року за №09/1/3-р-20 направлено для розгляду за належністю до прокуратури Житомирської області, про що одночасно було повідомлено Позивача.
Такі доводи Відповідача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
По-перше, відповідно до положень ч.1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Всупереч вказаним вимогам Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів надходження саме 23.03.2020року звернення Позивача до Офісу Генерального прокурора України.
По-друге, суд вважає безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві, щодо направлення 02.04.2020року Позивачу листа від 01.04.2020року за №09/1/3-р-20 про спрямування його звернення для розгляду за належністю до прокуратури Житомирської області.
Так, згідно дослідженого судом списку згрупованих простих відправлень Відповідача за 02.04.2020року вбачається, що за порядковим номером 68 на адресу Громадської організації "Проти придурків та ідіотів", а не Позивача, дійсно направлялося відправлення за №09/1/3-31073Вих-20 (а.с.57).
Разом з тим, всупереч вимогам розділу "8. Порядок реєстрації, опрацювання та надсилання вихідної кореспонденції" Тимчасової Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 12 лютого 2019 року N 27, лист від 01.04.2020року за №09/1/3-р-20 не містить посилання на дату документа, на який надається відповідь, а список згрупованих простих відправлень не містить поштової адреси, на яку здійснюється відправка.
Більш того, за змістом п.8.1 вказаної Тимчасової Інструкції вихідні документи прокуратури у випадках, визначених Законами України "Про звернення громадян", надсилаються адресатам засобами електронного зв'язку. Вказане звернення Позивача від 05.03.2020року містить відомості щодо його електронної адреси, але результати розгляду звернення Позивачу не були надіслані засобами електронного зв'язку.
В силу вимог статті 18 зазначеного Закону N 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Зазначене свідчить, що при розгляді Відповідачем звернення Позивача від 05.03.2020року допущено порушення права Позивача на належний розгляд такого звернення та на одержання відповіді про результати такого розгляду.
Крім того, суд зазначає, що частиною третьою статті 7 Закону N 393/96-ВР передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Частиною четвертою цієї ж статті забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Одночасно суд враховує, що приписами п.21 розділу "III. Розгляд звернень громадян, депутатських звернень і запитів" Інструкції N 357 прямо передбачено, що звернення громадян, за результатами розгляду яких не приймалися рішення керівниками регіональних (місцевих) прокуратур і у яких не оскаржуються дії чи рішення працівників Генеральної прокуратури України (регіональної прокуратури), відповідальні підрозділи у термін не більше п'яти днів надсилають до регіональної (місцевої) прокуратури, якщо вирішення порушених у них питань належить до компетенції цієї прокуратури
Як зазначено в зверненні Позивача від 05.03.2020року, таке звернення зумовлено, на думку заявника, певними незаконними діями та рішеннями саме працівників регіональної прокуратури (Прокуратури Житомирської області). В зв'язку з цим рішення, викладене в листі від 01.04.2020року, про направлення такого звернення Позивача для розгляду до регіональної прокуратури (Прокуратури Житомирської області) не узгоджується із вимогами ч.4 ст.7 Закону N 393/96-ВР та п.21 розділу "III. Розгляд звернень громадян, депутатських звернень і запитів" Інструкції N 357.
Таким чином, судом встановлено, що Відповідачем не розглянуто у відповідності до вимог Закону N 393/96-ВР звернення ОСОБА_1 від 05.03.2020року, адресоване Президенту України. Такі дії Відповідача свідчать про певну бездіяльність та про наявність у спірних правовідносинах порушень прав Позивача.
Вказане порушене право Позивача на розгляд звернення та отримання відповіді про результати розгляду підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання Офіс Генерального прокурора розглянути у відповідності до вимог Закону N 393/96-ВР звернення ОСОБА_1 від 05.03.2020року та надати відповідь за результатами розгляду.
Правомірність розгляду інформаційного запиту Позивача від 26.02.2020року, на який зроблена посилка у відзиві Відповідача, Позивачем не оскаржується, а тому відповідно до вимог ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду в межах даної адміністративної справи.
Судові витрати в даній адміністративній справі відсутні.
Керуючись статтями 2,77,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов задовольнити, визнати протиправну бездіяльність Офісу Генерального прокурора при розгляді звернення ОСОБА_1 від 05.03.2020 р.
Зобов'язати Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011 код ЄДРПОУ 00034051) розглянути у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" звернення ОСОБА_1 від 05.03.2020року ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та надати заявнику відповідь за результатами такого розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк