Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 червня 2020 р. Справа№200/1827/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідача Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Донецької області
про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішення, зобов'язання
вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання протиправними дій щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу";
- скасування рішення № 6 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності від 31.01.2020 року № 2741/03;
- визнання протиправною бездіяльністі щодо ненадання довідки "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби" за формою встановленої Пенсійним фондом України для призначення пенсії в середніх розмірах за відповідною (прирівняною) посадою (4 група оплати праці), на якій фактично працює державний службовець 4 групи оплати праці за грудень 2019 року;
- зобов'язання призначити та здійснити нарахування та виплату з 16.01.2020 року пенсію по інвалідності відповідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначивши посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років врахувати в розмірах на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а саме-посади першого заступника начальника управління, згідно абзацу 2 пункту 4 "Порядок призначення пенсій деяких категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, згідно довідки 1144/05 від 14.01.2020 року; розмір виплат, що включається в заробіток для обчислення пенсії (надбавки за інтенсивність праці, премії, грошова допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інше), що передує зверненню за призначенням пенсії, а саме за грудень 2019 року, тобто виплати (надбавка за інтенсивність праці, премія місячна), врахувати у розмірах, що вказані в пункті 2 довідки (листа) Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1140/09 від 14.01.2020 року; визначити розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, а саме матеріальна допомога та грошова допомога на оздоровлення (виплати, які нараховують за період, що перевищує календарний місяць), враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (1/12 відповідних виплат за 2019 рік) за відповідною (прирівняною) посадою 4 групи оплати праці, а саме працюючого державного службовця, керівника самостійного управління (начальника Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, голови комісії з припинення діяльності), тобто в розмірі 1/12 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення;
- зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності позивачу, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вказує на те, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу роботи, така особа має право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" за умови у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що рішення про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності позивачу прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вказує на те, що станом на 01.05.2016 року позивач мав стаж державного службовця 14 років 07 місяців 06 днів та працював на державній службі, тому не має права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", оскільки на час звернення з заявою не досяг встановленого законодавством віку - 62 роки.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд справи за його участю не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 перебуває на обліку у Слов'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії по інвалідності 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 , довідкою до акту огляду МСЕК про встановлення інвалідності 2 групи від 14.02.2012 року серії 10 ААБ № 278555 (а.с. 21-25).
16.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про переведення з пенсії по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та призначення пенсії по інвалідності відповідно до п.10, п.12 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 р. № 889-УІИ, ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-Х1І ( в редакції від 30.12.2011 року, чинній на 14 лютого 2012 р., дату виникнення права на призначення пенсії, дату встановлення інвалідності II групи при наявності стажу державної служби не менш як 10 років) у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування без обмеження розміру пенсії (а.с.34-36).
Рішенням від 24.01.2020 року № 6 Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності, у зв'язку з тим, що станом на день звернення до управління з заявою не досяг пенсійного віку (а.с. 38-40).
Як встановлено судом, стаж державної служби підтверджується:
- трудовою книжкою НОМЕР_4 ;
- довідкою Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перебування на державній службі від 14.01.2020 року № 1138/09;
- довідкою Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перебування на державній службі від 07.02.2020 року № 3676/09;
- довідкою Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про перебування на державній службі від 14.01.2020 року № 1139/09 (а.с.28-33).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Суд вважає протиправними дії відповідача щодо щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу».
Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 9 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Відповідно до ч. 10 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі .
Згідно ч. 12 ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2020 у зразковій справі № 822/524/18, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спросотаване відповідачем, трудовий стаж позивача на державній службі станом на 14.02.2012 року становить 10 роки 04 місяці 21 день, він є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 14.02.2012 серія 10 ААБ № 278555.
Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби не менш як 10 років, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, тому наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-XII.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлена протиправність дій відповідача щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця позивачу, суд вважає позовні вимоги в частині скасування рішення № 6 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності від 31.01.2020 року № 2741/03 такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання призначити та здійснити нарахування та виплату з 16.01.2020 року пенсію по інвалідності відповідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначивши посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років врахувати в розмірах на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а саме-посади першого заступника начальника управління, згідно абзацу 2 пункту 4 "Порядок призначення пенсій деяких категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, згідно довідки 1144/05 від 14.01.2020 року; розмір виплат, що включається в заробіток для обчислення пенсії (надбавки за інтенсивність праці, премії, грошова допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інше), що передує зверненню за призначенням пенсії, а саме за грудень 2019 року, тобто виплати (надбавка за інтенсивність праці, премія місячна), врахувати у розмірах, що вказані в пункті 2 довідки (листа) Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1140/09 від 14.01.2020 року; визначити розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, а саме матеріальна допомога та грошова допомога на оздоровлення (виплати, які нараховують за період, що перевищує календарний місяць), враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (1/12 відповідних виплат за 2019 рік) за відповідною (прирівняною) посадою 4 групи оплати праці, а саме працюючого державного службовця, керівника самостійного управління (начальника Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, голови комісії з припинення діяльності), тобто в розмірі 1/12 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, суд враховує наступне.
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Наведене повністю відповідає змісту ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 4 якої визначене, що у випадку, визначеному п. 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Тобто, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.
У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.
Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Аналізуючи даний адміністративний спір суд наголошує, що суб'єкт владних повноважень у спірних взаємовідносинах здійснив реалізацію дискреційних повноважень шляхом відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при розгляді заяви діяв поза межою наданих повноважень та реалізації дискреційних функцій, відповідно позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльністі щодо ненадання довідки "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби" за формою встановленої Пенсійним фондом України для призначення пенсії в середніх розмірах за відповідною (прирівняною) посадою (4 група оплати праці), на якій фактично працює державний службовець 4 групи оплати праці за грудень 2019 року, суд враховує наступне.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 21.02.2020 року листом Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4638/09 позивач повідомлений, що станом на 21.02.2020 штатний розпис управління на 2020 рік знаходиться на затверджені в Пенсійному фонді України, надати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця по посаді першого заступника начальника управління на 16.01.2020 року не має можливості, довідка буде надана у триденний термін, після надходження затвердженого штатного розпису управління на 2020 рік.
Згідно п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18 січня 2017 року № 15 затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням груп оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 в редакції постанови КМУ від 15.01.2020 року № 16 визначена Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році Відповідно до зазначеної Схеми, посада керівника самостійного управління (голова комісії з припинення діяльності) відноситься до категорії Б, підкатегорії Б1, як і посада першого заступника начальника управління (згідно до п. 6 Приміток Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році). На протязі 2017-2019 років начальник самостійного управління, перший заступник начальника управління відносились до 4 групи оплати праці (згідно до п. 4 Приміток Схеми посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням груп оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році).
Головою правління Пенсійного фонду затверджений штатний розпис на 2020 рік Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду.
Як встановлено судом, відповідачем не надані відповідні довідки позивачу, тому позовні вимоги у ціій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII державним службовцям у разі їх виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Така виплата здійснюється при дотриманні трьох обов'язкових умов, а саме: необхідного стажу державної служби, факту звільнення з роботи з посади державного службовця та факту призначення пенсії державного службовця.
Поняття «вихід на пенсію» означає звільнення у зв'язку з призначенням пенсії.
Тобто, позивач вийшов на пенсію з посади держслужбовця, тому позовні вимоги в цій частині, також, підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності прийняття рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України», Про державну службу», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 37803258, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про:
- визнання протиправними дій щодо відмови в переведенні з пенсії по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу";
- скасування рішення № 6 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності від 31.01.2020 року № 2741/03;
- визнання протиправною бездіяльністі щодо ненадання довідки "Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби" за формою встановленої Пенсійним фондом України для призначення пенсії в середніх розмірах за відповідною (прирівняною) посадою (4 група оплати праці), на якій фактично працює державний службовець 4 групи оплати праці за грудень 2019 року;
- зобов'язання призначити та здійснити нарахування та виплату з 16.01.2020 року пенсію по інвалідності відповідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначивши посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років врахувати в розмірах на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а саме-посади першого заступника начальника управління, згідно абзацу 2 пункту 4 "Порядок призначення пенсій деяких категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, згідно довідки 1144/05 від 14.01.2020 року; розмір виплат, що включається в заробіток для обчислення пенсії (надбавки за інтенсивність праці, премії, грошова допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інше), що передує зверненню за призначенням пенсії, а саме за грудень 2019 року, тобто виплати (надбавка за інтенсивність праці, премія місячна), врахувати у розмірах, що вказані в пункті 2 довідки (листа) Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1140/09 від 14.01.2020 року; визначити розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, а саме матеріальна допомога та грошова допомога на оздоровлення (виплати, які нараховують за період, що перевищує календарний місяць), враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (1/12 відповідних виплат за 2019 рік) за відповідною (прирівняною) посадою 4 групи оплати праці, а саме працюючого державного службовця, керівника самостійного управління (начальника Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, голови комісії з припинення діяльності), тобто в розмірі 1/12 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення;
- зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".
Рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24.01.2020 року № 6 про про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця по інвалідності ОСОБА_1 - скасувати.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити та здійснити нарахування та виплату з 16.01.2020 року пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначивши посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років врахувати в розмірах на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби, а саме-посади першого заступника начальника управління, згідно абзацу 2 пункту 4 "Порядок призначення пенсій деяких категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622, згідно довідки 1144/05 від 14.01.2020 року; розмір виплат, що включається в заробіток для обчислення пенсії (надбавки за інтенсивність праці, премії, грошова допомога на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати, матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, інше), що передує зверненню за призначенням пенсії, а саме за грудень 2019 року, тобто виплати (надбавка за інтенсивність праці, премія місячна), врахувати у розмірах, що вказані в пункті 2 довідки (листа) Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1140/09 від 14.01.2020 року; визначити розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровлення, а саме матеріальна допомога та грошова допомога на оздоровлення (виплати, які нараховують за період, що перевищує календарний місяць), враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді (1/12 відповідних виплат за 2019 рік) за відповідною (прирівняною) посадою 4 групи оплати праці, а саме працюючого державного службовця, керівника самостійного управління (начальника Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, голови комісії з припинення діяльності), тобто в розмірі 1/12 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення.
Визнати протиправною бездіяльність Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо ненадання ОСОБА_1 довідки "Довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби" за формою встановленої Пенсійним фондом України для призначення пенсії в середніх розмірах за відповідною (прирівняною) посадою (4 група оплати праці), на якій фактично працює державний службовець 4 групи оплати праці за грудень 2019 року.
Зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 10 посадових окладів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Т.В. Давиденко