Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 червня 2020 р. Справа№200/1923/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., за участю: секретаря судового засідання Гаврик М.М.,
від представників сторін:
позивача не з'явився;
відповідача Яковлєва А.С., за витягом
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, код ЄДРПОУ 34032208)
до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, код ЄДРПОУ 34032208) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0003124908 від 23 вересня 2019 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 48957,98 гривень.
Ухвалою суду від 21 лютого 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
09 квітня 2020 року судом вирішено розгляд справи № 200/1923/20-а здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 28 квітня 2020 року, яке відкладено на 26 травня 2020 року.
Ухвалою суду від 26 травня 2020 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 червня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення вимог законодавства податковий орган, поза межами встановлених Податковим кодексом України строків (1095 днів) - 28 серпня 2019 року провів перевірку підприємства за результатами такої перевірки 23 вересня 2019 року застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень. Вважає, що згідно положень статті 102 Податкового кодексу України відповідач не мав законних підстав для проведення камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов'язань за межами 1095 днів, з моменту граничного строку виконання зобов'язання зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за декларацією за 2 квартал 2015 року. За таких обставин, позивач вважає спірне податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду відзив та зазначив, що позивач набув статусу суб'єкта відповідальності, передбаченого статтею 126 Податкового кодексу України саме з моменту виконання зобов'язання, тобто з моменту сплати податкових зобов'язань. Вважає, що дане порушення є триваючим, а тому склад порушення є закінченим саме в момент несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання, отже строки давності, визначені статтею 102 ПК України, відповідачем дотримано.
Враховуючи наведене вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, в обґрунтування чого надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові та інших заявам по суті справи.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд установив наступне.
Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” зареєстровано в якості юридичної особи 10 квітня 2006 року № 1 255 123 0000 000094, включено до ЄДРПОУ за № 34032208, та перебуває на обліку як платник податків у Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с.44-47).
Як установлено судом та не є спірним, що 10 серпня 2015 року за № 9167369703 позивачем на адресу податкового органу направлено податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року з граничним строком сплати узгоджених податкових зобов'язань 19 серпня 2015 року.
З матеріалів справи вбачається, що зазначені податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року з граничним строком сплати 19 серпня 2015 року позивачем фактично сплачені 16 серпня 2019 року, 19 серпня 2019 року та 21 серпня 2019 року, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями (а.с. 17-20).
28 серпня 2019 року відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року Державного Підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (код ЄДРПОУ 34032208).
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 28 серпня 2019 року № 649/05-99-49-08/34032208 (а.с. 9-11).
Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідачем встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року чим порушено вимоги п. 57.1 статті 57 та п. 257.5 статті 257 Податкового кодексу України.
На підставі проведеної перевірки податковим органом 23 вересня 2019 року винесено спірне податкове повідомлення - рішення № 0003124908, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 відсотків за порушення строку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 48 957,98 гривень (а.с. 12).
Відповідно до розрахунку штрафної санкції сума штрафу застосована за затримку сплати зазначеного податкового зобов'язання у кількості 1458, 1461, 1463 та 1469 днів (а.с. 12, зв. бік).
Не погодившись з рішенням податкового органу, ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” звернулось до ДПС України зі скаргою від 30.09.2019р. № 1934 про скасування спірного податкового повідомлення - рішення (а.с. 13).
Рішенням ДПС України від 06.12.2019 року № 12138/6/99-00-08-05-05 скарга позивача була залишена без розгляду, а спірне рішення без змін. (а.с. 14, 15).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За приписами статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1).
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2).
Разом з цим, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Так, відповідно до норм статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За приписами статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.3 зазначеної статті, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Судом установлено, що предметом перевірки у спірних правовідносинах було питання своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року з граничним терміном сплати 19 серпня 2015 року.
При цьому податковим органом проведено саме камеральну перевірку з інших питань, отже, на дану камеральну перевірку “з інших питань”, розповсюджуються положення абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України і таку перевірку контролюючий орган мав право проводити у строк не пізніше 1095 днів, що мають бути відраховані саме від граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не строку фактичного виконання зобов'язання, як про це помилково зазначає відповідач.
Згідно з приписами статті 257 ПК України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 статті 257 ПК України).
Як установлено судом та не заперечується відповідачем, граничним строком виконання (сплати) позивачем грошових зобов'язань згідно податкового розрахунку від 10 серпня 2015 року за № 9167369703 з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2015 року є 19 серпня 2015 року.
Проте, камеральну перевірку відповідачем проведено лише 28.08.2019р., а спірне податкове повідомлення - рішення прийнято 23.09.2019р., тобто з порушенням строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.
Проведення відповідачем спірної перевірки поза межами строків, встановлених ПК України, тягне за собою скасування податкового повідомлення - рішення, що було прийнято за її наслідками. Крім цього, враховуючи дату прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення (23 вересня 2019 року), яким до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття “грошове зобов'язання”), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд доходить висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині сум штрафу прийнято податковим органом поза межами 1095 днів.
Суд звертає увагу відповідача на те, що норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов'язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, а не з фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках суми податкового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року у справі № К/9901/34710/18 № 820/3544/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем несвоєчасно, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України прийнято, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки даний позов задоволено, а позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (платіжне доручення № 5134 від 07.02.2020 року) суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судового збору у розмірі 2 102,00 грн. на користь позивача.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, код ЄДРПОУ 34032208) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної податкової служби у Донецькій області № 0003124908 від 23 вересня 2019 року про застосування штраф у розмірі 48 957,98 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (місцезнаходження: 85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. Магістральна, буд. 4, код ЄДРПОУ 34032208) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 червня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова