25 червня 2020 р.Справа №160/3026/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/3026/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування вимоги, -
17.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 13.08.2019 р. № Ф-4465-51 У в розмірі 9 603,66 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2020 р. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 22.07.2020 року.
24.06.2020 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить:
- забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 9 603,66 грн. № Ф-4465-51У виданій 13.08.2019 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, за якою Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відкрито 20.02.2020 р виконавче провадженням ВП № 61330082 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову, позивачем зазначено, що 22.06.2020 р. до ДЗ «ДМА»( вхід. № 1111), в якому вона працює юрисконсультом, надійшла постанова державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Філіпової А.В. про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4465-51 У виданої 13.08.2019 року на суму 9603, 66 грн. Відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року № Ф-4465-51 У, яка є предметом судового оскарження в цій справі, зумовлює вжиття органами державної виконавчої служби заходів примусового стягнення та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом №1404-VIII. Вказане, в свою чергу, може негативно вплинути на її майновий стан, оскільки передбачає стягнення не лише суми недоїмки на підставі вимоги, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також арешт майна боржника. Крім того, у разі вирішення спору на користь позивача, для повернення помилково стягнутої суми недоїмки та виконавчого збору доведеться вживати додаткових заходів, а також фінансових затрат на відновлення порушених прав як своїх, так і неповнолітніх дітей. За таких обставин, позивач вважає, що по справі наявні підстави для забезпечення позову, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України, у зв'язку з чим просить її задовольнити.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
За приписами п. 1 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви та подається, в такому випадку, до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на його підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 року № 509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Дослідивши доводи в обґрунтування заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів доданих ОСОБА_1 до заяви про забезпечення позову судом встановлено, що постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Філіпової А.В. 20.02.2020 року відкрито виконавче провадження № 61330082 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4465-51 У виданої 13.08.2019 року на суму 9603, 66 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову згідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, судом приймається до уваги і те, що ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оскаржуваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Тому, враховуючи завдання адміністративного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а також враховуючи необхідність ефективного захисту позивачем своїх прав та відсутність порушення будь-яких прав відповідача вжиттям такого заходу забезпечення позову, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви та вважає її такою, що підлягає задоволенню
При цьому суддя вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154,243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі № 160/3026/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, третя особа - Шевченківський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування вимоги - задовольнити.
Зупинити стягнення Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у виконавчому провадженні № 61330082 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу № Ф-4465-51У від 13.08.2019 року на суму 9 603,66 грн. щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Ухвала підлягає негайному, обов'язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна