13 травня 2020 року Справа № 160/12471/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -
11 грудня 2019 року Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати пункти 3, 6 та 4 резолютивної частини вимоги Східного офісу Державної аудиторської служби України щодо усунення виявлених порушень від 15.10.2019 року №04-08-15/7672.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Східним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої встановлено певні порушення та складено акт ревізії від 06.09.2019 року №08-20/11, внаслідок чого відповідачем прийнято вимогу щодо усунення виявлених порушень від 15.10.2019 №04-08-15/7672. Однак, позивач не погоджується з пунктами 3 та 6 вимоги і вказує, що проведення проміжних платежів за умовами договорів підряду було вчинено Східним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням відповідно до правильних розрахунків. Оплата матеріальних ресурсів без фактичного виконання будівельних робіт (не укладених у діло) погоджувались позивачем із Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», який здійснював технічний наглядом за будівництвом об'єктів, а тому наявність на майданчиках матеріалів, за які були здійснені оплати без укладення їх у діло, не може бути шкодою або збитками. З приводу пункту 4 вимоги позивач вказав, що не погоджується з вирахуваними Східним офісом Держаудитслужби сумами щодо завищення вартості робіт по здійсненню технічного нагляду з боку Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний проектний інститут», і складають 18 056,31 грн., а визнає суму 5220,83 грн. Також, позивач вважає, що, зазначивши у вимозі про необхідність усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку, відповідач не вказав, які саме конкретні заходи повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів. З огляду на викладене, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 17.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача.
24 грудня 2019 року позивачем до суду подано клопотання про прийняття позову до розгляду.
Ухвалою суду від 27.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03 лютого 2020 року о 11:00 год.
27 січня 2020 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що в ході проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 були виявлені порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на загальну суму 29 095 039,28 грн. внаслідок завищення обсягу та вартості виконаних підрядних ремонтно-будівельних робіт за рахунок коштів державного бюджету. У зв'язку із невідшкодуванням в ході ревізії встановлених фінансових порушень, на адресу позивача направлено обов'язкову до виконання вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень від 15.10.2019 №04-08-15/7672. Вказана вимога сформована та скерована саме підконтрольному об'єкту, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні». За таких обставин, підстави вважати пункти 3, 6 та 4 резолютивної частини оскаржуваної вимоги протиправними, відсутні.
У судовому засіданні 03.02.2020 оголошена перерва до 19.02.2020 на 11:00 год.
14 лютого 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому висловлена незгода із висновками та доводами відповідача.
Ухвалою суду від 19.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №160/12471/19 до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.
У судовому засіданні 19.02.2020 оголошена перерва до 04.03.2020 до 15:00 год.
04 березня 2020 року у судовому засіданні оголошена перерва до 25.03.2020 до 13:30 год.
На підставі клопотання представника позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», судове засідання було відкладено до 08.04.2020 до 11:00 год.
Ухвалою суду від 08.04.2020 провадження в адміністративній справі зупинено до 13.05.2020 та судове засідання призначено на 13 травня 2020 року о 16 год. 30 хв.
13 квітня 2020 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 13.05.2020 було поновлено провадження у справі.
08 травня 2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.
13 травня 2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, судом враховано, що на період вжитих Урядом України карантинних заходів судом забезпечено доступ учасників справи до суду, в тому числі і шляхом надіслання та приймання процесуальних документів, пов'язаних з розглядом справи, засобами електронного зв'язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.
В даному випадку, позивач подав відповідну позовну заяву, відповідь на відзив та додані до неї матеріали, а відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а відтак подані заяви по суті справи в межах розгляду даної справи. Тобто, учасники справи в рівній можливості використали своє право на висловлення своєї позиції перед судом. Явка сторін не визнавалась судом обов'язковою.
З огляду на викладені обставини, у суду наявні всі можливості для розгляду даної справи по суті без порушення прав жодного учасника справи, а в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Згідно зі статтею 193 КАС України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до п. 1.1.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на II квартал 2019 року на підставі направлення від 13.06.2019 №395 фахівцями Східного офісу Держаудитслужби проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, якою встановлено ряд порушень та недоліків, які зафіксовані в Акті ревізії від 06.09.2019 №08-20/11.
Акт ревізії підписано об'єктом контролю 11.09.2019 із запереченнями, висновки на які надано листом від 09.10.2019 №04-08-15/7608.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано лист Східного офісу Держаудитслужби від 15.10.2019 №04-08-15/7672 щодо усунення порушень законодавства, відповідно до якого відповідач вимагає, зокрема:
- пункт 3: забезпечити відшкодування державному бюджету, відповідно до норм статей 193, 199, 216-229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV та статей 22, 610-625, 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV, шкоду (збитки) заподіяні внаслідок оплати ТОВ «КБК«ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД», ТОВ «АЛЬПІНЕКС», ПП «ПРОЕКТ-АКТІВ», ТОВ «Спецтехресурс», ТОВ «КАПІТАЛ ІНВЕСТ СТРОЙ», 194 Понтонно-мостовий загін Державної спеціальної служби транспорту проміжних платежів за виконані роботи з капітального будівництва 28 казарм поліпшеного планування, які не введено в експлуатацію, у завищеному розмірі на загальну суму 7 067 487,83 грн.;
- пункт 4: забезпечити відшкодування державному бюджету, відповідно до норм статей 193, 199, 216-229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436- IV та статей 22, 610-625, 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435- IV, шкоду (збитки), заподіяні внаслідок прийняття від ДП «Центральний проектний інститут» МОУ, ТОВ «ТЕХБУДГАРАНТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Геопроектінвест», ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «КАТРАС» та оплати завищеної вартості виконаних робіт з технічного нагляду за будівництвом та капітальним ремонтом військових об'єктів на суму 28 594, 74 грн.;
- пункт 6: забезпечити відшкодування державному бюджету, відповідно до норм статей 193, 199, 216-229 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436- IV та статей 22, 610-625, 629 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435- IV, шкоду (збитки), заподіяні внаслідок прийняття від ПП «ПРОЕКТ-АКТІВ» та оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт з будівництва 8-ми казарм поліпшеного планування у м. Маріуполь та м. Бахмут Донецької області на загальну суму 14 158 692,58 грн.
Не погоджуючись з пунктами 3, 4 та 6 вимоги відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
За змістом пункту 1 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби 02.06.2016 року № 23, Східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до пунктів 7, 13 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання, визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок № 550).
У пункті 3 Порядку № 550 містяться наступні визначення:
- акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати; заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта;
- винні особи - це особи, які відповідно до покладених на них обов'язків та законодавства були відповідальні за фінансово-господарські операції, проведені з порушенням законодавства, та/або дії (бездіяльність) яких призвели до такого порушення;
- фінансово-господарська діяльність об'єкта контролю - сукупність рішень, дій та операцій, які об'єкт контролю приймає та здійснює в частині володіння, використання та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами.
За змістом пунктів 45, 46 Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Відповідно до пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення, зокрема: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави вважати, що Держаудитслужба та її територіальні органи уповноважені здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти підконтрольній установі обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства.
Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не підлягають примусовому стягненню шляхом пред'явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.
Таку правову позицію стосовно вирішення спорів означеної категорії неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 23 лютого 2016 року (справа №818/1857/14), а також Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 року (справа №820/339/17), від 28 березня 2019 року (справа №813/1745/17), від 18 березня 2020 року (справа №813/3831/17), від 20 березня 2020 року (справа №823/661/17).
У справі, що розглядається, Східному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню пред'явлено вимогу щодо усунення виявлених порушень законодавства, в якій відповідач вимагав від позивача забезпечити відшкодування державному бюджету шкоду (збитки).
Отже, за наслідками ревізії фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю відповідачем було установлено певні порушення, у зв'язку з чим він вимагав усунути виявлені порушення законодавства у встановленому законодавством порядку.
Однак, як вже зазначалось вище, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а тому, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.
Відповідач, в свою чергу, не пред'являв вимоги про стягнення з винних осіб збитків, а лише запропонував імовірний спосіб усунення порушень, що не є обов'язковою частиною вимоги. При цьому, дії відповідача щодо включення до оскаржуваної вимоги певних відомостей та фактів самі по собі не створюють та не припиняють права чи обов'язки підконтрольної установи, а лише фіксують певні обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Щодо доводів позивача про негзоду із наявністю збитків, а також з їх розміром, про що йдеться в оскаржуваній вимозі, суд зазначає, що наявність чи відсутність складу фінансових правопорушень, обґрунтованість і правомірність виявлених збитків, завданих місцевому бюджету, або ж безпосередньо об'єкту контролю, може бути предметом окремого позову органу державного фінансового контролю про їх стягнення.
Східне територіальне квартирно-експлуатаційного управління, з-поміж іншого, в обґрунтування позову посилалося на те, що оскаржувана вимога є неконкретизованою, а її зміст не дає можливості зрозуміти, які саме порушення чинного законодавства (фінансові порушення) допустив позивач у своїй діяльності, і яким чином їх необхідно усунути.
З цього приводу суд зазначає, що за змістом норм Закону № 2939-XII, Положення №43, законна вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб'єкту (об'єкту контролю, його посадових осіб), які є обов'язковими до виконання останнім.
Позивачем в свою чергу не доведено невідповідність спірної вимоги будь-якому із перелічених вище критеріїв, які ставляться до її форми та змісту, як і не вказано, в якій частині вимога контролюючого органу викликає незрозумілість щодо її виконання.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у рішенні від 11 грудня 2019 року у справі №160/641/19 (адміністративне провадження №К/9901/26553/19).
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).
За викладених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовної заяви Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління (49000, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 13; код ЄДРПОУ 26614946) до Східного офісу Держаудитслужби (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2; код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47,79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева