24 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/5755/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (УДАБІ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1 від 06.03.2020, винесеної головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Ніколайчуком Сергієм Васильовичем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем безпідставно та без урахування всіх обставин справи.
Зокрема вказує, що 06.03.2020 головним інспектором УДАБІ у Волинській області Ніколайчуком Сергієм Васильовичем було винесено постанову №1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме не допуск головного інспектора будівельного нагляду Ніколайчука С.В. на об'єкт будівництва «Реконструкція будівлі цеху безалкогольних напоїв площею 1589,7 кв. м у торгово-розважальному центрі «7Я» по вул. 20-Липня, 79 у м. Володимир-Волинський Волинської області для проведення позапланової перевірки, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом другим частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 63 060,00 грн.
Позивач cтверджує, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню через порушення відповідачем пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), зокрема: порушено строки проведення позапланової перевірки, так як на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №170 від 24.01.2020 позапланова перевірка призначалася двічі - в січні та лютому 2020 року, проте не була проведена з причин неявки посадових осіб відповідача. Крім відповідачем порушено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244) оскільки розгляд протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності було здійснено без участі позивача, не зважаючи на те, що ФОП ОСОБА_1 було подано клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення права на правову допомогу, проте дане клопотання відповідачем було проігноровано.
Також позивач зазначає, що відповідачем при винесені оскаржуваної постанови допущено порушення Порядку №244, а саме: пункту 23 - відсутні відомості про суб'єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості, зокрема до відповідальності притягнуто ФОП ОСОБА_1 , хоча фактично перевірка проведена у ФОП ОСОБА_1 ; пункту 27 - постанові про накладення штрафу не присвоєно реєстраційний номер, що складаються з порядкового номера постанови та реєстраційного номера вихідної кореспонденції органу державного архітектурно-будівельного контролю, який зазначається через скісну риску, що свідчить про винесення даної постанови після 13.03.2020 (прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №219), тобто поза межами повноважень; пункту 21 - посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ФОП ОСОБА_1 вказує, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Однак, при здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю), головним інспектором будівельного нагляду Ніколайчуком С.В. взагалі не було пред'явлено для ознайомлення наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України №170 від 24.01.2020, а копія направлення №31 від 13.02.202, пред'явлена та надана головним інспектором будівельного нагляду Ніколайчуком С.В., не відповідає вимогам пункту 8 розділу 10 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, відповідно до якого копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Відтак, ФОП ОСОБА_3 вважає, що у позивача були наявні законні підстави для не допуску головного інспектора будівельного нагляду Ніколайчука С.В. до здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), а в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
З врахуванням викладеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 відкрито провадження в даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.05.2020 відмовлено у задоволені клопотання позивача про забезпечення позову.
У відзиві на позов від 25.05.2020 вх.№24298/20 УДАБІ у Волинській області заперечує проти даної позовної заяви та вказує, що На підставі письмового звернення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 10.12.2019 №2672/1.21/2-19, надісланого листом Прокуратури Волинської області від 21.12.2019 №05-1149вих19, видано наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.01.2020 №170 «Про проведення позапланової перевірки», яким доручено УДАБІ у Волинській області провести позапланову перевірку об'єкта «Реконструкція будівлі цеху безалкогольних напоїв площею 1589,7 кв. м у торгово-розважальному центрі «7Я» по вул. 20-Липня, 79 у м. Володимир-Волинський, Волинської області». Суб'єкт містобудування - Карпюк Павло Вячеславович. На підставі вказаного наказу та направлення для проведення позапланового заходу від 13.02.2020 №31 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Ніколайчуком С.В. 02.03.2020 здійснено виїзд за місцем розташування об'єкта будівництва для проведення позапланової перевірки, пред'явлено позивачу службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланового заходу від 13.02.2020 №31. Однак, суб'єкт містобудування ОСОБА_1 не допустив інспектора на об'єкт будівництва, про що у присутності позивача, його адвоката Жука Ю.Б., начальника Управління містобудування та архітектури виконкому Володимир - Волинської міської ради Киби Т.Я. 02.03.2020 складені акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також, 02.03.2020 ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою допустити посадових осіб Управління на об'єкт будівництва з терміном повідомити про його виконання до 17.03.2020, який позивачем не оскаржений. З письмових зауважень позивача у акті від 02.03.2020 слідує, підставою для не допуску було те, що інспектор перед проведенням перевірки не надав «належну» копію направлення №31 та не надав для ознайомлення наказ Держархбудінспекції від 24.01.2020 №170. При цьому, копію направлення для проведення позапланового заходу від 13.02.2020 №31 позивач отримав та долучив її до позовної заяви.
Проте, відповідач не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Згідно абзацу 11 пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідач звертає увагу, що вказаними нормами матеріального права не передбачено обов'язку надавати суб'єкту господарювання саме засвідченої копії направлення, тому отримана позивачем копія направлення №31, у якому також вказано підстави проведення перевірки, є належним доказом виконання інспектором вимог законодавства та не могла бути підставою для не допуску до проведення перевірки. Також, не є підставою для не допуску та обставина, що інспектор не ознайомив позивача з наказом Держархбудінспекції від 24.01.2020 №170, оскільки обов'язку ознайомлювати суб'єкта господарювання з наказом про проведення позапланової перевірки законодавством не передбачено.
Також відповідач вказує, що про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності о 10:00 год. 06.03.2020 в приміщенні Управління позивача повідомлено в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2020, проте, на розгляд справи позивач не з'явився, однак 05.03.2020 подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість адвоката Жука Ю.Б. При цьому, вказане клопотання задоволене не було, оскільки жодних доказів про те, що адвокат Жук Ю.Б. під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності буде зайнятий в судовому засіданні по іншій справі до клопотання від 05.03.2020 позивачем долучено не було. Відповідно до пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (зі змінами, далі - Порядок №244) справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Відповідач також наголошує, що відповідно до пункту 14 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, тому підстав не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю), визначених у статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у позивача не було. Таким чином, посадовою особою УДАБІ у Волинській області правомірно винесено постанову про накладення штрафу на позивача від 06.03.2020 №1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачене пунктом другим частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
З врахуванням викладених заперечень, просить в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив від 01.06.2020 позивач підтримала доводи, викладені в позовній заяві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 24.01.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на підставі письмового звернення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 10.12.2019 №2672/1.21/2-19, надісланого листом Прокуратури Волинської області від 21.12.2019 №05-1149вих19, видано наказ №170 «Про проведення позапланової перевірки», пунктом першим якого доручено Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області провести позапланову перевірку об'єкта «Реконструкція будівлі цеху безалкогольних напоїв площею 1589,7 кв. м у торгово-розважальному центрі «7Я» по вул. 20-Липня, 79 у м. Володимир-Волинський, Волинської області». Суб'єкт містобудування - ОСОБА_1 . ІПН НОМЕР_1 . Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
На підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.01.2020 №170 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланового заходу від 13.02.2020 №31 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Ніколайчуком С.В. 02.03.2020 здійснено виїзд за місцем розташування об'єкта будівництва для проведення позапланової перевірки, пред'явлено позивачу службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланового заходу від 13.02.2020 №31.
Проте, як слідує з матеріалів справи, суб'єкт містобудування ОСОБА_1 не допустив інспектора УДАБІ у Волинській області Ніколайчука С.В. на об'єкт будівництва, про що у присутності позивача, його адвоката Жука Ю.Б., начальника Управління містобудування та архітектури виконкому Володимир - Волинської міської ради Киби Т.Я. 02.03.2020 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, яким встановлено порушення позивачем положення пункту першого частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (а. с. 12) та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а. с. 9).
Як вбачається з письмових зауважень ФОП ОСОБА_1 до акту від 02.03.2020, підставою для не допуску до проведення позапланового заходу було те, що перед початком перевірки головним інспектором Ніколайчуком С.В. не надано належну копію направлення №31 та не надано для ознайомлення наказ ДАБІ України від 24.01.2020 №170 (а. с. 12 зворот).
Крім того, 02.03.2020 ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою допустити посадових осіб Управління на об'єкт будівництва з терміном повідомити про його виконання до 17.03.2020 (а. с. 11).
За результатами розгляду протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2020 до ФОП ОСОБА_1 , відповідачем 06.03.2020 винесено постанову №1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 63 060,00 грн. (а. с. 6-7)
Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та скасування.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон №3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі - Порядок №553).
Частиною першою статті 41 Закону №3038-VI від 17.02.2011 визначено, що державний архітектурно - будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно - будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту першого Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014, Державна архітектурно - будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до підпункту першого пункту другого 2 Порядку №553 державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Згідно пункту п'ятого Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Абзацом першим пункту сьомого Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога посадової особи ДІМ Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
У даному випадку, як встановлено судом, підставою для проведення позапланової перевірки позивача слугувало письмове звернення виконавчого комітету Володимир- Волинської міської ради Волинської області від 10.12.2019 №2672/1.21/2-19, надісланого листом Прокуратури Волинської області від 21.12.2019 №05-1149вих19.
Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно - будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно - будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Пунктом 9 Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно - будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Разом з тим, згідно із пунктом 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно - будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль.
Як встановлено судом, 02.03.2020 посадові особи відповідача з'явилися для проведення перевірки на об'єкті будівництва «Реконструкція будівлі цеху безалкогольних напоїв площею 1589,7 кв. м у торгово-розважальному центрі «7Я» по вул. 20-Липня, 79 у м. Володимир-Волинський Волинської області.
Відповідно до пункту 7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відтак, вказаними нормами матеріального права не передбачено обов'язку надавати суб'єкту господарювання саме засвідченої копії направлення.
Крім того, нормами законодавства, яке регулює відносини у сфері містобудівної діяльності не передбачено обов'язку контролюючого органу ознайомлювати суб'єкта господарювання з наказом про проведення позапланової перевірки.
Як встановлено судом, з метою проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті будівництва «Реконструкція будівлі цеху безалкогольних напоїв площею 1589,7 кв. м у торгово-розважальному центрі «7Я» по вул. 20-Липня, 79 у м. Володимир-Волинський Волинської області, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Волинській області Ніколайчуком С.В. пред'явлено позивачу службове посвідчення та надано копію направлення для проведення позапланового заходу від 13.02.2020 №31. Строк дії направлення з 25.02.2020 по 09.03.2020.
Відповідно до пункту 14 Порядку №553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, суд звертає увагу, що надана позивачу копія направлення №31 у якому зазначені підстави для проведення перевірки є належним доказом виконання відповідачем вимог законодавства у галузі містобудівної діяльності, тому підстави для не допуску до проведення перевірки працівників УДАБІ у Волинській області у ФОП ОСОБА_1 . були відсутні.
Щодо твердження позивача про порушення його права на правову допомогу при розгляді справи про порушення у сфері містобудівної діяльності суд зазначає наступне.
Як слідує із протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2020, про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності о 10:00 год. 06.03.2020 в приміщенні УДАБІ у Волинській області ФОП Карпюка П.В. було повідомлено в протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2020, про що свідчить підпис позивача та адвоката Жука Ю.Б.
Однак, на розгляд справи позивач не з'явився, хоча 05.03.2020 подав клопотання про відкладення розгляду справи через зайнятість адвоката Жука Ю.Б. в іншому судовому засіданні.
Однак, доказів того, що адвокат Жук Ю.Б. під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності буде зайнятий в судовому засіданні по іншій справі до клопотання від 05.03.2020 долучено не було.
Крім того, із наданого суду витягу із сайту Судової влади України не вбачається, що адвокат Жук Ю.В. бере участь у розгляді справи №163/1682/19.
Відповідно до пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (Порядок №244) справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів
Таким чином, оскільки позивач був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, належних доказів на підтвердження зайнятості його представника в судовому засідання надано не було, тому відповідачем правомірно, з дотриманням порядку, визначеного чинним законодавством було розглянуто справу про порушення у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом другим частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення як недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи виявлені та зафіксовані актом про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 02.03.2020 та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та протоколом порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 02.03.2020, посадовою особою УДАБІ у Волинській області правомірно винесено постанову про накладення штрафу від 06.03.2020 №1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Також суд вважає безпідставним твердження позивача про те, що до відповідальності притягнуто ФОП ОСОБА_1 , хоча фактично перевірка проведена у ФОП ОСОБА_1 , оскільки написання в оскаржуваній постанові по батькові позивача « ОСОБА_1 » з апострофом є технічною опискою, яка не впливає на правомірність оскаржуваної постанови та не є підставою для її скасування.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 по справі №813/1885/16 де зазначено, що будь-які процедурні порушення, пов'язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб'єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб'єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Зазначене, особливо стосується фіксації порушень з боку суб'єктів приватного права у публічній сфері, зокрема, питань охорони земель, безпеки довкілля, благоустрою населених пунктів, розпорядження комунальною та державною власністю, запобігання виникнення техногенних катастроф тощо. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб'єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, проаналізувавши норми чинного законодавства з урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1 від 06.03.2020 дотримано вимоги порядку організації та проведення державного архітектурно-будівельного контролю щодо проведення позапланової перевірки, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано позивачем, тому, за вказаних обставин позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя О.А. Лозовський