м. Вінниця
24 червня 2020 р. Справа № 120/2357/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача щодо розгляду за правилами загального позовного провадження справи за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Ухвалою від 05 червня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку, визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
22 червня 2020 року представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що предметом позову у цій адміністративній справі є стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений строк оскарження. При цьому, заявником зазначено, що податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2019 року №0005051305 та №0005061305, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення податкового боргу, є предметом судового оскарження у справі №120/935/19-а, яка перебуває на розгляді у суді касаційної інстанції.
Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, зважаю на таке.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частини 1, 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких наступні: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Водночас, у частині 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності, серед яких і стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Варто звернути увагу на те, що вказаним вище положенням кореспондуються приписи частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Посилання позивача як на підставу для розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження на те, що предметом позову у цій справі є стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, не лише не підтверджує, а, навпаки, спростовує доводи представника відповідача щодо необхідності розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження, адже відповідно до пункту 7 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України дана категорія справ віднесена до справ незначної складності, а відтак підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, слід наголосити на тому, що частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, керуючись приписами статей 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необгрунтвоаним, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 12, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович