Іменем України
25 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/296/20
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.
за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу 927/296/20
за позовом: Ніжинської міської ради Чернігівської області
площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
електронна пошта: nemrada_post@cg.gov.ua
до відповідача: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про зобов'язання повернути земельну ділянку комунальної власності
представники сторін не з'явились
Ніжинською міською радою Чернігівської області подано позов до ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,0040 га, кадастровий номер 7410400000:04:022:0180, цільове призначення - 03.07 "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладення між сторонами 15.01.2015 договору оренди землі, який припинив свою дію 14.09.2019 після закінчення строку, на який його було укладено. Додаткової угоди до договору оренди між сторонами укладено не було, вказаний договір не було поновлено на новий строк. 07.08.2019 Ніжинською міською радою було прийнято рішення про відмову у поновленні договору оренди землі від 15.01.2015 ФОП Поздняковій С.І. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", п. 36 договору оренди землі від 15.01.2015 та вирішено відповідачу повернути земельну ділянку площею 0,0040 га за адресою м. Ніжин, вул. Шевченко, 126б, кадастровий номер 7410400000:04:022:0180. Відповідачем земельна ділянка не повернута.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до частин 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2020, враховуючи вимоги ст.176 ГПК України, в зв'язку з необхідністю отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , судом на виконання процесуального законодавства було здійснено звернення до Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Ніжинської міської ради за отриманням інформації, із зазначенням наявних у суду відомостей про таку фізичну особу.
16.04.2020 на адресу суду надійшов лист № 01.1-15/887 від 15.04.2020 Виконавчого комітету Ніжинської міської ради відповідно до якого повідомляється, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 15.04.2020 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.04.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі № 927/296/20, підготовче засідання призначено на 14.05.2020 на 09:30 год.
Ухвала суду від 27.04.2020, направлена відповідачу по справі - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку " адресат відсутній за даною адресою".
До початку підготовчого засідання 12.05.2020 позивачем надіслано клопотання № 01.1-15/5-336 від 05.05.2020 про розгляд справи без участі представника в підготовчому провадженні та по суті. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
До початку підготовчого засідання позивачем 12.05.2020 електронною поштою через канцелярію суду надіслано лист з вкладенням клопотання № 01.1-15 про визнання причини неявки представника позивача 14.05.2020 поважною та відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку з запровадженим карантином на території України. Даний лист не містить ЕЦП.
13.05.2020 Господарським судом Чернігівської області отримано клопотання позивача № 01.1-15/5-336 від 12.05.2020, яке було надіслано суду електронною поштою.
Судом задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.
Господарським судом Чернігівської області 14.05.2020 відкладено підготовче засідання та викликано сторін в підготовче засідання, що відбудеться 02.06.2020 о 09:00 год., про що зазначено в протоколі судового засідання. Сторонам надіслано ухвалу виклик.
14.05.2020 в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 як відповідача у підготовче засідання у справі № 927/296/20 на 02 червня 2020 року на 09:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань № 302.
Ухвала суду від 14.05.2020, направлена відповідачу по справі - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку " адресат відсутній за даною адресою".
Господарським судом Чернігівської області 02.06.2020 відкладено підготовче засідання на 09.06.2020 на 09:20 год та ухвалено повідомити сторін про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про що зазначено в протоколі судового засідання від 02.06.2020. Сторонам надіслано ухвалу повідомлення.
02.06.2020 в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 як відповідача у підготовче засідання у справі № 927/296/20 на 09 червня 2020 року на 09:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань № 302.
Згідно відстеження на сайті "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором 1400048502271 (ОСОБА_1 ) станом на 04.06.2020 значиться "відправлення не вручене під час доставки".
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено на 18.06.2020 на 09:30 год. судове засідання по розгляду справи по суті.
Ухвала суду від 02.06.2020, направлена відповідачу по справі - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку " адресат відсутній за даною адресою".
Ухвала суду від 09.06.2020, направлена відповідачу по справі - ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку " адресат відсутній за даною адресою".
Позивачем до початку судового засідання 18.06.2020 подано клопотання № 01.1-15/5-336 від 29.05.2020, яким на виконання ухвали суду від 27.04.2020 надано для огляду оригінали документів.
Судом розглянуто та задоволено клопотання позивача.
Судом оглянуто оригінали документів, звірено їх з копіями, які містяться в матеріалах справи та повернуто оригінали представнику позивача.
18.06.2020 Господарським судом Чернігівської області оголошено в судовому засіданні перерву до 25.06.2020 на 09:20 год та ухвалено повідомити відповідача про дату, час та місце розгляду справи по суті поштовим зв'язком та шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України щодо виклику відповідача в судове засідання по розгляду справи по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання від 18.06.2020. Відповідачу надіслано ухвалу повідомлення.
18.06.2020 в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 як відповідача у судове засідання у справі № 927/296/20 на 25.06.2020 на 09:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: проспект Миру,20, м. Чернігів, зал судових засідань № 302.
До початку судового засідання позивачем подано заяву від 18.06.2020 про розгляд справи 25.06.2020 без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує. Інформацію про результати розгляду справи просить повідомити на електронну пошту Ніжинської міської ради: nemrada_post@cg.gov.ua.
В судове засідання 25.06.2020 сторони не з'явились, повноважних представників не направили.
Згідно відстеження на сайті "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором 1400048633317 (Позднякова С.І.) станом на 19.06.2020 значиться "відправлення не вручене під час доставки: інші причини".
Судом долучено до матеріалів справи заяву позивача та задоволено.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю. Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі " Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Зважаючи на те, що згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин відповідачем не надано, заяв та клопотань суду не надавав, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 25.06.2020 судом здійснено розгляд справи по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Інші заяви та клопотання сторонами не подавались.
Предметом заявленого позову є зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу.
Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню є існування правовідносин оренди земельної ділянки, правові наслідки припинення договору оренди в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 26.04.2007 записом про проведену державну реєстрацію номер 20630000000003919 зареєстровано Позднякову Світлану Іванівну як підприємця, а 27.02.2020 внесено запис 20630060002010643 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Позднякова Світлана Іванівна ( АДРЕСА_3 ).
Орендні правовідносини земельної ділянки, які є предметом розгляду у даній справі, виникли між сторонами у 2015 році, тобто коли відповідач мав статус суб'єкта підприємницької діяльності.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Як уже зазначалось, договір оренди землі було укладено відповідачем як суб'єктом підприємницької діяльності.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що як позивач так і відповідач на час виникнення правовідносин були суб'єктами таких правовідносин, відповідач мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, позивачем було надано в оренду земельну ділянку, що свідчить про існування між сторонами саме господарських правовідносин оренди. А аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання відповідачем перед позивачем господарського договору оренди земельної ділянки, а саме обов'язку щодо повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору, на який його було укладено.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу. За частиною першою статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Відповідно до статті 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
15.01.2015 між Ніжинською міською радою (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем Позднякова Світлана Іванівна (орендар) укладено договір оренди землі.
Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності (павільйон) на підставі рішення № 5-63/2015 Ніжинської міської ради від 25.12.2014-06.01.2015 у м. Ніжині, вул. Шевченко, 126Б.
Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 7410400000:04:022:0180 загальною площею 0,0040 га.
Відповідно до п. 8 договору договір укладено терміном до 14.09.2019. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Пунктом 36 договору сторони передбачили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
15.01.2015 між сторонами підписано акт прийому - передачі земельної ділянки по договору оренди землі.
Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.07.2019 за №НВ-7413728612019 форма власності земельної ділянки з кадастровим номером 7410400000:04:022:0180 в м. Ніжин, вул. Шевченко, 126Б - комунальна, власником зазначено Територіальну громаду в особі Ніжинської міської ради.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка, кадастровий номер 7410400000:04:022:0180, площа 0.004 га, власник - Територіальна громада в особі Ніжинської міської ради.
Виходячи з викладеного, Ніжинська міська рада має право на здійснення повноважень володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 7410400000:04:022:0180.
Договір оренди від 15.01.2015 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.03.2015, що свідчить про набуття договором чинності з 10.03.2015 року.
19.07.2019 відповідачем було подано заяву на ім'я міського голови про поновлення договору від 15.01.2015 терміном на 5 років.
07.08.2019 Ніжинська міська рада прийняла рішення № 13-58/2019 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, внесення змін, надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та на виготовлення технічної документації із землеустрою, надання земельних ділянок суб'єктам господарювання фізичним особам», яким відмовила у поновленні договору оренди землі від 15.01.2015 ОСОБА_1 на підставі підпункту 1 ч. 1 ст. 31 (закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі), ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», п. 36 договору оренди від 15.01.2015. Фізичній особі - підприємцю Поздняковій С.В. повернути Ніжинській міській раді земельну ділянку площею 0,004 га за адресою м. Ніжин, вул. Шевченко, 126Б, кадастровий номер 7410400000:04:022:0180 протягом 10 днів після припинення договору оренди землі за актом приймання - передачі на підставі ст. 785 ЦК України. Даним рішення п. 8.3 відповідачу було запропоновано укласти договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою на підставі Порядку, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 18.08.2015 № 17-70/2015.
Позивач листом № 021-18/1764 від 16.08.2019 повідомив відповідача про прийняте рішення щодо відмови у поновленні договору оренди землі від 15.01.2015. Направив 3 примірники акту приймання-передачі та 3 примірники угоди про припинення договору оренди землі від 15.01.2015, підписані міським головою та скріплені печаткою. Просив повернути примірники підписані відповідачем. Повідомив про переважне право на першочергове розміщення тимчасових споруд відповідно до Порядку, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 18.08.2015 № 17-70/2015. Зазначив, що дане право можливо реалізувати подавши заяву. Додано копію рішення, додаток № 3 до рішення, завірений витяг з рішення, примірники угоди та акту. Даний лист відповідачем не отримано, що підтверджується листом Укрпошти № 01-04-45/Л-3243 від 24.03.2020.
Положеннями ст. 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Стаття 15 Закону України "Про оренду землі" визначає істотними умовами договору оренди землі, зокрема, строк дії договору оренди.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Кодексом. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123,124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
При цьому в силу ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі ( на місцевості ), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором найму (оренди) земельної ділянки.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Вимоги позивача ґрунтуються на тій підставі, що договір оренди землі від 15.01.2015 припинив свою дію в зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено.
Отже, договір оренди землі від 15.01.2015 припинив свою дію в зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, додаткової угоди до договору оренди землі, договору оренди земельної ділянки в новій редакції між сторонами не укладено, в зв'язку з чим вимоги позивача по поверненню земельної ділянки площею 0,0040 га за адресою м. Ніжин, вул. Шевченко, 126б, кадастровий номер 7410400000:04:022:0180 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, які спростовують факт незакінчення дії договору, неповернення земельної ділянки позивачу, тому суд доходить висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0,0040 га за адресою м. Ніжин, вул. Шевченко, 126б, кадастровий номер 7410400000:04:022:0180.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як визначено ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат: судовий збір в сумі 2102 грн та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.
У підтвердження доказів понесення витрат по оплаті судового збору позивачем надано платіжне доручення № 17 від 19.03.2020.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем не надано договору про надання правничої допомоги, відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а тому судом не вирішується.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2102 грн.
Керуючись ст. 5, 42,74, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Ніжинської міської ради Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про зобов'язання повернути земельну ділянку комунальної власності задовольнити повністю.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) повернути Ніжинській міській раді Чернігівської області (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 34644701) земельну ділянку площею 0,0040 га, кадастровий номер 7410400000:04:022:0180, цільове призначення - 03.07 "Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" за адресою м . Ніжин, вул . АДРЕСА_6 .
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Ніжинської міської ради Чернігівської області в особі виконавчого комітету (площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 04061783, UA298201720344220014000029658) 2102 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 25.06.2020.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.
Суддя І.А. Фетисова