м. Чернівці
25 червня 2020 року Справа № 926/1449/20
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут", м. Чернівці
до Фізичної особи-підприємця Крайса Арона Лейзеровича, м. Чернівці
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу в сумі 3445,11 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Крайса Арона Лейзеровича 3445,11 грн боргу за договором від 01.01.2016 № 11415S8C6RAP016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.
Вимоги заяви обґрунтовується тим, що стягувач згідно умов вищезазначеного договору поставив боржнику в січні-травні 2020 року природний газ в обсязі 0,718 тис. куб. м, проте останній за спожитий ним газ не розрахувався, внаслідок чого заборгував стягувачу 3445,11 грн., в тому числі 3143,32 грн заборгованості за природній газ, 234,28 грн пені, 25,18 грн 3% річних та 42,33 грн інфляційних.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною другою статті 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У частині першій статті 151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Відповідно до підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за заяви до господарського суду про видачу судового наказу складає 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2020 рік - 210,20 грн).
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Однак, як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявником не надано доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" про видачу судового наказу не відповідає вимогам, установленим статтею 150 ГПК України.
Пунктом 1 частини першої статті 152 ГПК України унормовано, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
У свою чергу частиною другою статті 154 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно із частиною другою статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на недотримання заявником вимог пункту 1 частини третьої статті 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу щодо стягнення з боржника 3445,11 грн заборгованості за договором від 01.01.2016 № 11415S8C6RAP016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.
Водночас суд вважає за належне роз'яснити стягувачу, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина перша статті 153 ГПК України).
Керуючись статтями 150, 152-155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Крайса Арона Лейзеровича 3445,11 грн заборгованості за договором від 01.01.2016 № 11415S8C6RAP016 на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 25 червня 2020 року.
Суддя І.В. Марущак