Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/257/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватної фірми "Гамма-55", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімітед Едішн", м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 4570731,47 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Ясінський А.В., директор;
відповідача - не з'явився.
Позивач - Приватна фірма "Гамма-55", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімітед Едішн", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової грошової позики від 06.06.2019, в розмірі 4570731,47 грн., з яких: 3990000,00 грн. - заборгованість за договором, 480876,99 грн. - пеня, 52001,36 грн. - інфляційні, 47853,12 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду від 05.02.2020 відкрито провадження у справі № 922/257/20 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 24.02.2020 об 11:30 год.
Ухвалою господарського суду від 24.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 05 травня 2020 року. Відкладено підготовче засідання на 28.04.2020 о 12:30 год.
Ухвалою господарського суду від 28.04.2020 підготовче засідання по справі № 922/257/20 відкладено на 20.05.2020 об 11:30 год.
Ухвалою господарського суду від 20.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/257/20 до судового розгляду по суті на 04.06.2020 о 12:15 год.
У судовому засіданні 04.06.2020, в порядку ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 22.06.2020 о 12:45 год.
У судовому засіданні 22.06.2020 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання 22.06.2020 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Як свідчать матеріали справи, представник відповідача був присутній у судовому засіданні 24.02.2020 та заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, з метою врегулювання даного спору мирним шляхом.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які наявні у справі, у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 22.06.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
06.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лімітед Едішн» (позичальник, відповідач) та Приватною фірмою «Гамма-55» (позикодавець, позивач) укладено договір безвідсоткової грошової позики № б/н (договір).
Відповідно до п.1.1. договору, позикодавець зобов'язався надати позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 3990000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
У відповідності до п.2.1. договору, позикодавець надав позичальнику позику у зазначеній у пункті 1.1. договору сумі у безготівковому порядку шляхом перерахування на його поточний рахунок, що підтверджується відповідними банківськими платіжними дорученнями:
№ 7457 від 06.06.2019 на загальну суму 405000,00 грн.,
№ 7814 від 14.06.2019 на загальну суму 585000,00 грн.,
№ 7815 від 14.06.2019 на загальну суму 1000000,00 грн.,
№ 7816 від 14.06.2019 на загальну суму 1000000,00 грн.,
№ 7817 від 14.06.2019 на загальну суму 1000000,00 грн.
Термін, на який надавалась позика, становить три місяці з моменту укладання договору, тобто до 06 вересня 2019 року (п.2.2.Договору).
Вказаний строк, відповідно до п. 2.3. договору, сторонами не подовжувався.
Відповідно до п. 3.1. договору, після закінчення терміну, зазначеного у п. 2.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути протягом одного банківського дня суму отриманої позики.
Відповідно до положень п.4.1. договору у випадку порушення своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність визначену договором та чинним законодавством України.
В порушення положень п. п. 3.1.,3.2. договору, позичальник не повернув позикодавцю суму отриманої позики, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права. При цьому, враховуючи порушення відповідачем умов договору, щодо вчасного повернення суми позики, позивач просить суд стягнути на свою користь суму пені в розмірі 480876,99 грн., 52001,36 грн. - інфляційних втрат, 47853,12 грн. - 3% річних.
На час розгляду даного спору, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем даної суми заборгованості в добровільному порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Надання позичальнику позики в розмірі 3990000,00 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи копіями банківських платіжних доручень: № 7457 від 06.06.2019 на загальну суму 405000,00 грн., № 7814 від 14.06.2019 на суму 585000,00 грн., № 7815 від 14.06.2019 на суму 1000000,00 грн., № 7816 від 14.06.2019 на суму 1000000,00 грн., № 7817 від 14.06.2019 на суму 1000000,00 грн.
П. 1 ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Договором від 06.06.2019 безвідсоткової грошової позики, встановлено строк повернення позики - до 06.09.2019.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін договору, не повернув у встановлений договором строк суму позики у розмірі 3990000,00 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання по договору від 06.06.2019 безвідсоткової грошової позики, який був укладений між Приватною фірмою "Гамма-55", м. Харків, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімітед Едішн", м. Харків.
Таким чином, сума наданої та не повернутої відповідачем позики за договором від 06.06.2019, в розмірі 3990000,00 грн., з вимогою про стягнення якої звернувся до господарського суду позивач, підлягає стягненню з ТОВ "Лімітед Едішн", м. Харків, на користь ПФ "Гамма".
Враховуючи порушення відповідачем строків повернення позики в розмірі 3990000,00 грн., позивач просить стягнути на свою користь втрати від інфляції в розмірі 52001,36 грн., пеню в розмірі 480876,99 грн., 3% річних в розмірі 47853,12 грн.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як свідчать матеріали справи, період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом, розраховано вірно, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 47853,12 грн., суму інфляційних втрат, в розмірі 52001,36 грн.
Щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 480876,99 грн., суд відмовляє в її задоволенні, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи те, що умовами договору від 06.06.2019 безвідсоткової грошової позики, сторони не передбачили нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання за договором, наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, дають підстави для висновку суду про неправомірність нарахування позивачем пені в розмірі 480876,99 грн., в зв'язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача пені - не підлягає задоволенню.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Приватної фірми "Гамма", м. Харків, підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімітед Едішн" (61053, м. Харків, вул. Пушкінська, 5, код ЄДРПОУ 40863631) на користь Приватної фірми "Гамма" (61057, вул. Полтавський шлях, 27, кв. 2, код ЄДРПОУ 24482251) заборгованість за договором безвідсоткової грошової позики від 06.06.2019 в розмірі 3990000,00 грн., борг з урахуванням індексу інфляції в розмірі 52001,36 грн., 3% річних в розмірі 47853,12 грн., судовий збір в розмірі 61347,82 грн.
Видати наказі після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач - Приватна фірма "Гамма" (61057, вул. Полтавський шлях, 27, кв. 2, код ЄДРПОУ 24482251);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімітед Едішн" (61053, м. Харків, вул. Пушкінська, 5, код ЄДРПОУ 40863631).
Повне рішення складено 25.06.2020.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/257/20