Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/725/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків
про стягнення 19840,00 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Власенко О.О.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 19840,00 грн. та суми судового збору в розмірі 2102,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в результаті ДТП було пошкоджено застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 173844а8кг від 15.06.2018 транспортний засіб VOLVO (д.р.н. НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_1 (страхувальнику). Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 173844а8кг від 15.06.2018, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 07.04.2020 о 11:30.
Відповідач, через канцелярію суду 24.03.2020 за вх.№ 7529, надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що заява позивача про виплату страхового відшкодування на його адресу не надходила. Тим самим, відповідач вважає, що оскільки позивачем було порушено річний строк для подання заяви у рамках здійснення страхової виплати за відповідним договором, відповідно до приписів пункту 37.1.4. статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підстави для задоволення позовної заяви відсутні. Також, відповідач зазначає, що шкода, заподіяна потерпілому внаслідок пошкодження неналежного йому транспортного засобу, повинна бути оцінена шляхом проведення експертизи.
Позивач, через канцелярію суду 06.04.2020 за вх.№ 8532, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Судом розгляд справи відкладався: 07.04.2020 на 05.05.2020 о 10:30, 05.05.2020 на 26.05.2020 о 11:30, 26.05.2020 на 23.06.2020 о 09:45.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.06.2020 заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів. Будь-яких заяв та клопотань від сторін до суду не надходило. Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.06.2019 позивачем було здійснено зміну свого найменування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС".
15.06.2018 між ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_1 (страхувальник, вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 173844а8кг (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобіль марки "Volvo", р/н НОМЕР_1 .
У відповідності до п.9 вказаного договору, страховими ризиками є, зокрема, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з пунктом 18 договору строк дії договору було встановлено з 20.06.2018 по 19.06.2019.
12.11.2018 о 14:30 в м. Київ, вул. Є.Коновальця, 36в сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Volvo", р/н НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_1 ), та автомобіля "Volvo", р/н НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 .
Згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2019 у справі № 757/57454/18-п, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.9. ПДР України, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль "Volvo", р/н НОМЕР_1 , що був застрахований у позивача згідно договору страхування.
Як вбачається з матеріалів справи 13.11.2018 було складено акт огляду транспортного засобу - а/м "Volvo", р/н НОМЕР_1 . Загальна вартість виконаних ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля "Volvo", р/н НОМЕР_1 , відповідно до рахунку № 1048843 від 13.11.2018 ТОВ "Віннер Автомотів" становить 21840,00 грн.
13 листопада 2018 року до позивача звернувся страхувальник із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
За страховим випадком (ДТП) позивачем було складено страховий акт №АХА2426041 від 14.11.2018 та визначено суму страхового відшкодування в розмірі 21840,00 грн., виплата якої підтверджується платіжним дорученням № 514 422 від 15.11.2018.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "Volvo" р/н НОМЕР_2 була застрахована у АТ "СК "Мега-Гарант" згідно полісу АМ 005247133 . Відповідно до даного полісу відповідач взяв на себе обов'язок щодо відшкодування шкоди майну в межах 100000,00 грн., розмір франшизи - 2000,00 грн.
В подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхове відшкодування від 08.07.2019 вих. №СУ/006178/3, в якій просив виплатити суму боргу у розмірі 21840,00 грн.
Відповідач вказані грошові кошти позивачу не перерахував.
У зв'язку із вказаними обставинами позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 19840,00 грн. страхового відшкодування.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до норм статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, позивач після виплати страхового відшкодування страховику (вигодонабувачу) в розмірі 21840,00 грн., отримав право зворотної вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у скоєнні ДТП, згідно поліса АМ 005247133.
Статтею 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У відповідності до положення пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом АМ 005247133 встановлено, що ліміт за шкоду майну складає 100000,00 грн., а розмір франшизи - 2000,00 грн.
Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 19840,00грн.
Відповідач не надав доказів відшкодування позивачу вказаної суми, однак у відзиві на позовну заяву зазначив про недотримання відповідачем вимог підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно якої підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Втім, вказане твердження відповідача спростовується наявною у справі заявою позивача (в особі представника за довіреністю - директора ТОВ "ЮК" Старк Україна" Мартиніва О.І.) про виплату страхового відшкодування від 08.07.2019 вих. №СУ/006178/3 та п.4 списку № 1 згрупованих поштових відправлень - листів рекомендованих з фіскальним чеком від 09.07.2019.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У даному випадку, оскільки чинне законодавство не зобов'язує направляти заяви про страхове відшкодування з описом вкладення, наданий позивачем список № 1 згрупованих поштових відправлень - листів рекомендованих з фіскальним чеком від 09.07.2019 є належним та допустимим доказом направлення відповідачу заяви про виплату страхового відшкодування.
Крім того, суд зазначає, що заперечення відповідача щодо не отримання даної заяви жодним доказом не підтверджено.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до часини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові відомості (щодо не отримання відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування), судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
Стосовно доводів відповідача про те, що шкода, заподіяна потерпілому внаслідок пошкодження неналежного йому транспортного засобу, повинна бути оцінена шляхом проведення експертизи, слід зазначити наступне.
Частиною 2 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає заперечення відповідача та вважає позовні вимоги про стягнення 19840,00 грн. суми страхового відшкодування законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, у зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, ідентифікаційний код 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування в розмірі 19840,00 грн. та суму судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912).
Відповідач: Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, ідентифікаційний код 30035289).
Повне рішення складено "25" червня 2020 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/725/20