23 червня 2020 року м. Тернопільсправа №921/405/20
Господарський суд Тернопільської області
Суддя Боровець Я.Я.,
розглянувши матеріали
за заявою Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" (вул. У.Самчука, 4, м. Кременець, Тернопільська область
до боржника Фізичної особи - підприємця Латаріа Богдани Зурабівної, АДРЕСА_1
про видачу судового наказу: стягнення заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №320 від 01.06.2019 в розмірі 733,88 грн.
Встановив:
Комунальне підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою №180 від 16.06.2020 ( вх. № 464 від 18.06.2020) про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Латаріа Богдани Зурабівної заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №320 від 01.06.2019 в розмірі 733,88 грн.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу, у відповідності до вимог розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 149 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Процесуальним законодавством підсудність справ визначається як за предметними, так і за територіальними ознаками.
Так, згідно з частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.
Частиною 5 статті 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливості можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Однак, заява посилань на перелічені вище обставини не містить взагалі.
Як визначено частиною 4 статтею 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Підсудність даної заяви визначається на підставі статті 27 ГПК України за загальним правилом.
Згідно частин 1 і 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр містить відомості про найменування фізичної особи - підприємця, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи, організаційно-правову форму; місцезнаходження юридичної особи та дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу.
Як визначено статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1). Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах ( ч.4).
Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вбачається із поданої до Господарського суду Тернопільської області заяви про видачу судового наказу, пред"явлено вимогу до боржника Фізичної особи - підприємця Латаріа Богдани Зурабівної,
АДРЕСА_1 , на момент прийняття заяви, надіслано запит до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та встановлено, що місцезнаходженням Фізичної особи - підприємця Латаріа Богдани Зурабівної ідентифікаційний номер НОМЕР_1 є: АДРЕСА_2 .
Відомості про офіційну адресу місцезнаходження юридичної особи (фізичної особи - підприємця), зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" є відкритими та достовірними.
Зважаючи на те, що боржником є ФОП Латаріа Б.З., територіальна юрисдикція (підсудність) даної заяви визначається за місцезнаходженням останнього.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заявником при поданні заяви про видачу судового наказу до Господарського суду Тернопільської області порушено правила підсудності, а тому вважає, що заяву слід передати за встановленою підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.
Відповідно до частини 5 статті 152 Господарського процесуального кодексу України якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Керуючись ст.ст. 27, 149, 152, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Комунального підприємства Кременецької міської ради "Міськводгосп" №180 від 16.06.2020 ( вх. № 464 від 18.06.2020) про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Фізичної особи - підприємця Латаріа Богдани Зурабівної заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів №320 від 01.06.2019 в розмірі 733,88 грн ( з доданими до неї документами) передати за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області (площа Незалежності, 1, м. Хмельницький, Хмельницька область).
2. Копію ухвали направити заявнику рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
Комунальне підприємство Кременецької міської ради "Міськводгосп" (вул. У.Самчука, 4, м. Кременець, Тернопільська область
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Ухвалу підписано "25" червня 2020 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя Я.Я. Боровець