15 червня 2020 року Справа № 915/2359/19
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства НВП “АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ”,
юридична адреса: 56301, Миколаївська обл., Врадіївський район, смт Врадіївка, вул. Нова, 20 (код ЄДРПОУ 35953377),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ”,
юридична адреса: 57540, Миколаївська обл., Очаківський район, село Парутине, вул. Леніна, 17-А (код ЄДРПОУ 05490167),
про: стягнення 309677,16 грн.,
за участі представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Чебан В.О., згідно довіреності,
03.12.2019 року Приватне підприємство НВП “АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом №56/11 від 26.11.2019 року до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ” про стягнення грошових коштів у сумі 309 677,16 грн., з яких:
- 266 891,74 грн. - пеня;
- 23 508,12 грн. - 3% річних;
- 19 277,30 грн. - інфляційні втрати.
Як на підставу свого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №7/01 від 10.01.2018 року щодо оплати основного боргу за поставлений товар у сумі 1 134 981,77 грн., стягнутого рішенням господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 року у справі №915/641/19.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2359/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 09.12.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/2359/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.01.2020 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.
27.12.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
02.01.2020 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (а.с. 33-34). Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у задоволені позову відмовити.
В обгрунтування заперечень проти позову зазначає, що пункт 9.2 договору №7/01 від 10.01.2018 року передбачає лише обов'язок боржника сплатити пеню за весь час затримки оплати, а не встановлює вимог щодо моменту припинення нарахування пені, яка передбачена ч. 6 ст. 232 ГК України. Також відповідач зазначає, що нарахування пені здійснено з порушенням строку позовної давності. Крім того, відповідач вважає задоволення вимог позивача передчасним до розгляду Верховним Судом справи №915/641/19.
02.01.2020 року до суду від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені (а.с. 40-41).
13.01.2020 на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла відповідь позивача на відзив (а.с. 46), якою позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
15.01.2020 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 10.02.2020 о 10:10 год.
Клопотанням від 16.01.2020 №5/01 позивач просив суд розглядати справу за відсутності представника позивача та надав згоду на розгляд справи по суті в той самий день після закінчення підготовчого засідання.
03.02.2020 відповідачем подано суду пояснення по справі (а.с. 61-62), якими відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову повністю.
Також відповідачем подано суду заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені та відмову позивачу в частині стягнення з відповідача пені в повному обсязі.
Клопотанням від 03.02.2020 відповідач просив суд зупинити провадження у справі до вирішення судом справи №915/641/19 та набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 10.02.2020 року в задоволенні клопотання представника відповідача від 03.02.2020 про зупинення провадження у справі відмовлено з підстав недоведеності заявником неможливості розгляду даної справи до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/641/19, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 10.03.2020 року.
24.02.2020 на адресу суду надійшло клопотання позивача про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 10.03.2020 о 10:30 год. у режимі відеоконференції. Позивач просить суд доручити проведення відеоконференції Господарському суду Львівської області.
Ухвалою суду від 25.02.2020 року в задоволенні клопотання представника Приватного підприємства НВП “АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ” від 20.02.2020 року про участь у судовому засіданні 10.03.2020 о 10:30 год. у режимі відеоконференції - відмовлено.
Ухвалою суду від 10.03.2020 судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 07.04.2020 об 11:20.
Ухвалою від 07.04.2020 судом постановлено: провести розгляд справи №915/2359/19 по суті поза межами встановленого ч.2 ст.195 ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється запровадженням в Україні карантину через спалах у світі короновірусу “COVID-19”; судове засідання у справі №915/2359/19 відкласти на іншу дату, визначення якої здійснити додатково при усуненні обставин, які спричинили введення в Україні карантину; запропонувати учасникам справи ініціювати розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв'язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.202р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу “COVID-19” з наступними змінами, подавши до Господарського суду Миколаївської області відповідне клопотання (заяву); про дату та час судового засідання повідомити учасників справи додатково відповідною ухвалою.
13.04.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. №22/04 від 06.04.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позивач просить суд остаточно вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Ухвалою суду від 18.05.2020 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.06.2020.
26.05.2020 на адресу суду від позивача надійшло клопотання за вих. №29/05 від 22.05.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача. Позивач просить суд остаточно вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог та зазначає, що докази щодо розміру судових витрат, які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
03.06.2020 представником відповідача подано суду клопотання про направлення справи для розгляду за підсудністю до Господарського суду Одеської області.
Клопотання обґрунтовано посиланням на ст. 31 ГПК України та мотивована тим, що згідно виписки з ЄДР відповідач зареєстрований за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Нове, вул. Нова, буд. 31.
Ухвалою суду від 15.06.2020 відповідачеві відмовлено у задоволені клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ” від 03.06.2020 про направлення справи за підсудністю.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення пені заперечує, просить застосувати строки позовної давності з підстав, викладених у відзиві та у заяві про застосування строків позовної давності.
15.06.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
10.01.2018 між Приватним підприємством НВП “АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ” (покупець, відповідач) укладено договір №7/01 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті, кількості, по ціні та в строки зазначені у додатках до договору, які є невід'ємною складовою частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (а.с. 9-10).
Відповідно до п. 2.1 Договору ціна та загальна вартість товару вказується у додатках до договору, які є невід'ємною складовою частиною даного договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору на підставі рахунку на оплату покупець здійснює оплату 100% загальної вартості товару, зазначеної в додатках до договору, протягом десяти банківських днів з дня тримання товару.
Відповідно до п. 3.2 Договору покупець здійснює оплату за товар постачальнику, перераховуючи кошти на поточний банківський рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.1 Договору товар постачається покупцеві відповідними партіями, в строки, зазначені в додатках до даного договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору способи поставки товару: перевізником, власним автотранспортом постачальника за згодою сторін.
Відповідно до п. 4.5 Договору перехід права власності на товар виникає в момент підписання накладної представником покупця.
Відповідно до п. 4.7 Договору датою поставки товару є дата відмітки в накладній та акті приймання-передачі про приймання товару покупцем.
Відповідно до п. 4.8 Договору постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцеві на кожну відповідну партію товару: видаткову накладну, сертифікат якості, акт приймання-передачі товару, товарно-транспортну накладну (при транспортуванні товару автотранспортом постачальника).
Відповідно до п. 5.1 Договору пункт поставки за даними договором: Україна, склад покупця або пункт доставки перевізника (конкретна адреса вказується покупцем додатково до моменту відправлення товару) за згодою сторін.
Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний при першій вимозі постачальника сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення та за весь період затримки оплати починаючи з дня, наступного за останнім днем належного платежу згідно договору та закінчуючи днем фактичного погашення суми боргу в повному обсязі.
Відповідно до п. 11.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, та діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому разі до його остаточного виконання сторонами.
У додатку №1 до договору сторони погодили асортимент товару, загальну вартість товару - 1 134 981,77 грн. разом з ПДВ, умови оплати - шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, термін поставки - 13.03.2018, спосіб поставки - перевізником, зокрема до складу покупця: с. Парутине, Очаківського району, Миколаївської області (а.с. 11).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 року у справі №915/641/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 року, встановлено, що на виконання договірних зобов'язань та на підставі додатку №1 до договору ПП НВП “Агроенергетичні технології” поставило ТОВ “Очаківський райагрохім” обумовлений договором товар на загальну суму 1134981,77 грн., що підтверджується видатковими накладними від 13.03.2018 № 12 на суму 1014986,28 грн.; №13 на суму 63595,49 грн., №14 на суму 56400 грн. Вказаний товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей від 13.03.2018 №71, №70 та №69. Разом з товаром на виконання п. 3.1 договору постачальником були передані рахунки на оплату вартості товару.
Оскільки заборгованість у сумі 1 134 981,77 грн. відповідачем не погашена, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 року у справі №915/641/19, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 року, з відповідача на користь позивача стягнуто:
- 1 134 981,77 грн. - основний борг за поставлений товар згідно договору №7/01 від 10.01.2018 року;
- 33 209,86 грн. - 3% річних, нараховані за період 28.03.2018-18.03.2019;
- 86 479,57 грн. - інфляційні втрати, нараховані за період квітень 2018 - лютий 2019 року;
- 386 764,47 грн. - пеня, нарахована за період з 28.03.2018 по 18.03.2019.
Оскільки відповідачем не виконано рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2019 року у справі №915/641/19 в частині погашення основного боргу за поставлений товар згідно договору №7/01 від 10.01.2018 року в сумі 1134981,77 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення:
- 266 891,74 грн. - пені, нарахованої за період з 19.03.2019 року по 25.11.2019 року включно;
- 23 508,12 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 19.03.2019 року по 25.11.2019 року включно;
- 19 277,30 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня по жовтень 2019 року включно.
На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено вище, відповідно до п. 9.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний при першій вимозі постачальника сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення та за весь період затримки оплати починаючи з дня, наступного за останнім днем належного платежу згідно договору та закінчуючи днем фактичного погашення суми боргу в повному обсязі.
Отже, сторонами в договорі встановлено інший період нарахування пені, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме: період, закінчення якого пов'язується з певною подією - погашення суми боргу в повному обсязі. Тому позивач має право нараховувати пеню за весь період прострочення без обмежень, які визначені вказаною нормою статті.
Враховуючи викладене, позивач має право на нарахування пені за період з 19.03.2019 року по 25.11.2019 року включно, розмір якої становить 266 891,74 грн.
Розрахунок пені є арифметично правильним.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Позивач надіслав даний позов до суду 30.11.2019 року, про що свідчить штамп Укрпошти на конверті (а.с. 27). Отже, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені, нарахованої за період з 19.03.2019 року по 25.11.2019 року включно, в межах позовної давності.
Доводи відповідача, викладені в заяві про застосування строків позовної давності, які ґрунтуються на тому, що початком перебігу цього строку слід вважати 28.03.2018 спростовуються наступними міркуваннями.
Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).
За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Але відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.
Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
На відміну від обчислення позовної давності для вимоги про стягнення штрафу, позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць), за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені. (постанови Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 727/9352/17, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12)
Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому:
1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;
2) з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення ст. 266, ч.2 ст. 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017 у справі № 910/29752/15 та підтверджено в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі №910/17753/18.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем не надано суду доказів погашення основного боргу за поставлений товар згідно договору №7/01 від 10.01.2018 року в сумі 1134981,77 грн., отже позивач має право на нарахування 3% річних за період з 19.03.2019 року по 25.11.2019 року включно, розмір яких склав 23 508,12 грн., а також на нарахування інфляційних втрат за період з квітня по жовтень 2019 року включно, розмір яких склав 19 277,30 грн.
Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично правильним, період нарахування визначено позивачем вірно.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір у сумі 4 645,16 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ” (юридична адреса: 57540, Миколаївська обл., Очаківський район, село Парутине, вул. Леніна, 17-А, код ЄДРПОУ 05490167) на користь Приватного підприємства НВП “АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ” (юридична адреса: 56301, Миколаївська обл., Врадіївський район, смт Врадіївка, вул. Нова, 20, код ЄДРПОУ 35953377):
- 266 891,74 грн. - пеню;
- 23 508,12 грн. - 3% річних;
- 19 277,30 грн. - інфляційні втрати;
- 4 645,16 грн. - судовий збір.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
4. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Сторони у справі:
позивач: Приватне підприємство НВП “АГРОЕНЕРГЕТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ” (юридична адреса: 56301, Миколаївська обл., Врадіївський район, смт Врадіївка, вул. Нова, 20, код ЄДРПОУ 35953377),
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЧАКІВСЬКИЙ РАЙАГРОХІМ” (юридична адреса: 57540, Миколаївська обл., Очаківський район, село Парутине, вул. Леніна, 17-А, код ЄДРПОУ 05490167).
Повний текст рішення складено і підписано 25.06.2020.
Суддя В.О. Ржепецький