79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.06.2020 справа № 914/2675/19
Суддя Юркевич М.В., розглядаючи матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Білоусько Олександра Івановича про відшкодування витрат на правову та правничу допомогу у справі
за первісним позовом: Фізичної особи-підприємця Білоусько Олександра Івановича, м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лукасяк Гжегоша, с. Русилів, Львівська область
про: стягнення 308 699,41 грн. заборгованості за договором №20191002 від 02.10.2019р. на транспортне експедиційне обслуговування вантажів автомобільним транспортом
та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Лукасяк Гжегоша, с. Русилів, Львівська область
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Білоусько Олександра Івановича, м. Київ
про: стягнення 129 000,00 грн. штрафу, 901,23 грн. 3% річних за договором №20191002 від 02.10.2019р. на транспортне експедиційне обслуговування вантажів автомобільним транспортом.
Без виклику представників сторін.
Рішенням господарського суду від 16.06.2020р. первісні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Білоусько Олександра Івановича задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лукасяк Гжегоша 234 258,39 грн. основного боргу, 11 080,48 грн. пені, 35,97 грн. інфляційних втрат, 1 084,30 грн. 3% річних та 3 696,89 грн. витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
В той же час, в ході судового розгляду позивачем була зроблена заява про відшкодування витрат на правову допомогу та оплату послуг адвоката. Однак. користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, позивач зазначив, що докази конкретного розміру понесених судових витрат буде подано ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Так, 19.06.2020р. від позивача поступила заява про відшкодування понесених витрат на правову допомогу в розмірі 38 000,00 грн. В підтвердження реального понесення таких витрат, позивач за первісним позовом долучив до заяви платіжне доручення від 02.12.2019р. №1161 про сплату авансу у розмірі 19 000,00 грн. та платіжного доручення від 16.06.2020р. про оплату решти 50% гонорару у розмірі 19 000,00 грн.
Відповідно до ч.1,3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку частково її задоволити, з огляду на наступне:
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача було надано суду детальний опис наданих адвокатських послуг на загальну суму 38 000,00 грн. При цьому, за основу розрахунку позивачем було взято 50% від прожиткового мінімуму на працездатну особу, встановленого на 2020 рік у розмірі 1014,00 грн. за 1 год. роботи адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищенаведені критерії співмірності, а також беручи до уваги часткове задоволення первісних позовних вимог, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених первісних позовних вимог.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути також співмірним із ціною позову. (308 699,41 грн.).
Підсумовуючи вищенаведене, суд вирішив остаточно визначити, що до стягнення з відповідача за первісним позовом підлягає сума витрат на правову допомогу в розмірі 27 000,00 грн. При цьому, суд враховує і безпосередню участь адвоката у шести судових засіданнях.
Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, суд вважає наявними підстави для часткового задоволення заяви позивача за первісним позовом про вирішення питання розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст. 234, ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Білоусько Олександра Івановича про відшкодування витрат на правову та правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лукасяк Гжегоша ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Білоусько Олександра Івановича ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 27 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. В задоволенні стягнення 11 000,00 грн. судових витрат - відмовити.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 25.06.2019р.
Суддя Юркевич М. В.