ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.06.2020Справа № 910/17772/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комінат»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 139 653, 63 грн.
За участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 22.06.2020
Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення штрафу у розмірі 139 653, 63 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем було неналежно виконано свої зобов'язання із своєчасної доставки вантажу, у зв'язку з чим Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» вказує на наявність правових підстав для застосування до Акціонерного товариства «Українська залізниця» штрафних санкцій у виді штрафу в розмірі 139 653, 63 грн.
Також, Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" у своєму позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, згідно якого позивач поніс витрати на оплату судового збору за звернення до господарського суду із даним позовом у розмірі 2 094, 81 грн. та очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 751, 54 грн., відшкодування яких просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2019 відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального, підготовче засідання призначено на 27.01.2020.
15.01.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про продовження строку на подання відзиву.
15.01.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про зменшення штрафних санкцій.
15.01.2020 через відділ діловодства від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на позов в якому відповідач заперечує проти позовних вимог.
22.01.2020 через відділ діловодства від Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшла відповідь на відзив та клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 27.01.2020 уповноважені представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 було відкладено розгляд справи на 17.02.2020.
06.02.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло заперечення на відповідь на відзив.
14.02.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
У судовому засіданні 17.02.2020 від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
Уповноважений представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по справі та на рахунок поданих ним клопотань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 було продовжено строк підготовчого провадження у справі, засідання призначено на 10.03.2020.
У день судового засідання 10.03.2020 від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшли письмові пояснення по справі, стосовно яких були виступи представників щодо спірних правовідносин, правових позицій та судової практики щодо спору.
У судовому засіданні 10.03.2020 розпискою, яка підписана сторонами було закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 було відкладено розгляд справи по суті на 30.03.2020.
27.03.2020 та 31.03.2020 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 було перепризначено розгляд справи на 09.06.2020.
03.06.2020 від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання «Про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 в задоволенні вищезазначеного клопотання позивача «Про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду» - відмовлено.
У день судового засідання 09.06.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 09.06.2020 представник відповідача надав пояснення на рахунок доказів наявних у матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 було відкладено розгляд справи по суті на 22.06.2020.
15.06.2020 від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання «Про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 в задоволенні вищезазначеного клопотання позивача «Про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду» - відмовлено.
22.06.2020 від Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшло клопотання надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та долучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 22.06.2020 уповноважений представник відповідача проти задоволення позову та стягнення судових витрат заперечував.
Представник позивача у судове засідання 22.06.2020 не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
16.02.2018 між Приватним акціонерним товариством «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (Замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (Перевізник) укладений Договір про надання послуг № 02076/Пр3-2018/182 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів, надавати вантажний вагон для перевезення, та інші послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) і вагонах відповідача, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах позивача і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку.
Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356, Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно.
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2019 Відповідачем здійснено перевезення Позивачу у міжнародному сполученні порожніх вагонів за залізничними накладними №№ 34027, 34028, 34029, 35614, 35615, 35616, 35683, 35688, 35689, 35694, 35794, 35795, 35902, 35903, 35904, 35905, 75401, 57361, 57362, 57363, 57364, 57365, 57366, 57367, 57368, 57369, 57370, 57371, 57372, 57373, 57374, 57470, 483313, 483578, 35324, 35467, 35489, 35492, 35503, 35507, 35620, 35684, 35685, 35686, 35687, 35691, 35695, 35700, 35701, 35706, 35707, 37483, 37485, 37486, 37492, 37495, 37496, 34021, 34022, 34023, 34024, 34025, 34026, 34158, 34258, 34259, 34365, 34366, 34367, 34472, 34473, 34474, 34475, 34477, 34478, 34613, 34614, 34615, 34616, 34622, 34626, 34627, 96472582, 96472583, 96472584.
Позивач у період з 06.06.2019 по 07.06.2019 надсилав на адресу Відповідача претензії з вимогою сплатити штраф у загальному розмірі 139 653, 63 грн. на підставі ст. 45 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951, зі змінами та доповненнями від 16.10.2015 (далі - УМВС), на підтвердження чого надано суду копії фіскальних чеків, поштових накладних та описів вкладення у цінні листи від 06 та 07 червня 2019 року .
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем порушено терміни доставки вантажів за вказаними накладними, визначені ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, у зв'язку із чим просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф у розмірі 139 653, 63 грн. Заперечуючи проти позову, Відповідач стверджує, що при здійсненні розрахунку ціни позову за залізничним накладними не враховано час затримки під час перевезення з причин, що не залежали від перевізника, про що складено відповідні акти та зазначено безпосередньо у вказаних накладних. З огляду на наведене, Відповідач зазначає про відсутність підстав для стягнення суми штрафу.
Частиною 6 ст.315 Господарського кодексу України встановлено, що спори пов'язані з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Також, згідно до ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
До такого законодавства належить Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС).
Згідно з § 1 ст. 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.
Відповідно до договору перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. (§ 1 ст. 14 УМВС)
Статтею 24 УМВС визначено, що якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті.
Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм:
- для контейнерів - 1 добу на кожну почату 150 км;
- для інших відправок - 1 добу на кожну почату 200 км.
Для вантажів, що вимагають обмеження швидкості за своїми технічними характеристиками, негабаритних і наступних в спеціальних поїздах з окремим локомотивом, терміни доставки встановлюються перевізником.
Для вантажів, що перевозяться в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні, термін доставки на водному ділянці шляху встановлює перевізник, який здійснює перевезення на даній ділянці шляху.
Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу.
Термін доставки вантажу збільшується на 2 доби:
- на кожну перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії;
- на кожну перестановку вагонів, вантажу на своїх осях на візки іншої ширини колії;
- при перевезенні вантажу в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні.
Термін доставки вантажу продовжується на весь час затримки під час перевезення з причин, не залежних від перевізника.
Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу вважають за повні.
В разі поділу вантажу в процесі перевезення термін доставки обчислюється з тієї частини вантажу, яка прибула за накладною.
Термін доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і перевізник повідомляє одержувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження одержувача. Порядок повідомлення одержувача визначається національним законодавством, чинним в місці видачі вантажу.
При цьому, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.
З матеріалів справи вбачається, що фактичний термін доставки вантажу перевищено за відправленнями №№ 34027, 34028, 34029 на 13 діб, №35614, 35615, 35616, 35683, 35688, 35689,35694, 35794, 35795, 75401, 57361, 57362,57363, 57364, 57365,57366, 57367, 57368, 57369, 57370, 57371, 57372,57373, 57374, 483578, 96472582,96472583,96472584 на 7 діб, № 35902, 35903,35904, 35905, ,57470, 35903, 35904, 35905 на 6 діб, №№ 483313 на 12 діб, №№ 35324, 35467, 35489, 35492, 35503, 35507 на 9 діб, №№ 35620, 35684, 35685, 35686, 35687, 35691, 35695, 35700, 35701, 35706, 35707, 37483, 37485, 37486, 37492, 37495, 37496 на 8 діб, №№ 34021, 34022, 34023, 34024, 34025, 34026 на 17 діб, №№ 34158, 34258, 34259, 34365, 34366, 34367 на 16 діб, №№ 34472, 34473, 34474, 34475, 34477, 34478, 34613, 34614, 34615, 34616, 34622, 34626, 34627 на 16 діб.
Параграфом 1 статті 45 УМВС визначено, що якщо перевізником не був дотриманий строк доставки вантажу, обчислений відповідно до статті 24 термін доставки вантажу, перевізник сплачує відшкодування за перевищення строку доставки у вигляді неустойки.
Згідно параграфу 2 ст. 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення - терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме:
- 6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не зверху однією десятою загального терміну доставки;
- 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки;
- 30% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше трьох десятих загального терміну доставки.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" не заперечується, що доставка вантажу відбулась із затримкою, проте відповідач вважає, що така затримка відбулась не з його вини
Отже, Акціонерним товариством "Українська залізниця" не надано жодних доказів на підтвердження того, що мали місце незалежні від відповідача об'єктивні причини, що зумовили затримку у доставці вантажу, які згідно законодавства дають право залізниці на збільшення терміну доставки.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних відповідачем доставлено вантажоодержувачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 24 УМВС, що у відповідності до ст. 45 вказаної Угоди є підставою для застосування до відповідача як перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
З урахуванням викладеного, у зв'язку із простроченням відповідачем термінів доставки вантажу, визначених УМВС, позивачем згідно наданого розрахунку нараховано відповідачу штраф у розмірі 139 653, 63 грн., виходячи з загальної вартості послуг перевезення за залізничними накладними.
Відповідно до частини 6 статті 315 Господарського кодексу України щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Згідно частини 3 статті 124 Конституції України законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
У частині 1 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Параграфом 1 ст. 46 УМВС передбачено, що право пред'явлення претензії до перевізника належить відправникові і одержувачеві.
Відповідно до параграфу 1 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого булла пред'явлена претензія.
Параграфом 2 статті 47 УМВС передбачено момент виникнення права на пред'явлення претензії та позову, за умовами якого право пред'явлення претензії та позову про відшкодування за недостачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення строку доставки, виникає з дня видачі вантажу одержувачеві.
Відповідно до параграфу 7 ст. 46 УМВС претензійні вимоги, що випливають із договору міжнародного залізничного вантажного перевезення розглядаються перевізником протягом 180 днів з дня її отримання.
Згідно з параграфом 3 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлено, якщо протягом строку на розгляд претензії перевізник повідомив особу, яка звернулася з претензією, про її відхилення повністю або частково.
Оскільки факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу та Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення належним чином підтверджується матеріалами справи, а на момент прийняття рішення доказів оплати неустойки позивачу відповідач суду не надав, то суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з АТ "Українська залізниця" штрафу у розмірі 139 653, 63 грн.
Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 20%, в обґрунтування якої відповідач посилається на надмірний розмір неустойки, а також відсутність завданих позивачу збитків та впливу на господарську діяльність товариства, cуд зазначає наступне.
В силу частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом наведених норм зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе її зменшення.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті Акціонерного товариства "Українська залізниця" за посиланням https://www.uz.gov.ua/about/investors/ останнє отримано прибуток у 2017 році у розмірі 114 549 000,00 грн., а у 2018 році у розмірі 203 854 000,00 грн.
Таким чином, діяльність Акціонерного товариства "Українська залізниця" в цілому є прибутковою.
Крім того, відповідачем не доведено, що затримка доставки вантажу виникла з причин, які не залежали від нього, а залежали від дій третіх осіб.
Суд звертає увагу, що зменшення штрафу на 20% не матиме превентивної дії, а отже не вплине на якість перевезень Акціонерного товариства "Українська залізниця" та не сприятиме усуненню недоліків у роботі товариства в майбутньому.
Крім того, судом враховано, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" не було завчасно повідомлено Приватне акціонерне товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про затримку доставки вантажу з метою вчинення певних дій.
Виходячи з вищезазначених критеріїв та обставини даної справі та, враховуючи, що господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) на власний ризик, не вбачає правових підставі для зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" суми штрафу у розмірі 139 653, 63 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Позивачем також заявлено про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 751, 54 грн..
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2018 між Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» (Адвокатське об'єднання) та Приватним акціонерним товариством «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (Клієнт) укладений Договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №434, за змістом якого КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ бере на себе зобов'язання надавати КЛІЄНТУ правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності КЛІЄНТА в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до умов п. 2.1. Договору для виконання покладених КЛІЄНТОМ на АДВОКАТСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ завдань КЛІЄНТ надає АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ повноваження, що є дійсними та реалізуються АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ виключно на підставі окремих довіреностей, виданих КЛІЄНТОМ для представництва його інтересів окремими адвокатами, що є учасниками АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано платіжне доручення № 4500012547 від 12.02.2020 на суму 6 491, 54 грн., Рахунок на оплату № 69 від 05.02.2020, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 69 від 05.02.2020, Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг до Додаткової угоди № 12 від 10.12.2019, Розрахунок розміру винагороди від 05.02.2020.
Крім того, 22.06.2020 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії рахунку на оплату (№ 170 від 06.03.2020), копії акта здачі-приймання робіт (№ 170 від 06.03.2020) копії акта (№ 2 від 06.03.2020) та копію платіжного доручення № 4500020874 від 20.03.2020.
В той же час, Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем на виконання вимог процесуального законодавства заявлено лише орієнтовний розрахунок витрат, в подальшому подано до суду документи на підтвердження фактичних витрат, розмір яких значно менший, ніж попередньо заявлений і становить 8 121, 54 грн. При цьому, Відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності фактично підтверджених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, юридичну кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 121, 54 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-238, 240 Господарського
процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00190977) суму штрафу у розмірі 139 653 (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят три) грн. 63 коп., відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 121 (вісім тисяч сто двадцять одна) грн.54 коп. та судовий збір у розмірі 2 094 (дві тисячі дев'яносто чотири) грн. 81 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 25.06.2020
Суддя І.В. Алєєва