ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2020Справа № 910/5672/20
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінай-БС", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Білецького Артура Володимировича, м. Київ
про стягнення 77 006,22 грн, -
24.04.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінай-БС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця Білецького Артура Володимировича (відповідач) суми заборгованості з орендної плати в розмірі 2 322,60 грн, суму нарахованих комунальних послуг в розмірі 33 723,62 грн, суму пені в розмірі 28 960,00 грн, суму штрафу в розмірі 4 000,00 грн та суму неустойки в розмірі 8 000,00 грн, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна №01-08/17 від 01.08.2017 року.
Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.
Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.
З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01004, м. Київ, просп. Алішера Навої, будинок 67, квартира 54, направлялась ухвала суду від 27.04.2020 року.
Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105471282444 ухвалу суду від 27.04.2020 про відкриття провадження у справі не отримав та у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/5672/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -
01 серпня 2017 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна №01-08/17.
Додатковою угодою №2 від 01.01.2019 року Договір оренди нерухомого майна №01-08/17 від 01.08.2017 року (надалі - Договір) викладено в новій редакції.
Згідно з умовами п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежиле приміщення №3, загальною площею 20,3 кв.м., надалі - майно або приміщення, першого поверху нежитлової будівлі літ. «Е», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 10А та належить ТОВ «Сінай-БС» на праві власності. Майно надається орендарю для розміщення комп'ютерного клубу.
Орендар, за користування орендованим майном, сплачує орендодавцю орендну плату у сумі 4 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 666,67 грн за місяць оренди. Орендар щомісяця, окремо від орендної плати, оплачує орендодавцю витрати по комунальному утриманню орендованого майна (електроенергія, водопостачання та водовідведення опалення, газопостачання, вивіз сміття, телефонний зв'язок тощо) на підставі виставлених орендодавцем рахунків-фактур. (п.п. 3.1., 3.4. Договору).
Орендар здійснює перерахування орендної плати до 20 числа місяця, який передує розрахунковому, (у разі неможливості, своєчасного отримання рахунку-фактури, орендар сплачує орендну плату у розмірі не меншому ніж за попередній місяць) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, що вказаний в цьому Договорі, або, в разі зміни рахунку - на інший рахунок, який своєчасно та належним чином повідомлений орендодавцем. (п. 3.5. Договору).
Згідно умов п. 3.6.2. Договору усі рахунки-фактури передаються орендарю поштовим зв'язком або нарочно під розпис за адресою вказаною в Договорі, або за адресою знаходження орендованого майна (отримання під розпис особою, яка здійснює торгівлю за адресою орендованого майна або виконує інші роботи за цією адресою), або електронною поштою зазначеною в реквізитах цього Договору (у такому випадку оригінали рахунків-фактур направляються на адресу зазначену в даному Договорі). При цьому сторони погодились, що усі рахунки-фактури, які надіслані орендарю електронною поштою на електронну адресу, зазначену у даному Договорі, вважаються належним чином вручені орендодавцем орендарю, таким чином обов'язок щодо сплати даних рахунків-фактур виникає у орендаря в строки та в порядку визначеному даним Договором.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п. 6.1. Договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та підписання сторонами Акту приймання-передачі майна та діє протягом 12 місяців з моменту підписання цього Договору, а в разі передачі майна у інший час - з моменту підписання Акту приймання-передачі майна. Договір зберігає свою чинність до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, в тому числі в частині сплати орендарем орендної плати та інших платежів за Договором.
Так, згідно Договору, 01.08.2017 року за Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 10 А орендодавець передав, а орендар прийняв в користування нерухоме майно.
Як зазначає позивач, станом на 16.03.2020 за відповідачем за Договором рахується заборгованість з орендної плати за січень 2020 у розмірі - 2 322,60 грн (рахунок на оплату №134 від 15.01.2020 року та Акт надання послуг №ОУ-0000002 від 15.01.2020 року) та заборгованість за відшкодування комунальних витрат у розмірі 33 723,62 грн, а саме: за січень 2020 у розмірі - 608,08 грн (рахунок на оплату №6 від 31.01.2020 року та Акт надання послуг №41 від 31.01.2020 року), за грудень 2019 у розмірі - 732,90 грн (рахунок-фактура №СФ-0000819 від 31.12.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000717 від 31.12.2019 року), за листопад 2019 у розмірі - 3 581,30 грн (рахунок-фактура №СФ-0000746 від 30.11.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000651 від 30.11.2019 року), за жовтень 2019 у розмірі - 3 596,33 грн (рахунок-фактура №СФ-0000681 від 31.10.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000586 від 31.10.2019 року), за вересень 2019 у розмірі - 4 178,83 грн (рахунок-фактура №СФ-0000614 від 30.09.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000522 від 30.09.2019 року), за серпень 2019 у розмірі - 6 507,49 грн (рахунок-фактура №СФ-0000545 від 31.08.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000459 від 31.08.2019 року), за червень 2019 у розмірі - 2 438,88 грн (рахунок-фактура №СФ-0000413 від 30.06.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000327 від 30.06.2019 року), за травень 2019 у розмірі - 3 234,00 грн (рахунок-фактура №СФ-0000341 від 31.05.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000257 від 31.05.2019 року), за квітень 2019 у розмірі - 759,78 грн (рахунок-фактура №СФ-0000283 від 30.04.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000208 від 30.04.2019 року), за березень 2019 у розмірі - 4 381,51 грн (рахунок-фактура №СФ-0000222 від 31.03.2019 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000142 від 31.03.2019 року), за липень 2018 у розмірі - 3 704,52 грн (рахунок-фактура №СФ-0000398 від 31.07.2018 року та Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000391 від 31.07.2018 року).
Рахунки-фактури та акти наданих послуг надавались відповідачу нарочно.
Отже, звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що загальний розмір суми заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати за Договором становить 2 322,60 грн, заборгованість з відшкодування комунальних послуг складає 33 723,62 грн, сума штрафу відповідно до п. 5.5. Договору складає 4 000,00 грн, сума пені відповідно до п. 5.4. Договору становить 28 960,00 грн та сума неустойки відповідно до п. 5.7. Договору становить 8 000,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір оренди нерухомого майна №01-08/17 від 01.08.2017 (в редакції Додаткової угоди №2) як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч. 1 ст. 193 ГК України.
Положеннями ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем повернуто орендоване майно позивачу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем по оплаті орендної плати в розмірі 2 322,60 грн (згідно зазначених вище рахунку на оплату та акту надання послуг) та заборгованості з відшкодування комунальних послуг в розмірі 33 723,62 грн (згідно зазначених вище рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг)).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Порядок сплати орендної плати за Договором сторони визначили у розділі 3 Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи розділу 4 Договору, відповідач повинен був сплачувати орендну плату а також вартість комунальних послуг.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Орендар здійснює перерахування орендної плати до 20 числа місяця, який передує розрахунковому, (у разі неможливості, своєчасного отримання рахунку-фактури, орендар сплачує орендну плату у розмірі не меншому ніж за попередній місяць) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, що вказаний в цьому Договорі, або, в разі зміни рахунку - на інший рахунок, який своєчасно та належним чином повідомлений орендодавцем. (п. 3.5. Договору).
У відповідності до п. 3.6. Договору орендар відшкодовує орендодавцю витрати по комунальному утриманню орендованого майна протягом 3 банківських днів з дня отримання відповідного рахунку-фактури, але не пізніше 15 числа поточного місяця.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку ціни позову за визначений позивачем період, який судом перевірено та з яким суд погоджується, позивачем було нараховано до сплати орендну плату на загальну суму 2 322,60 грн та вартість комунальних послуг в розмірі 33 723,62 грн.
Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати орендної плати є таким, що настав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 2 322,60 грн та вартості комунальних послуг в розмірі 33 723,62 грн за Договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму пені у загальному розмірі 28 960,00 грн, суму штрафу згідно п. 5.5. Договору в розмірі 4 000,00 грн та суму штрафу згідно п. 5.7. Договору в розмірі 8 000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Згідно п. 5.4. Договору за несплату або несвоєчасну сплату орендної плати та витрат по комунальному утриманню орендованого майна, відповідно до розділу 3 цього Договору, орендодавець має право стягнути з орендаря пеню у розмірі 2% від суми щомісячної орендної плати зазначеної в п. 3.1. Договору за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 5.5. Договору у випадку прострочення строків сплати орендної плати вказаної в п. 3.2. та п. 3.5. цього Договору, більш ніж на 30 календарних днів, орендодавець має право, окрім пені, передбаченої п. 5.4. цього Договору, стягнути штраф в розмірі 100% від суми орендної плати визначеної в п. 3.1. Договору. Зазначений штраф нараховується та стягується орендодавцем за кожний наступний місяць до повного погашення заборгованості орендаря.
В разі порушення орендарем строку повернення орендованого майна орендодавець має право вимагати сплати орендарем неустойки у розмірі подвійної плати за оренду майна за весь час прострочення передачі орендованого майна за актом приймання (повернення) - передачі орендодавцю (п. 5.7. Договору).
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати орендних платежів та вартості комунальних послуг, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені та штрафу.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В той же час, суд зазначає, що нарахування пені, передбачене п. 5.4. Договору, на суму щомісячної орендної плати, навіть у випадку наявності заборгованості за відповідний місяць у меншому розмірі, суперечить зазначеним вище нормам та не може бути здійснений на суму більшу, ніж за відповідачем рахується заборгованість.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В той же час згідно з нормою ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Окрім того, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми пені, судом встановлено, що він не відповідає зазначеним нормам, оскільки нарахування здійснювалось на загальну суму заборгованості, а не по кожній окремій заборгованості, більше того, період визначений позивачем не відповідає положенням зазначених норм, оскільки розрахунок здійснений без врахування того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, судом здійснено власний розрахунок суми пені, з врахування шестимісячного строку, передбаченого нормою статті 232 ГК України, по кожній окремій заборгованості, з врахуванням того, що орендна оплата повинна бути здійснена до 20 числа місяця, який передує розрахунковому (п. 3.5. Договору), а оплата витрат по комунальному отриманню повинна бути здійснена не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 3.6. Договору), а також враховуючи кінцеву дату нарахування пені, зазначену позивачем у своїх розрахунках, а саме 16.03.2020 року.
Отже, враховуючи зазначене, обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 5 484,39 грн, а відтак позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню саме на вказану суму.
Окрім того, судом встановлено обґрунтованість заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 4 000,00 грн, в порядку п. 5.5. Договору, оскільки строк сплати орендної плати прострочено більш ніж на 30 календарних днів.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми неустойки в розмірі 8 000,00 грн, у відповідності до п. 5.7. Договору, у розмірі подвійної плати за оренду майна за весь час прострочення передачі орендованого майна за актом приймання, то суд зазначає, що вказаний пункт Договору, з урахуванням ст. 549 Цивільного кодексу України, передбачає нарахування пені (оскільки за весь час прострочення) на негрошове зобов'язання відповідача у вигляді неповернення майна орендарем орендодавцю. А тому, оскільки вказана відповідальність передбачена сторонами як пеня, нарахування її відбувається в порядку ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.
Отже, здійснивши власний розрахунок суми неустойки, передбаченої п. 5.7. Договору, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів повернення орендованого майна позивачу, а також враховуючи, що строк дії Договору скінчив свою дію 31.12.2019 року, обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума неустойки, в порядку п. 5.7. Договору, в розмірі 393,20 грн, а відтак позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню саме на вказану суму.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума орендної плати в розмірі 2 322,60 грн, сума нарахованих комунальних послуг в розмірі 33 723,62 грн, сума пені в розмірі 5 484,39 грн, сума штрафу згідно п. 5.5. Договору в розмірі 4 000,00 грн та сума неустойки згідно п. 5.7. Договору в розмірі 393,20 грн.
Судовий збір позивача, у розмірі 1 253,60 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідача, решта судового збору в розмірі 848,40 грн, у зв'язку з частковою відмовою в задоволенні позовних вимог, на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білецького Артура Володимировича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінай-БС» (ідентифікаційний код 35235182, місцезнаходження: 01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 10А, літера «Б») суму орендної плати в розмірі 2 322,60 грн. (дві тисячі триста двадцять дві гривні 60 копійок), суму нарахованих комунальних послуг в розмірі 33 723,62 грн (тридцять три тисячі сімсот двадцять три гривни 62 копійки), суму пені в розмірі 5 484,39 грн (п'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири гривни 39 копійок), суму штрафу згідно п. 5.5. Договору оренди нерухомого майна №01-08/17 від 01.08.2017 року в редакції Додаткової угоди №2 від 01.01.2019 року в розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень), суму неустойки згідно п. 5.7. Договору оренди нерухомого майна №01-08/17 від 01.08.2017 року в редакції Додаткової угоди №2 від 01.01.2019 року в розмірі 393,20 грн (триста дев'яносто три гривни 20 копійок) та суму судового збору в розмірі 1 253,60 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят три гривни 60 копійок).
3. В іншій частині позову щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Білецького Артура Володимировича суми пені в розмірі 23 475,61 грн та неустойки згідно п. 5.7. Договору оренди нерухомого майна №01-08/17 від 01.08.2017 року в редакції Додаткової угоди №2 від 01.01.2019 року в розмірі 7 606,80 грн - відмовити.
4. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінай-БС» судовий збір, сплачений до державного бюджету, в сумі 848,40 грн.
5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.М. Морозов