ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
24.06.2020Справа № 910/8639/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши позовну заяву Київської місцевої прокуратури №8 (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європарксервіс» (03113, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 82-А) про повернення земельних ділянок
Київська місцева прокуратура №8 (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивача) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європарксервіс» (далі - відповідач) про повернення двох земельних ділянок загальною площею 0,12 га привівши земельні ділянки у придатний для використання стан шляхом звільнення від паркувального майданчику та паркану.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, окрім паркувального майданчика наданого йому за договором про надання в експлуатацію майданчика для паркування №ДНП-2018-10/2 від 04.10.2018 самовільно зайняв земельні ділянки, які прилягають до переданої земельної ділянки зальною площею 0,12 га, що підтверджується актом обстеження №20-0263-08 від 21.05.2020, а тому спірні земельні ділянки загальною площею 0,12 га підлягають поверненню шляхом приведення їх у придатний для використання стан у вигляді звільнення від паркувального майданчику та паркану.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Так, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (п. 2 ч. 1ст. 164 ГПК України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2 102,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У даній позовній заяві прокурор просить зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки загальною площею 0,12 га, що розташовані впритул з обох боків до земельної ділянки, переданої Комунальному підприємству«Київтранспарксервіс» на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №245/5629, а саме: земельну ділянку орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована вздовж бульвару Академіка Вернадського навпроти земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:75:014:0015, яка перебуває в постійному користуванні Інституту метафізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України та земельну ділянку орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована вздовж бульвару Академіка Вернадського навпроти вулиці Семашка.
Тобто, дана позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру, а саме: 1) зобов'язати повернути земельну ділянку орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована вздовж бульвару Академіка Вернадського навпроти земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:75:014:0015; 2) зобов'язати повернути земельну ділянку орієнтовною площею 0,06 га, яка розташована вздовж бульвару Академіка Вернадського навпроти вулиці Семашка.
З огляду на те, що даний позов містить дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за його подання має становити 4204,00 грн.
В якості доказів сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення №773 від 15.06.2020 на суму 2102,00 грн, що на 2102,00 грн менше від встановленого законом.
Отже, прокурором не виконано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Окрім того, стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та ч. 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на рішення Київської міської ради №242/5629 від 23.06.2011, проте до позову таке рішення не додано.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки прокурором не дотримано вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Київської місцевої прокуратури №8 без руху та надати прокурору строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись тим, що приписи п. 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України є спеціальними нормами до статті 174 цього Кодексу, та зважаючи на те, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» зі змінами і доповненнями внесеними постановою Кабінету міністрів України №500 від 17.06.2020, з урахуванням епідемічної ситуації в регіонах, зокрема в місті Києві, установлено карантин з 22.05.2020 до 31.07.2020, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», суд прийшов до висновку про можливість встановлення позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, однак в будь-якому разі такий строк не може бути меншим ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у випадку його продовження.
Таким чином, строк, який встановлюється судом для усунення недоліків позовної заяви, в силу п. 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України продовжується на строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву Київської місцевої прокуратури №8 без руху.
2. Встановити прокурору строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
3. Встановити Київській місцевій прокуратурій №8 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- оригіналу платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 2102,00 грн;
- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема рішення Київської міської ради №242/5629 від 23.06.2011) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003).
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
5. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Васильченко